5.5. Повернення виконавчого документа без виконання

Повернення виконавчого документа без виконання є не формою ускладнення виконавчого провадження, як вважають окремі автори, це форма фіналізації процесу примусового виконання рішення за виконавчим документом, який не був виконаний фактично, або виконаний в якійсь частині. За своїм правовим сенсом повернення виконавчого документа без виконання є процедурою, спорідненою з судовою процедурою залишення позову без розгляду, оскільки повернення виконавчого документа без виконання за деякими винятками, не перешкоджає повторному пред'явленню виконавчого документа до виконання.

Зокрема, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві через такі обставини:

• за письмовою заявою стягувача про повернення виконавчого документа. Існування цієї підстави для повернення документа практично виключає застосування на практиці такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як прийняття судом відмови стягувача від стягнення, оскільки стягувачу набагато простіше звернутися до державного виконавця з заявою про повернення документа, ніж проходити цю процедуру у судовому порядку. Дійсною підставою для внесення державному виконавцю такої заяви слугує примирення сторін виконавчого провадження, або передача боржником стягувачеві певного власного майна (в рахунок погашення боргу), поза межами процедури виконавчого провадження;

• якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Переліку документів, які мають засвідчувати відсутність у боржника майна, Закон України „Про виконавче провадження" - не визначає, але якщо добре знати процес виконавчого провадження, то можна дійти висновку, що такими документами є: акт перевірки майнового стану боржника за місцем проживання останнього (складеного державним виконавцем за участі понятих), довідки з органів, які проводять реєстрацію нерухомості та автотранспортних засобів про відсутність у боржника відповідного майна, довідки банківських установ про відсутність у боржника відкритих банківських рахунків або відсутність коштів на цих рахунках, копія трудової книжки боржника, з якої випливає, що боржник не працює, довідки органів соціального забезпечення та зайнятості населення про неотримання боржником доходів, довідка податкових органів про відсутність реєстрації боржника як суб'єкта підприємницької діяльності тощо.

• якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням, причому ця відмова має бути належним чином задокументована державним виконавцем;

• у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Повернення виконавчого документа без виконання через невиплату авансового внеску на проведення виконавчих дій можливе лише у двох випадках - якщо стягувач відмовляється авансувати виготовлення відсутньої технічної документації на нерухоме майно боржника, у разі відсутності іншого майна, та у разі відмови авансування стягувачем розшуку боржника з окремих видів виконавчих проваджень. Відмова стягувача авансувати проведення дій на території, що не підвідомча державному виконавцеві, тягне за собою не повернення виконавчого документа, а закінчення виконавчого провадження та направлення виконавчого документа до іншого відділу ДВС;

• якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком окремих категорій виконавчих документів, за якими державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду з заявою про розшук боржника або дитини), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника. Передбачена Законом України „Про виконавче провадження" підстава для повернення виконавчого документа, текст якої наведено курсивом, на практиці не застосовується, оскільки зміст та об'єм цієї норми є незрозумілим через припущення законодавцем в цій нормі низки логічних помилок;

• якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність всіх обставин для повернення виконавчого документа стягувану (крім письмової заяви стягувача про повернення), державний виконавець має скласти акт. У разі повернення виконавчого документа за заявою стягувача, останньому повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску із звітом державного виконавця про його використання.

Виконавчий документ, за яким стягувачем є держава, повертається без виконання до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Таким чином, закон опосередковано визнає суд або орган державної влади, що видав рішення, представником держави, як стягувача у виконавчому провадженні. Проблема недосконалості представництва інтересів держави як стягувача у виконавчому провадженні та відсутність системного підходу законодавця до цієї проблеми - вже неодноразово піднімалася на сторінках цього посібника, тому повернення виконавчого документа про стягнення коштів на користь держави можна вважати невдалою спробою частково врегулювати цю проблему.

Крім того, повернення виконавчого документа до суду першої інстанції провадиться у разі якщо судом апеляційної інстанції відновлено строк для подання апеляційної скарги на прийняте до виконання рішення суду першої інстанції та ця апеляційна скарга прийнята до розгляду. Ця процедура покликана запобігти ситуаціям, коли на примусовому виконанні перебуватиме рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили.

Повернення виконавчого документа стягувачеві з будь-яких підстав (окрім повернення за заявою стягувача) не позбавляє останнього права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків пред'явлення виконавчого документа до виконання. Разом з тим, повернення стягувачеві виконавчого документу за його заявою розцінюється законом як відмова від стягнення, тому повторно такий виконавчий документ не може бути пред'явлений до примусового виконання. Винятком з цього правила слід вважати виконавчі документи про стягнення періодичних платежів (у тому числі аліментів), які можуть бути пред'явлені до виконання протягом усього періоду, на який присуджено платежі.

Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Правові наслідки повернення виконавчого документа без виконання аналогічні наслідкам, встановленим для закінчення виконавчого провадження - припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші дії, вчинені державним виконавцем, вирішується питання повернення авансового внеску тощо.