МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ : «МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО»

НА ТЕМУ «ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ»

ВИКОНАВ:

СТУДЕНТ ГРУПИ МП-406

КРУЦЕНЮК О.В

ПОНЯТТЯ ОЕСР

Організації економічної та розвитку давали різні визначення. Її називали науковий центр, контролюючим органом, клубом країн, практичним університетом. Всі ці визначення почасти вірні, проте, жоден з них відбиває повністю суті ОЕСР.

ОЕСР – організація, що об'єднує 29 країн – передусім є форумом, у якого уряду країн-членів мають можливість обговорювати, розробляти й удосконалювати економічне й соціальне політику. У його межах вони обмінюються досвідом, шукають шляхи вирішення загальних труднощів і виробляють узгоджену внутрішню й зовнішній політиці, яка, в сучасному єдиному світі, повинна являти собою дедалі більше щільну мережу єдиних наднаціональних підходів до розв'язання цих проблем. Обмін думками між урядами може провадити до висновку угод про дії за єдиними методам – наприклад, до створення юридично обов'язкових кодексів, регулюючих вільний рух капіталів і постачальники послуг, угодам боротьби з корупцією чи з скасування субсидій кораблебудування. Проте, набагато частіше результатами таких обговорень стає вдосконалення методів роботи національних урядів по широким спектром напрямів публічної політики й прояснює вплив, яке та чи інша політика, проведена окремими державами, надає на міжнародну спільноту загалом. З іншого боку, ці дискусії представляють унікальний шанс обмінюватись думками і роздумами з перспектив, хто стоїть перед країнами, які у схожих умовах.

ОЕСР – клуб держав-однодумців. Так, це багатий клуб, огляду на те, що країни-члени ОЕСР виробляють дві третини товарів та послуг у світі, але клуб цей – не ексклюзивний. Основним умовою членством клубі є відданість країни ринкової економіки і плюралістичної демократії. Організація, ядро якої тоді підстави становили держави Європи й Америки, розширилася з допомогою Японії, Австралії, Нової Зеландії, Фінляндії, Мексики, Республіки Чехія, Угорщини, Польщі й Південна Корея. З іншого боку, організація підтримує контакти з багатьма державами, які входять у неї, шляхом проведення спільних програм з колишнього радянського блоку, державами Азії та Латинської Америки. У окремих випадках такі контакти можуть у перспективі здатні призвести до появи нових членів організації.

Предметом обговорень, проведених урядами країн-членів ОЕСР, базується на інформації і аналітичні огляди які з Секретаріату ОЕСР, размещающегося у Парижі. Відповідні відділи Секретаріату займаються збиранням даних, відстеженням тенденцій, аналізом і прогнозами економічних процесів, вивченням соціальних зрушень, структури торгових зв'язків, довкілля, сільського господарства, технологій, оподаткування, тощо. Ця робота, організована областями, відповідним структурних підрозділах міністерств країн-членів, відповідальних за вироблення політичних рішень, ввозяться тісне співробітництво з особами, що використовуватимуть його результати після ухвалення відповідних рішень; виходячи з результатів цієї роботи проводяться ще й дискусії між країнами-членами спеціалізованими комітетах ОЕСР. Більшість дослідницьких мереж і аналітичних матеріалів ОЕСР публікуються у відкритого друкування.

РОЗВИТОК ОЕСР

ОЕСР виникла з урахуванням Організації європейського економічного співробітництва в, створеної задля розподілення американської й канадській допомоги, яке б за планом Маршалла на повоєнне відновлення Європи. Основною метою ОЕСР, створена як правонаступник ОЕЭС в 1961 р., є будування здорової економіки державах-членах, вдосконалення її ефективності, взаємна притирання їх ринкових систем, поширення свободи торгівлі, і внесок у розвиток як промислово розвинених, і країн.

За тридцять років існування Організації фокус її аналітичної роботи поступово зміщувався від власне держав-членів до аналізу розвитку країн – нині практичних всіх, які входять у світове співтовариство – які сповідують принципи ринкової економіки. Приміром, Організація пропонує весь накопичений нею досвід до послуг держав, зайнятих будівництвом ринкової економіки, особливо тих, які здійснюють перехід від централізованої планової економіки до капіталістичної системі. ОЕСР також втягнута в дедалі більш конкретний діалог із питань економічної політики України з динамічно розвиваються Азії та Латинської Америки.

