3. Порядок і методика розбору пожеж

Кожна організаційна форма розбору пожеж має відмінності в порядку й методиці проведення. Розбір пожежі, що виникла в даному гарнізоні, окремо з начальницьким складом гарнізону (загону, частини) після його дослідження проводять у наступному порядку:

- керівник гарнізону (органа, підрозділу) повідомляє начальницькому складу тему, мета й порядок розбору пожежі й надає слово особі, що досліджувала пожежу;

- особа, що досліджувала пожежу, або керівник групи по дослідженню знайомить присутніх з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, на якому виникла пожежа, його протипожежним станом, причиною пожежі й первинними діями місцевих сил і засобів, робітників та службовців по передачі повідомлення в пожежно-рятувальну службу, гасінню пожежі й зустрічі підрозділів, що прибувають;

- заслухуються короткі доповіді першого й послідуючих КГП, НШ, всіх НБД, НТ й інших посадових осіб у послідовності, що відповідає їхній участі в гасінні;

- виступає присутній на заняттях начальницький склад і висловлює свої думки й пропозиції по особливостях бойової роботи в ході гасіння;

- бере слово особа, що досліджувала пожежа, узагальнює виступи й на основі попереднього аналізу характеризує позитивні сторони й недоліки в діях посадових осіб і підрозділів пожежної охорони;

- на закінчення керівник гарнізону (органа, підрозділу) робить остаточні висновки по ходу розбору пожежі, ставить перед начальницьким складом завдання по поліпшенню організації гасіння пожеж у гарнізоні (області, районі), по підвищенню боєздатності підрозділів й якості профілактичної роботи. Варто врахувати, що не всі присутні знають об'єкт, на якому відбулася пожежа. Тому особа, що досліджувала пожежу, повинна докладно ознайомити тих, що зібралися з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, використавши схеми, креслення, фотознімки й ін. Розглядаючи протипожежний стан, необхідно: послатися на документи пожежно-технічних обстежень об'єкта; проаналізувати виявлені при обстеженнях порушення норм і правил пожежної безпеки, хід їхнього усунення перед виникненням пожежі; указати, які приймалися адміністративні міри й (що особливо важливо) які з порушень привели до виникнення й швидкого розвитку пожежі, а також утрудняли бойові дії підрозділів. Розглядаючи первісні дії по гасінню пожежі до прибуття першого підрозділу пожежно-рятувальної служби, потрібно оцінити рівень службової підготовки місцевих сил і засобів, правильність їхніх бойових дій при виявленні пожежі, а також підготовленість обслуговуючого персоналу, охорони, адміністрації, ДПФ до дій при виникненні пожеж на об'єкті. У своїх виступах кожен КГП, НШ, НБД, НТ й ін. описує обстановку до моменту свого прибуття на пожежу, розгортання штабу, призначення на БД т.п. , а потім перераховує, які заходи щодо гасіння були прийняті уведеними силами й засобами. Потім виступаючі повідомляють, які вони прийняли рішення і які розпорядження віддали підрозділам, як організували .гасіння. При викладі своїх рішень необхідно обґрунтовувати їхніми вимогами керівних документів або розрахунками сил і засобів. Командири підрозділів, що прибули на пожежу по додатковому виклику, доповідають про отримані від КГП розпорядженнях і своїх діях відповідно до розпоряджень, викладають свої міркування про правильність організації й керівництва гасінням пожеж.

Якщо в процесі гасіння пожежі відбувалася зміна КГП, то кожен наступний КГП доповідає не тільки обстановку на момент прийняття керівництва гасінням пожежі й свої рішення, але й дає короткий аналіз й оцінку рішень і дій попереднього КГП. Щоб більш глибоко й об'єктивно оцінити позитивні сторони й недоліки в організації гасіння й бойовій роботі, а також більш глибоко й всебічно розглянути питання які розглядаються, доцільно надати слово всім бажаючим виступати, незалежно від їхньої участі в гасінні, для висловлення своєї думки й пропозицій.

Після виступу учасників розбору виступає особа, що досліджувала пожежу. Їм робиться докладний аналіз дій керівництва гасінням пожежі (якщо КГП не був старшим начальником), підрозділів, що брали участь у гасінні, і виступів начальницькому складу, що не брав участь у гасінні даної пожежі. Формулюються висновки, на основі яких розробляються конкретні заходи щодо підвищення якості попередження й гасіння пожеж у гарнізоні.

На закінчення виступає начальник гарнізону (установи, підрозділу) пожежно-рятувальної служби, що коротенько оцінює ступінь досягнення мети розбору й виступу його учасників. Він робить остаточні висновки по ходу розбору, ставить завдання перед начальницьким складом по поліпшенню організації гасіння пожеж у гарнізоні, підвищенню боєздатності підрозділів і поліпшенню якості пожежно-профілактичної роботи.

При необхідності за результатами пожежі можуть видаватися накази, розпорядження або додаткові плани, у яких указуються конкретні заходи, виконавці й строки виконання заходів. Розбір пожеж, що виникли в інших гарнізонах, по описах пожеж, інформаційним листам, оглядам й іншим документам проводять із начальницьким складом гарнізону (апарата, підрозділу) пожежно-рятувальної служби в такій послідовності. Керівник гарнізону (органа, підрозділу) пожежно-рятувальної служби повідомляє тему, мета й порядок проведення занять і надає слово особі, що вивчала пожежу по документах (якщо керівник заздалегідь дав доручення підготовленому фахівцеві, а не сам готувався до занять). Далі проводяться: ознайомлення начальницького складу з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, його протипожежним станом на момент виникнення пожежі, причиною виникнення пожежі й особливостями обстановки до моменту прибуття першого пожежного підрозділу; розбір й обговорення дій посадових осіб і підрозділів по етапах зосередження сил і засобів; вивчення висновків і пропозицій, що втримуються в описі пожежі або інформаційному листі. Із заключним словом виступає начальник гарнізону (органа, підрозділу); підсумувавши розбір, він ставить перед начальницьким складом конкретні завдання, що випливають із аналізу пожежі, що розбирає, і є характерними для гарнізону.