
- •Лекція № 1. Примусове виконання рішень
- •1.2. Становлення вітчизняної системи примусового виконання рішень з часів Київської Русі
- •1.3. Примусове виконання рішень в Україні радянського періоду
- •1.4. Примусове виконання рішень в незалежній Україні як державна функція
- •1.5. Правовідносини, що супроводжують виконавче провадження
- •1.6 Правова основа діяльності державної виконавчої служби України
- •1.7. Юрисдикція органів державної виконавчої служби
- •1.8. Органи державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження
- •1.9. Світова практика примусового виконання рішень. Принципові відмінності у підходах до проблеми примусового виконання рішень
- •1.10. Виконавче провадження Російської Федерації
- •Лекція № 2. Державний виконавець
- •2.2. Повноваження, обов'язки, права державного виконавця
- •2.3. Соціальний захист державного виконавця
- •2.4. Контроль за діяльністю державних виконавців . Деонтологічні аспекти виконавчого провадження
- •2.5. Відомчий контроль за діяльністю державних виконавців
- •2.6. Позавідомчий контроль діяльності державних виконавців
- •Лекція № 3.Виконавче провадження в україні
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •Лекція № 4. Учасники виконавчого провадження
- •4.2. Сторони виконавчого провадження
- •4.3. Інші учасники виконавчого провадження
- •Лекція № 5. Здійснення виконавчого провадження
- •5.2. Зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій
- •5.3. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення, роз'яснення рішення, що підлягає виконанню
- •5.4. Поняття і підстави завершення виконавчого провадження
- •5.5. Повернення виконавчого документа без виконання
- •5.6. Відновлення виконавчого провадження
- •Лекція № 6. Операції з грошовими коштами
- •6.2. Операції з безготівковими коштами, фінансовий облік цих коштів та
- •6.3. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум
- •6.4. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, діяльність виконавчих груп
- •6.5. Розшук у виконавчому провадженні
- •Лекція № 7. Заходи примусового виконання рішень
- •7.2. Звернення стягнення на грошові кошти боржника
- •7.3. Звернення стягнення на майно боржника
- •7.4. Підстави і порядок арешту майна
- •7.5. Опис і арешт майна боржника
- •7.6. Оцінка і зберігання майна боржника
- •8.2. Звернення стягнення на інше майно боржника-юридичної особи
- •8.3. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи
- •8.4. Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна
- •8.5. Особливості звернення стягнення на окремі види майна боржника
- •8.6. Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника
- •8.7. Порядок стягнення аліментів
- •Лекція № 9. Процедурні особливості виконання окремих видів рішень
- •9.2. Виконання рішення про поновлення на роботі
- •9.3. Виконання рішення про відібрання дитини
- •9.4. Виконання рішень по спорах, що виникають у житлових правовідносинах
- •9.5. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян
- •9.6. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження
- •9.7. Мораторій на примусову реалізацію майна: невідповідність положенням Конституції України
- •9.8. Негативна судова практика на захист несумлінних боржників
- •9.9. Проблемні питання стягнення боргів за житлово-комунальні послуги
- •9.10. Проблеми виконання рішень судів про стягнення боргу з державних установ та організацій
- •9.11. Шляхи удосконалення процедури примусового виконання рішень
- •9.12. Етичні проблеми виконавчого провадження
- •Список основної та додаткової літератури
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Лекція № 4. Учасники виконавчого провадження
4.1. Державний виконавець: правоздатність та дієздатність у виконавчому провадженні
4.2, Сторони виконавчого провадження
4.3. Інші учасники виконавчого провадження
4.1. Державний виконавець: правоздатність та дієздатність у виконавчому провадженні
Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному
порядку.
Процедура виконавчого провадження здійснюється шляхом вчинення активних дій з боку державного виконавця та з боку інших учасників виконавчого провадження.
Учасниками виконавчого провадження є:
- державний виконавець;
- сторони виконавчого провадження, представники сторін;
- експерти, спеціалісти;
- перекладачі.
Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому Законом. Зазначені особи не є учасниками виконавчого провадження, але їх сукупність закон визначає поняттям "особи, залучені до проведення виконавчих дій".
Державний виконавець. Головною процесуальною фігурою у процедурі виконавчого провадження - є державний виконавець. Це посадова особа, яка покликана іменем держави виконати конкретне рішення суду чи іншого органу у конкретній справі. Він за ініціативою стягувача відкриває провадження і у відповідно до закону, організує його здійснення.
Виходячи зі змісту процедури виконавчого провадження, правосуб'єктність визнається за всіма підприємствами, організаціями
та установами, визначеними як боржник або стягувач. Правоздатність (здатність мати права та нести обов'язки) та дієздатність (здатність самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки) виникає у юридичних осіб одночасно та охоплюється поняттям правосуб'єктності. Державний виконавець не повинен з'ясовувати правовий статус організації у виконавчому провадженні, оскільки ці питання мав з'ясувати суд чи інший орган при прийнятті рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Тим більше, що стороною у виконавчому провадженні може бути організація, яка не є юридичною особою, наприклад, це орган державної влади або місцевого самоврядування (чи його внутрішній підрозділ), який має здійснити певні дії в межах власної компетенції.
Наразі правосуб'єктність сторін та учасників виконавчого провадження має перевірятися державним виконавцем. Правоздатність громадян виникає з моменту їх народження та припиняється у момент фізіологічної смерті, причому правочини, спрямовані на обмеження правоздатності фізичної особи, є нікчемними.
Дієздатність фізичних осіб (цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання) розрізняється за ступенем здатності реалізовувати права та виконувати обов'язки, зокрема, фізична особа може бути:
• повністю дієздатною - цей вид дієздатності наступає за загальним правилом з 18 років. Водночас, повною дієздатністю також наділяються: особи, які уклали шлюб (у разі розірвання шлюбу дієздатність зберігається); особи, які досягли 16 років та працюють за трудовим договором або бажають займатися підприємницькою діяльністю; неповнолітні особи, які записані матір'ю або батьком дитини;
• обмежено дієздатною - цей вид дієздатності може наступати внаслідок визнання судом фізичної особи обмежено дієздатною. Представництво інтересів обмежено дієздатної особи здійснює піклувальник. Самостійно обмежено дієздатна особа вправі вчиняти лише дрібні побутові злочини, тому решту правочинів така особа вчиняє лише за згодою піклувальника;
• неповно дієздатною - цей вид дієздатності встановлено для неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, які праві самостійно здійснювати такі дії: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Тому, якщо неповно дієздатна особа виступає у виконавчому провадженні з реалізацію означених прав, вона має право самостійно представляти свої інтереси у виконавчому провадженні. У інших випадках інтереси особи, щодо якої встановлено неповну дієздатність, представляють законні представники - батьки або піклувальники;
• частково дієздатною - цією дієздатністю наділені неповнолітні особи віком до 14 років. У цьому віці фізична особа вправі здійснювати дрібні побутові злочини та здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної та творчої діяльності. В решті правовідносин, у тому числі й у виконавчому провадженні, таку особу представляють батьки або піклувальники;
• повністю недієздатною - особа визнається, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. У виконавчому провадженні, як і у решті правовідносин, повністю недієздатну особу представляє опікун.