3. Розробка тактичного задуму
Розробка тактичного задума включає в себе: оперативно-тактичну оцінку об'єкта; обґрунтування вихідних даних; визначення основних параметрів (площі, периметра, фронту, обсягу) пожежі; прогнозування та оцінку обставин умовної пожежі; визначення найбільш ефективних вогнегасних речовин, засобів і способів їх подачі; розрахунок сил та засобів для гасіння пожежі; складання схеми розташування сил та засобів в закінченому варіанті вирішення тактичної задачі; визначення елементів обставин у мовної пожежі, ввідних та коротких розпоряджень КГП з керування силами та засобами.
Оперативно-тактична оцінка об'єкта є одним із важливих елементів розробки тактичного задуму. Вона передбачає всебічне вивчення та аналіз факторів, що сприяють і перешкоджають розвитку та гасінню можливої пожежі.
Від глибини оцінки об'єкта у великій мірі залежить реальність обставин пожежі, що моделюється.
Важливим етапом є обґрунтування вихідних даних для розробки тактичного задуму.
До них відносяться:
місце виникнення умовної пожежі; наявність, вид та кількість горючого завантаження на місці пожежі;
лінійна швидкість розповсюдження вогню; вид та інтенсивність подачі вогнегасних речовин;
тривалість вільного розвитку пожежі; форма розвитку пожежі (кругова, кутова, прямокутна) на час введення сил та засобів на гасіння;
довготривалість локалізації та інші, що характерні для даного об'єкта.
За та величиною горючого завантаження визначають лінійну швидкість розповсюдження вогню (Кл) і тривалість вільного розвитку пожежі (гв ), а також найбільш ефективні в цих умовах вогнегасні речовини та інтенсивність їх подачі.
Тривалість вільного розвинення пожежі (хв) визначають <а формулою:
Час виявлення та повідомлення про пожежу (т вияв, т пов) можна оцінити шляхом аналізу впроваджених на об'єкті установок, виявлення та повідомлення про виникнення горіння, постійну їх готовність та наявність на деяких об'єктах прямого телефонного зв'язку з ЧЧ ОКЦ та ін. Час виявлення та повідомлення також залежить від постійної наявності та пильності несення служби особовим складом охорони або обслуговуючим персоналом цього об'єкта. Час збору і виїзду по тривозі залежить від бойової готовності підрозділів і визначається нормативами ПСП. Час руху підрозділів із пожежної частини до місця виклику визначається за формулою (4.9).
Час бойового розгортання підрозділу можна оцінити залежно від обставин на пожежі, виду та відстані до вододжерел і умов забору води з них, натренованості особового складу підрозділу, рельєфу місцевості та інших місцевих умов. Крім цього час руху підрозділу та його бойового розгортання більш точно можіїа визначити шляхом проведення експерименту.
Можливий радіус (довжина) розповсюдження вогню за час вільного розвитку пожежі визначається за формулою (4.17).
Параметри пожежі - - площу, периметр, фронт, обсяг визначають за методикою, яка викладена в розділі 4 (табл.4.1.). Визначивши вихідний параметр пожежі, розраховують кількість сил та засобів для його гасіння за існуючою методикою.
Після розрахунку сил та засобів розробляють оптимальну схему розміщення їх на місцевості під час гасіння умовної пожежі. Це здійснюють з метою найбільш економного та раціонального використання фізичних зусиль особового складу при виконанні бойової роботи і подачі вогнегасних речовин в максимально короткий час.
Після цього здійснюють розчленування загальних обставин умовної пожежі на окремі її складові частини (елементи) з метою більш якісного відпрацювання кожного учбового питання на занятті та визначення конкретних вводних (елементів обставин) для вирішення в комплексі тактичної задачі і час на виконання бойових дій по кожній вводній.