2. Організація й підготовка групових тактичних тренувань

Групові тактичні тренування проводяться з начальницьким складом апаратів керувань пожежної охорони, загонів і пожежних частин, а також з керівним складом у гарнізонах пожежної охорони (крім гарнізонів обласних центрів). Процес підготовки до групових тактичних тренувань включає: підготовку керівника занять, підготування тих, яких навчають, до занять, підготовку матеріальної бази, а при проведенні ділових ігор і командно-штабних тренувань - підготовку експертів (помічників, керівника занять).

У ході підготовки керівник занять повинен послідовно вирішити наступні питання:

- усвідомити тему занять й установити, які теоретичні або практичні заняття по цій темі вже проведені з начальницьким складом;

- визначити навчальну мету й завдання занять (якщо вони не зазначені старшим начальником), а також намітити перелік навчальних питань;

- установити організаційну форму занять (групова вправа, ділова гра або командно-штабне тренування), їхню тривалість, дату й час проведення;

- усвідомити рівень професійної підготовки начальницького складу, залученого до занять, а також чисельний склад групи;

- вивчити спеціальну навчальну й методичну літературу, вимоги уставів, наставлянь, наказів, розпоряджень й інших керівних документів, що ставляться до змісту занять і методиці їхнього проведення;

- вибрати об'єкт (або ділянку району виїзду частини, будинок або споруду), найбільшою мірою відповідаючу змісту занять, і вивчити його оперативно-тактичну характеристику;

- підібрати приклади, що відбивають досвід оперативно-службової діяльності підрозділів пожежної охорони, гасіння пожеж, а також результати аналізу бойових дій підрозділів, вивчення пожеж, організації й проведення ПТП;

- підібрати або виготовити необхідні наочні приладдя, а також схеми об'єкта, оперативні документи по пожежогасінню на даному об'єкті, скласти комплект документів і літератури, використовуваний на заняттях;

- розробити тактичний задум для проведення занять (групової вправи, ділової гри, командно-штабного тренування);

розробити, розмножити й видати завдання кожному учасникові групового тактичного тренування для самостійної підготовки до занять, установити строк подання письмових завдань керівникові занять в необхідному обсязі;

- скласти план групового тактичного тренування з докладною розробкою зразкового варіанта рішення по кожному елементу обстановки пожежі (по кожній ввідній) і накреслити схему оптимального розміщення сил і засобів.

Найбільш відповідальним елементом у підготовці керівника до групових тактичних тренувань є розробка тактичного задуму. Останній повинен виражати конкретну ситуацію й оперативну обстановку, в умовах якої будуть відпрацьовуватися навчальні питання занять, і відповідати змісту досліджуваної теми й навчальної мети.

Тактичний задум для проведення занять викладають у текстовій частині й додають до неї необхідні схеми, графіки, таблиці, плани з нанесеними на них даними оперативно-тактичної характеристики об'єкта (ділянки), оперативної обстановки на певний оперативний час, а також з розміщенням сил і засобів. Весь зміст задуму можна умовно розділити на три частини.

1. Загальна оперативно-тактична характеристика, на основі якої будуть відпрацьовуватися навчальні питання занять (додаються характеристика об'єкта або ділянки району, системи протипожежного водопостачання, виписка з розкладу виїздів гарнізону або плану залучення сил і засобів, графічна частина, документи про стан організації служби й пожежогасіння, боєздатності й укомплектованості підрозділів особовим складом і пожежною технікою й ін.).

2. Обстановка на умовній пожежі на момент прибуття першого підрозділу, додаткових сил і засобів, наступних КГП, на момент створення штабу пожежогасіння й т.д..

3. Дії сил з використанням наявних засобів.

Розробляючи останню частину задуму, керівник занять, користуючись своїми теоретичними знаннями й практичним досвідом, ставить себе на місце старшого оперативного начальника, роль якого на заняттях будуть виконувати ті, яких навчають,. Виходячи з даної обстановки пожежі, він ухвалює рішення щодо вибору вирішального напрямку бойових дій, організації бойової роботи штабу на пожежі, веденню бойових дій і т.д. При цьому дії КГП обґрунтовуються розрахунками сил і засобів, вимогами Бойового устатуту пожежної охорони й інших керівних документів.

При підготовці до проведення ділових ігор або командно-штабних тренувань керівник занять, - не очікуючи повного оформлення методичного документа для проведення занять, намічає розподіл всіх тих, яких навчають, по ігрових групах і призначає експертів {своїх помічників) у кожну групу. Після цього він приступає до розробки завдання для підготовки тих, яких навчають.