Проте профіль роботи ОЕСР розширюється у географічному плані. Від аналізу розвитку конкретних областей економічної та політики у конкретних державах-членах ОЕСР переходить до вивчення їхнього взаємодії, причому у рамках власне Організації, а й у світовому масштабі. У сферу інтересів Організації ввійшли такі проблеми, як, наприклад, вплив проведеної соціальної полі-тики на функціонування економіки, чи впливом геть окремих країн процесів глобалізації, що потенційно можуть як відкрити нові перспективи зростання, і спровокувати захисну реакцію, що виражається в посиленні протекціонізму.

Принаймні того, як ОЕСР дедалі більше розширює свої контакти у світі, розширюється й сфера її інтересів. Метою ОЕСР дедалі ближчої пост-индустриальной ері є тісне переплетення економічних зв'язків країн-членів із майбутньою квітучою світової економікою, заснованої на наукових принципах.

Структура Організації

Комітети

Представники країн-членів ОЕСР зустрічаються між собою - і обмінюються інформацією у межах відповідних профільних комітетів. Ці комітети, у роботі яких беруть участь представники національних урядів чи керівники відповідних постійних місій країн-членів, розташованих, як і Секретаріат, у Парижі. Уся десятилітня робота здійснюється під керівництвом Ради, наділеного повноваженнями прийняття рішень. У Рада входить за одним представнику від транспортування кожної країни-члена, і навіть представник Європейської комісії. Рада його знайти у засідання на регулярної основі лише на рівні послів країн-членів при ОЕСР, цих засіданнях виробляються спільні напрями діяльності Організації. Разів у рік проводяться засідання Ради лише на рівні керівників міністерств, як у його роботі беруть участь міністрів закордонних справ, фінансів, тощо., що піднімають найважливіші і питання привертають до себе них громадськості, і навіть встановлюють пріоритети роботи ОЕСР на майбутній рік.

Спеціалізовані комітети проводять засідання розробки нових ідей визначення прогресу досягнутого на більш вузьких областях, як, наприклад, торгувати, під управлінням підприємствами державного сектора, у сфері сприяння розвитку, у сфері фінансових та т.д. До складу органів ОЕСР входять більш як 200 комітетів, робітників і експертних груп. На засідання щорічно прибувають близько сорока тис. високопоставлених службовців національних урядів в організацію, розгляду результатів й у роботі Секретаріату ОЕСР. Завдяки засобам електронної зв'язку, вони теж мають можливість віддаленого доступу до документів Організації та обміну інформацією через мережі даних ОЕСР. Для користувачів Інтернету за адресою http://www.oecd.org/ доступна сторінка ОЕСР, яка містить широкий, спектр інформації.

Секретаріат

Співробітники Секретаріату (1900 чол.) безпосередньо чи опосередковано забезпечують роботу комітетів ОЕСР. Близько 700 економістів, науковців, юристів й представників інших професій, є співробітниками відповідних директоратов, здійснюють дослідницьку й аналітичну діяльність.

Робота Секретаріату здійснюється під керівництвом Генерального секретаря ОЕСР і чотирьох заступників. генеральний секретар також головує на засіданнях Ради, будучи найважливішим ланцюгом між національними представництвами при ОЕСР і Секретаріатом.

Офіційними мовами ОЕСР є англійську і французьку. Штат співробітників набирається в країнах-членах ОЕСР, тим щонайменше тимчасово роботи вони вважаються міжнародними службовцями і представляють інтересів відповідних держав. Під час прийому співробітників працювати ОЕСР не застосовує будь-яких національних квот, кадрової політикою Організації є оренду людей, які мають високої кваліфікацією у областях з урахуванням їхньої досвіду праці та національності.

Фінансування

Робота ОЕСР фінансується з допомогою внесків країн-членів. Розмір щорічного внеску держав-членів до бюджету Організації розраховується за певної формулі, заснованої на відповідних економічних показниках. Найбільшим платником є Сполучені Штати, щоб забезпечити 25 відсотків бюджету ОЕСР, другою місці за величині внесків перебуває Японія. З схвалення Ради країни-члени мають право здійснення додаткового фінансування окремих програм чи проектів.

Розмір річний бюджет, нині рівного приблизно 300 млн. дол., і план роботи ОЕСР роком визначаються державами-членами на засіданнях Ради.

