- •Лекція № 1. Примусове виконання рішень
- •1.2. Становлення вітчизняної системи примусового виконання рішень з часів Київської Русі
- •1.3. Примусове виконання рішень в Україні радянського періоду
- •1.4. Примусове виконання рішень в незалежній Україні як державна функція
- •1.5. Правовідносини, що супроводжують виконавче провадження
- •1.6 Правова основа діяльності державної виконавчої служби України
- •1.7. Юрисдикція органів державної виконавчої служби
- •1.8. Органи державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження
- •1.9. Світова практика примусового виконання рішень. Принципові відмінності у підходах до проблеми примусового виконання рішень
- •1.10. Виконавче провадження Російської Федерації
- •Лекція № 2. Державний виконавець
- •2.2. Повноваження, обов'язки, права державного виконавця
- •2.3. Соціальний захист державного виконавця
- •2.4. Контроль за діяльністю державних виконавців . Деонтологічні аспекти виконавчого провадження
- •2.5. Відомчий контроль за діяльністю державних виконавців
- •2.6. Позавідомчий контроль діяльності державних виконавців
- •Лекція № 3.Виконавче провадження в україні
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •3.1. Поняття і правова основа виконавчого провадження
- •3.2. Підстави і порядок відкриття виконавчого провадження
- •Лекція № 4. Учасники виконавчого провадження
- •4.2. Сторони виконавчого провадження
- •4.3. Інші учасники виконавчого провадження
- •Лекція № 5. Здійснення виконавчого провадження
- •5.2. Зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій
- •5.3. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення, роз'яснення рішення, що підлягає виконанню
- •5.4. Поняття і підстави завершення виконавчого провадження
- •5.5. Повернення виконавчого документа без виконання
- •5.6. Відновлення виконавчого провадження
- •Лекція № 6. Операції з грошовими коштами
- •6.2. Операції з безготівковими коштами, фінансовий облік цих коштів та
- •6.3. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум
- •6.4. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, діяльність виконавчих груп
- •6.5. Розшук у виконавчому провадженні
- •Лекція № 7. Заходи примусового виконання рішень
- •7.2. Звернення стягнення на грошові кошти боржника
- •7.3. Звернення стягнення на майно боржника
- •7.4. Підстави і порядок арешту майна
- •7.5. Опис і арешт майна боржника
- •7.6. Оцінка і зберігання майна боржника
- •8.2. Звернення стягнення на інше майно боржника-юридичної особи
- •8.3. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника-юридичної особи
- •8.4. Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна
- •8.5. Особливості звернення стягнення на окремі види майна боржника
- •8.6. Звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника
- •8.7. Порядок стягнення аліментів
- •Лекція № 9. Процедурні особливості виконання окремих видів рішень
- •9.2. Виконання рішення про поновлення на роботі
- •9.3. Виконання рішення про відібрання дитини
- •9.4. Виконання рішень по спорах, що виникають у житлових правовідносинах
- •9.5. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян
- •9.6. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження
- •9.7. Мораторій на примусову реалізацію майна: невідповідність положенням Конституції України
- •9.8. Негативна судова практика на захист несумлінних боржників
- •9.9. Проблемні питання стягнення боргів за житлово-комунальні послуги
- •9.10. Проблеми виконання рішень судів про стягнення боргу з державних установ та організацій
- •9.11. Шляхи удосконалення процедури примусового виконання рішень
- •9.12. Етичні проблеми виконавчого провадження
- •Список основної та додаткової літератури
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Лекція № 2. Державний виконавець
2.1. Державний виконавець - основна фігура державної виконавчої служби
2.2. Повноваження, обов'язки, права державного виконавця
2.3. Соціальний захист державного виконавця
2.4. Контроль за діяльністю державних виконавців . Деонтологічні аспекти виконавчого провадження
2.5. Відомчий контроль за діяльністю державних виконавців
2.6. Позавідомчий контроль діяльності державних виконавців
2.1. Державний виконавець - основна фігура державної виконавчої служби
Основною функціональною одиницею ДВС, на яку Законом покладається здійснення виконавчого провадження, є державний виконавець.
Державними виконавцями (в розумінні посадової особи, до компетенції якої законом віднесено примусове виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб) є:
На республіканському рівні:
- заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який водночас є начальником відділу примусового виконання рішень;
- заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
На регіональному рівні.
- начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;
- заступники начальників підрозділів ПВР ВДВС;
- головні державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС;
- старші державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС;
- державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС.
На територіальному рівні:
- начальник районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції;
- заступник начальника відділу ДВС;
- головний державний виконавець відділу ДВС;
- старший державний виконавець відділу ДВС;
- державний виконавець відділу ДВС.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. На думку авторів, в даному випадку поняття "порядок, передбачений законом" підлягає розширеному тлумаченню через те, що державний виконавець у власній діяльності керується не лише законом, але й підзаконними нормативними актами та рішеннями компетентних органів.
Законодавче визнання державного виконавця представником влади є не тільки формальним визнанням за останнім статусу державного службовця, але й надає додаткові гарантії правового захисту працівникам органів ДВС, оскільки опір представникові влади під час виконання ним службового обов'язку є злочином, передбаченим статтею 342 КК України.
До того ж, законодавцем не досить вдало сформульовано назву посади керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України -заступник директора-начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. В цьому випадку, посада керівника відділу ПВР Департаменту ДВС поєднує в собі два блоки службових функцій:
- організаційно-контрольні функції (у якості заступника директора Департаменту), у тому числі й функція відомчого контролю за діяльністю державних виконавців на підставі статей 8-83 Закону України "Про виконавче провадження".
- функції державного виконавця (у якості начальника відділу ПВР) - право особисто здійснювати примусове виконання рішень судів та інших органів в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Це становище створює ситуацію, коли керівник відділу ПВР Департаменту ДВС може, здійснюючи виконання судового рішення, скасовувати власною постановою будь-який власний процесуальний документ, а також вправі у будь-який момент зупиняти виконавче провадження на власний розсуд, витребовуючи у самого себе виконавче провадження для перевірки. Це не тільки є невиправданим поєднанням в одній особі виконавчих та контрольних функцій, але й створює підґрунтя для можливого порушення норм статті 7 Закону України "Про звернення громадян", згідно якої забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Наділяючи державного виконавця широкими повноваженнями і правами, Закон жорстко регламентує коло його функцій і обов'язків.