Структура побудови групових тактичних тренувань начальницького складу може бути різною, оскільки вона в цілому залежить від мети, завдань і використовуваних організаційних форм. При проведенні групових вправ у частинах і загонах пожежної охорони начальницький склад по ігрових групах, як правило, не розподіляється, експерти не призначаються й всі ті, яких навчають, виступають у ролі однієї посадової особи (КГП, НТ, НБД) на пожежі. Групові вправи можуть бути побудовані так, що весь начальницький склад виконує обов'язки КГП із моменту прибуття на чолі підрозділу на пожежу до кінця його гасіння, а посадові обов'язки інших осіб (наприклад, НТ, НБД) на заняттях не розглядаються. У ряді випадків всі ті, яких навчають, виконують обов'язки КГП із моменту прибуття на пожежу на чолі першого підрозділу до кінця гасіння, а після прибуття на пожежу додаткових підрозділів відпрацьовують прийняття рішень і дії по створенню БУ й керівництву ними й тилом.

Групові вправи можуть бути побудовані й так, що начальницький склад, що прибуває на чолі першого підрозділу, тобто КГП-1, оцінює обстановку й приймає рішення в початковий період, до прибуття на пожежу додаткових підрозділів і старшого оперативного начальника. На таких заняттях начальницький склад приймає самостійні рішення по двох вступним - виходячи із зовнішніх ознак пожежі й результатів розвідки - і підготовляє доповідь старшому оперативному начальникові про обстановку до моменту його прибуття, а потім починає виконувати обов'язки НТ або НБД, виконуючи наказу КГП-2.

Гарні результати дають групові вправи, побудовані на аналізі рішень КГП при гасінні реальних пожеж. На таких заняттях весь начальницький склад аналізує рішення, прийняті КГП на всіх етапах гасіння пожежі, визначає його правильні рішення й допущені недоліки, а потім формулює й обґрунтовує свої рішення після аналізу обстановки, що зложилася на даній пожежі. Такі заняття дозволяють начальницького складу глибоко й всебічно проаналізувати й осмислити всю організацію гасіння реальної пожежі на конкретному об'єкті й зробити для себе необхідні висновки.

Ділові ігри й командно-штабні тренування за структурою відрізняються від групових вправ тим, що весь начальницький склад розподіляють по ігрових групах, за кожною з яких закріплюють експерта. Ці організаційні форми занять також мають структурні різновиди, що розрізняються особливостями організації й проведення.

При проведенні ділових ігор ігрові групи начальницького складу можуть комплектувати так, щоб весь склад групи виконував обов'язки однієї посадової особи, наприклад КГП, або НШ, або НТ, по розсуду керівника занять. При цьому кожного того, якого навчають, включають у ту ігрову групу, де освоюють посадові обов'язки, які він буде виконувати на реальних пожежах. Такий розподіл начальницького складу по ігрових групах дозволяє виробляти рішення колективно, шляхом дискусій, а отже, знайдені рішення будуть містити й менше недоліків, що є повчальним для осіб, що мають невеликий досвід роботи. Залежно від мети занять ігрові групи можуть комплектувати так, щоб до них входили особи начальницького складу, підготовлені для виконання різних посадових обов'язків, наприклад КГП, НТ і НБД або КГП, НШ, НТ і НБД. Зазначене комплектування ігрових груп здійснюють із метою не тільки навчити, але й перевірити рівень підготовки кожного того, якого навчають; воно дозволяє підвищити персональну відповідальність кожної посадової особи за прийняті рішення.

Ігрові групи при проведенні командно-штабних тренувань, як правило, комплектують по територіальному принципі, тобто з начальницького складу пожежної охорони міського або сільського району на чолі зі старшим оперативним начальником або його заступником. При командно-штабних тренуваннях кожна ігрова група являє собою штаб на чолі з начальником протипожежної служби й виконує свої обов'язки шляхом рішення завдань в особливих умовах.

Важливою умовою успішного проведення будь-якого різновиду групового тактичного тренування начальницького складу є попередній відбір матеріалів, що містять вихідні дані для розробки завдання тим, яких навчають,.

