40. Порядок розробки, затвердження та переглядання інструкції з охорони праці

Побудова та зміст інструкції

3.1. Кожній інструкції повинні бути присвоєні назва і номер. У назві коротко вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена

3.2. Текст інструкції повинен бути розбитий на розділи і підрозділи, які складаються з пунктів. При необхідності пункти можуть бути розбиті на підпункти. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати порядкову нумерацію в межах розділів і підрозділів, підпункти - в межах пунктів: 1. Розділ 1.1. Підрозділ 1.1.1. Пункт 1.1.1.1. Підпункт 3.3. Вимоги інструкцій необхідно викладати відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов, в яких виконується дана робота. 3.4. Інструкції повинні містити такі розділи: 1. Загальні положення; 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи; 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи; 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи; 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. При необхідності в інструкцію можна включати додаткові розділи. 3.5. У розділі «Загальні положення» повинні бути відображені: · відомості про сферу застосування інструкції; · загальні відомості: визначення робочого місця працівника даної професії (виду робіт); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці; · умови і порядок допуску працівників до роботи (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров'я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань тощо); · вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці; · характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника; · перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії; · вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи. 3.6. В розділі «Вимоги безпеки перед початком роботи» повинно бути відображено: • порядок приймання зміни, в тому числі при порушенні режиму роботи технологічного процесу; • порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту; • порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежегасіння тощо; • порядок перевірки наявності та стану сировини, заготовок, напівфабрикатів; • порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, інструменту, засобів захисту тощо. 3.7. В розділі «Вимоги безпеки під час роботи» повинні бути відображені: • відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт; • правила безпечного поводження з сировиною, заготовками, з готовою продукцією, матеріалами та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників; • правила безпечної експлуатації транспортних і вантажопідіймальних засобів, тари; • вказівки щодо утримання робочого місця в безпечному стані; • можливі відхилення від нормального режиму роботи обладнання і способи їх усунення; • вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту; • умови, за яких робота повинна бути припинена; • вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; • порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, засобів захисту та про інші фактори, що загрожують життю і здоров'ю працівників. 3.7. В розділі «Вимоги безпеки після закінчення роботи» повинен бути відображений: · порядок безпечного вимикання, зупинення обладнання, а при безперервному процесі - порядок передачі його черговій зміні; · порядок здавання робочого місця; · вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи; · порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що виявились у процесі роботи. 3.8. В розділі «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» повинні бути відображені: · відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям; · порядок дій, особисті обов'язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації; · порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести; · відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; · дії щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії.

38. Види інструкцій з охорони праці та їх склад

Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкції з охорони праці поділяються на:

- інструкції, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці;

- примірні інструкції;

- інструкції, що діють на підприємстві.

Інструкції, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються для персоналу, який проводить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що працюють під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці для яких установлені міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці, затвердженими Держгірпромнаглядом. їх дотримання є обов'язковим для працівників відповідних професій на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкованості, форми власності та виду діяльності.

Примірні інструкції затверджуються міністерствами чи виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з Держгірпромнаглядом та Національним НДІ промбезпеки та охорони праці. Дані інструкції використовуються як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві. Останні ж розробляються з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених у експлуатаційній і ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві.

Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються (переглядаються) керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу та ін.) і затверджуються роботодавцем. Служба охорони праці реєструє в спеціальному журналі всі інструкції, які запроваджуються на даному підприємстві. Безпосередній керівник робіт видає працівникам на руки інструкції з охорони праці (під розписку) під час первинного інструктажу або вивішує на їхніх робочих місцях.

Перегляд інструкцій, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці, та примірних інструкцій здійснюється в міру потреби, але не менше одного разу на 10 років, а інструкцій, що діють на підприємстві, - не менше одного разу на 5 років, причому для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не менше одного разу на 3 роки.

Кожній інструкції з охорони праці надається назва та скорочене позначення (код, порядковий номер), і вона повинна містити такі розділи: загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Інструкції містять тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов'язковим для працівників. Порушення працівником цих вимог розглядається як порушення трудової дисципліни. Контроль за дотриманням вимог інструкцій покладається на роботодавця.

37. Склад спеціальної комісії і та порядок розслідування нещасного випадку, який стався на підприємстві

Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.

Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.

У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:

Територіальні органи державного нагляду;

Органи прокуратури;

Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;

Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;

Вищий за рангом профспілковий орган;

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.

До акту спец розслідування додаються такі матеріали:

копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;

протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;

копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;

медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.

У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.

Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.

Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.

36. Склад комісії і та порядок розслідування нещасного випадку, який стався на підприємстві