Результати роботи

На відміну від Світового банку Міжнародного валютного фонду ОЕСР не займається розподілом коштів. Організація є передусім форумом розробки нових ідей з урахуванням наукових і аналізу соціально-економічної політики та його обговорення з метою сприяння національним урядам з розробки як спільної політики, узгодженої у межах ОЕСР, і національної політики відповідних держав проведеної як у внутрішні справи, і інших міжнародних форумах.

Попри те що, що роль ОЕСР цих питаннях який завжди є визначальною, у власних очах урядів країн-членів вона тим щонайменше надзвичайно важлива. Праця у рамках ОЕСР є високоефективний процес, що починається зі збирання цих, і включає як етап аналізу, і етап колективного обговорення тих чи інших напрямів політики. У основі ефективності роботи ОЕСР лежить перехресна перевірка запропонованих рішень національними урядами, багатосторонній контролю над виконанням і взаємна вплив країн справі дотримання узятих він зобов'язань чи здійснення реформ. Саме кулуарна робота у рамках ОЕСР дозволила визначити вартість субсидій сільського господарства, що згодом є вирішальним чинником для укладання угод щодо їх узгодженим зниження. Междисциплинарные дослідження з причин зростання безробіття і з цим явищем послужили тим імпульсом, що змусили уряду розробити відповідних заходів боротьби із нею. Визначення перешкод шляху ефективнішої роботи, економічного розвитку і модернізації існуючих і наслідків найчастіше спонукає національних урядів до прийняття жорстких політичних рішень, вкладених у підвищення ефективності економіки. Аналітична робота ОЕСР і його зусилля щодо досягненню консенсусу щодо проблемам торгівлі послугами внесла свій внесок у успішний розв'язок Уругвайського раунду переговорів рамках ГАТТ.

У окремих випадках дискусії, розпочаті рамках ОЕСР, призводять до проведенню повномасштабних переговорів під егідою організації, у яких країни-члени приходять до згоди з вироблення певних правил співробітництва у міжнародному масштабі. Ці розмови можуть завершуватися як укладанням формальних угод (наприклад, боротьби з корупцією, по експортним кредитах, руху капіталів і прямим іноземних інвестицій), і виробленням певних стандартів, і моделей в міжнародному оподаткуванні, чи рекомендацій та основних напрямів політики у сфері охорони навколишнього середовища.

Більшість матеріалів, зібраних і проаналізованих у межах роботи ОЕСР оприлюднюються через широкий, спектр публікацій: від прес-релізів і регулярно видаваних збірок даних, і прогнозів до одноразових видань (чи монографій) із проблем, від щорічних економічних оглядів перспективами кожного із країн-членів до регулярно видаються оглядів про системи освіти, науку й питанням політики у сфері технологій та цивільного захисту довкілля. Двічі на рік виходить збірник «Перспективи економіки», щорічно виходять «Прогноз зайнятості» і доповідь з економічної політики ОЕСР області надання міжнародної фінансової допомоги. Публікації ОЕСР користуються заслужений авторитет, і, мабуть, саме за ними громадськість судить про діяльність Організації.

Структура Секретаріату

Діяльність Секретаріату побудовано відповідності зі структурою комітетів; комітети зорганізовані у директораты, у яких також входять робочих групах і підгрупи, утворювані комітетами. Проте треба сказати, робота ОЕСР дедалі більше будується з урахуванням міждисциплінарних і «горизонтальних» досліджень, виходять далеко за межі окремих секторів. Наприклад, у межах програми ОЕСР «Міжнародне майбутнє», спрямованої на випереджаюче виявлення нових негараздів у області соціально-економічної політики, задіяний широке коло наукових дисциплін. Стосовно проблем зайнятості і безробіття що з дослідниками ринку праці та соціальної полі-тики працюють фахівці з галузі макроекономіки, оподаткування, підприємницької роботи і технологій. Вже немислимо роздільне вивчення проблем охорони навколишнього середовища проживання і економічних процесів. Неразрывно пов'язані між собою проблеми торгівлі, і інвестицій. Розвиток біотехнологій зачіпає політику галузі сільського господарства, промисловості, науки, охорони навколишнього середовища проживання і економічного розвитку. Вивчення проблем глобалізації неминуче зажадає залучення фахівців із практично всіх галузей соціально-економічної політики.