Завдання - це основний документ, відповідно до якого організують і проводять підготовку начальницького складу до групового тактичного тренування. Воно повинне містити суму даних, що дозволяє тим, яких навчають, правильно усвідомити завдання, що виникло перед посадовою особою (апаратом або підрозділом), функції якого вони будуть виконувати на груповому тактичному тренуванні, а також правильно оцінювати пожежну обстановку, передбачену тактичним задумом занять, і приймати правильні рішення про бойові дії підрозділів у конкретній обстановці. У завдання включають перелік питань для повторення й вивчення до проведення занять, а також список літератури й документів по досліджуваній темі. Залежно від теми занять у завданні може передбачатися самостійне вивчення: оперативно-тактичних особливостей району виїзду й об'єктів, стосовно до яких проводяться заняття, тактико-технічних характеристик пожежної техніки й устаткування, методів розрахунку сил і засобів для гасіння пожеж у різних умовах, особливостей організації й гасіння пожеж на конкретних об'єктах. Іноді від тих, яких навчають, вимагають підготувати до занять схеми об'єктів, реферати, проекти документів, розрахунки . Завдання повинно бути сформульоване так, щоб будь-який той, якого навчають, зміг самостійно розібратися в розглянутих питаннях. Після розробки завдання керівник занять розмножує його й видає кожній особі начальницького складу, залученого до занять, з таким розрахунком, щоб всі ті, яких навчають, встигли якісно до нього підготуватися (звичайно не пізніше 10 днів до занять), - а також установлює строки здачі рефератів, проектів документів, розрахунків й ін.

Після видачі завдання керівник занять, виходячи з розробленого тактичного задуму, приступає до складання плану групового тактичного тренування (групової вправи, ділової гри або командно-штабного тренування) і необхідних схем, графіків і т.п. При підготовці до проведення цих занять у пожежно-технічних навчальних закладах у ряді навчальних груп частіше замість плану складають методичну розробку для проведення групових тактичних тренувань, зміст якої аналогічно плану. У плані викладаються основні, найбільш доцільні прийоми відпрацьовування навчальних питань і дається їхнє зразкове рішення. Ступінь подробиці плану може бути різної; вона залежить від рівня професійної підготовки й досвіду керівника занять (викладача).

План групового тактичного тренування (методична розробка) складається з наступних частин.

1. Заголовна частина. У ній указуються: тема, мета; навчальний час, відведений на групове тактичне тренування; метод проведення, місце проведення занять; керівні документи й навчальні посібники; матеріально-технічне й інформаційне забезпечення (технічні засоби навчання, використовувані на заняттях, прилади, пристрої, обчислювальна техніка, канцелярське приладдя, а також документи, у яких відображена оперативна обстановка на території області або гарнізону за останнім часом і зазначені сили, засоби й резерви пожежної охорони, зокрема виписки з розкладу виїздів підрозділів на пожежі); склад тих, яких навчають, і ігрових колективів (посади, звання й прізвища тих, яких навчають,, у ролях яких посадових осіб вони виступають, кількість і склад ігрових груп, звання й прізвища експертів і за якими ігровими групами вони закріплені й ін.); перелік основних навчальних питань (елементів) занять час, відведений на їхнє відпрацьовування; перелік звітних документів тих, яких навчають, або ігрових груп, які вони повинні скласти у процесі занять (короткі висновки з оцінки обстановки, дії першого й наступних КГП, схема розміщення сил і засобів, схема радіозв'язку на пожежі й ін.).

2. Оперативно-тактична характеристика об'єкта (ділянки району виїзду). У ній відбивають всі ті дані й особливості, без знання яких ті, яких навчають, не можуть правильно оцінити обстановку й прийняти грамотне рішення після прибуття на пожежу, правильно організувати розвідку пожежі, визначити вирішальний напрямок бойових дій, розрахувати сили й засоби для гасіння, організувати бойові дії в процесі розвідки пожежі, організувати керування й зв'язок, передбачити міри техніки безпеки й вирішувати інші питання в ході проведення занять. Всі дані оперативно-тактичної характеристики, які можна показати на схемах, наносять на схему об'єкта або ділянки району виїзду.

3. Тактичний задум занять. Порядок і методика розробки тактичного задуму для проведення групових вправ, ділових ігор і командно-штабних тренувань такі ж, як і при рішенні пожежно-тактичних завдань і проведенні тактичних навчань. У план групового тактичного тренування начальницького складу керівник включає лише основні питання, які він заздалегідь намітив у процес розробки тактичного задуму. Наприклад, приводяться тільки параметри умовної пожежі, які визначені розрахунковим шляхом на необхідний момент часу, а не повний їхній розрахунок. Указуються також результати розрахунку сил і засобів й інші дані, необхідні для обґрунтування умов тактичного задуму.

4. Зміст і порядок проведення занять (розробка для проведення групового тактичного тренування). Ця частина плану містить у собі наступні графи: оперативний час; навчальні питання й вступні; зміст занять; методичні прийоми відпрацьовування питань.

Тут керівник занять відображає зміст і послідовність відпрацьовування кожного питання. Відповідно до оперативного часу він указує обстановку пожежі (ввідні), що передбачається проаналізувати на заняттях, завчасно розробляє варіанти рішення по кожній зміні обстановки й заносить у третю графу. Доводити викладені рішення до тих, яких навчають, у ході підготовки й проведення групового тактичного тренування не допускається. Ці рішення використовують тільки під час розбору занять. Для більше ефективного проведення занять керівник повинен ретельно продумати методи й прийоми вивчення й відпрацьовування всього матеріалу занять. Наприкінці цієї частини плану керівник приводить рекомендації з розбору занять і вказує послідовність їхнього проведення.

Підготовлюючись до розбору, керівник повинен виходити з рівня підготовки тих, яких навчають,; йому варто передбачити, на які теоретичні положення й вимоги нормативних документів необхідно послатися, на які питання потрібно звернути особливу увагу тих, яких навчають,, щоб забезпечити досягнення мети занять, і які висновки необхідно зробити за результатами підготовки завдань тими, яких навчають, і проведених занять.

5. Додатки до плану занять. До плану занять доцільно розробити й прикласти схеми об'єкта з усіма необхідними відомостями його з характеристики, а також з нанесеною пожежною обстановкою й розміщенням сил і засобів на моменти прибуття першого підрозділу на пожежу, прибуття додаткових сил і засобів, організації штабу пожежогасіння, локалізації пожежі. При нескладному плануванні об'єкта на одній схемі можна відбити обстановку пожежі й розміщення сил і засобів на різні моменти оперативного часу (по декількох вступним). Кожна обстановка пожежі й розміщення сил і засобів повинна відрізнятися від інших частотою штрихування площі пожежі, а схеми розміщення сил і засобів виконують різними квітами. Крім цього, до планів групових тактичних тренувань начальницького складу додають: схеми організації радіо-, провідного й звукового зв'язку при гасінні пожеж на конкретних об'єктах з урахуванням використання місцевих засобів зв'язку; с графіки зміни площі пожежі, необхідного й фактичної витрат вогнегасячих засобів й інші документи, виходячи з поставленої мети й тактичного задуму занять. Керівник занять повинен намітити у своєму плані питання, спрямовані на формування в тих, яких навчають, творчого підходу до рішення службових завдань, стимулювання ініціативи, розвиток тактичного мислення й організаторських здатностей. Виховання й навчання начальницького складу на конкретних прикладах творчого рішення практичних завдань повинне бути основною метою кожної групової вправи, ділової гри або командно-штабного тренування.

Наступний етап - підготовка учбово-матеріальної бази до занять. Всю підготовку учбово-матеріальної бази до занять можна умовно розділити на три етапи: підготовку наочних приладдя по об'єкті, стосовно до якого проводиться групове тактичне тренування; підбор необхідної довідкової літератури, що керують документів, таблиць і графіків; підготовку обчислювальної техніки.

Наочні приладдя повинні всебічно відбивати всі необхідні елементи тактичної характеристики даного об'єкта, у тому числі систему протипожежного водопостачання. Можуть бути підготовлені схеми й макети об'єкта, на яких указують максимально можливу кількість даних оперативно-тактичної характеристики об'єкта, необхідних для проведення групового тактичного тренування. Схеми й макети можуть доповнюватися слайдами, фотографіями, фрагментами кінофільмів й ін. Для всебічного відпрацьовування навчальних питань й обґрунтування прийнятих рішень на заняттях ті, яких навчають, забезпечуються в достатній кількості довідковою літературою, бойовим статутом пожежної охорони й інших керівних документів, таблицями для розрахунку сил і засобів, документами, що регламентують організацію служби й пожежогасіння в гарнізоні (частини, загоні), і ін. Щоб підвищити результативність роботи тих, яких навчають,, доцільно підготувати й використати при розрахунку сил і засобів обчислювальну техніку, а для запису розпоряджень, що віддають - магнітофони, диктофони й інші технічні засоби.

Підготовка експертів (помічників керівника занять), як указувалося вище, може починатися ще до розробки завдання тим, яких навчають. З найбільш підготовлених осіб начальницького складу перед проведенням ділової гри або командно-штабного тренування керівник занять для кожної ігрової групи призначає експертів. В обговорений час (до занять) керівник збирає групу експертів на інструктаж. Він ознайомлює їх з метою й завданнями занять, розкриває їм тактичний задум занять, викладає порядок їхнього проведення, роз'ясняє й видає зразкові рішення завдання відповідно до задуму й пояснює експертам їхнього обов'язку. Експерти повинні безупинно оцінювати: правильність виконання ролей тими, яких навчають; внесені ними пропозиції; ступінь участі кожного в обговоренні, виробленні й прийнятті рішень; серйозність відносини до поставленого завдання. Крім того, експерти повинні рецензувати дії кожного учасника гри.

Після інструктажу керівник занять указує напрямку самостійної підготовки експертів до занять.