- •1. Правове та нормативне регулювання охорони праці в Україні
- •2. Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці
- •3. Органи державного нагляду та управління за охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці
- •4. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •5. Громадський контроль за охороною праці на підприємстві
- •6. Права та обов‘язки керівника та працівника щодо охорони праці
- •7. Навчання та інструктажі з охорони праці
- •8. Відповідальність за порушення вимог з охорони праці Дисциплінарна відповідальність
- •Адміністративна відповідальність
- •Матеріальна відповідальність
- •Кримінальна відповідальність
- •9. Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
- •10. Страхові виплати у разі нещасних випадків, їх види.
- •11. Умови праці та їх класифікація
- •12. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі.
- •13. Мікроклімат виробничих приміщень та його показники.
- •14. Температура повітря, його нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації
- •15. Вологість повітря, його нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •16. Швидкість руху повітря, його нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації
- •17. Температурні показники мікроклімату. Нормування, вплив на людину. Колективні та індивідуальні засоби та заходи нормалізації.
- •18. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил на об‘єктах вів. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •19. Хімічні речовини, що застосовуються у галузі ВіВ, їх вплив на функціонування організму. Засоби захисту
- •20. Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму
- •Методи та засоби захисту
- •21 Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •22. Виробниче освітлення, його показники
- •23. Причини травматизму в галузі та методи його дослідження.
- •24. Загальні питання охорони праці в проектній документації. Роботи з підвищеною небезпекою та їх виконання. Наряди-допуски до їх виконання.
- •25. Безпечне виконання земляних робіт
- •26. Безпечне виконання монтажних робіт
- •27. Безпечна експлуатація водопровідних насосних станцій
- •28. Вимоги до безпеки праці на каналізаційних мережах та спорудах
- •50.Надання допомоги при ураженні електричним струмом.
- •49. Блискавкозахист будівель.
- •48. Принцип розрахунку захисного заземлення
- •47.Захисне заземлення. Конструкція.
- •45. Автоматичні засоби гасіння пожеж. Сплінклерні та дренчерні установки.
- •44.Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •43. Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій.
- •42. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання.
- •41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі -????
- •40. Порядок розробки, затвердження та переглядання інструкції з охорони праці
- •39. Зміст інструкції з охорони праці
- •35. Види нещасних випадків, пов‘язаних та непов‘язаних з виробництвом
- •34. Безпека експлуатації парових та водогрійних котлів
- •33. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
50.Надання допомоги при ураженні електричним струмом.
Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:
- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);
- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;
- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;
- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;
- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)
- викличте швидку допомогу.
Неприпустимо:
- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;
- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;
- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);
- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;
- закопувати ураженого блискавкою в землю.
49. Блискавкозахист будівель.
Блискавкоза́хист — сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд,обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки.
Заходи з блискавкозахисту поділяються на зовнішню та внутрішню систему заходів. Зовнішня система заходів захищає об'єкт від прямих ударів блискавки . Внутрішня система заходів захищає чутливе електрообладнання об'єкта від вторинних проявів блискавки.
Зовнішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом установлення на об'єкті, що захищається, (або ізольовано від нього на певній відстані) блискавковідводів, які складаються з блискавкоприймачів (природних або штучних: стрижневих, тросових, сітчастих), струмовідвідних спусків, які з'єднують блискавкоприймач із землею та заземлювачів.
Внутрішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом встановлення спеціальних пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП), а також шляхом екранування чутливого електрообладнанн
Зовнішній блискавкозахист складається із: блискавкоприймача (громовідвід, блискавковідвід), струмовідводу та заземлювача. Першим контактує із блискавкою блискавкоприймач – він приймає основний удар. Горизонтальні блискавкоприймачі монтують, прокладаючи на гребені даху дріт регламентованого діаметра. Наприклад, тросовий приймач виготовляють зі сталевого троса і закріплюють на несучій конструкції над дахом. Використовують також оцинкований сталевий канат діаметром не менше 35 мм2. Сітчастий приймач блискавок має вигляд сітки зі широкими комірками. Виготовляють її з сталевого дроту діаметром 6–8 мм або із плоских сталевих смуг перерізом 4х20 мм.
Вертикальний стрижневий блискавкозахист має свою перевагу – він дешевший. Ставлячи високий приймач, треба врахувати його парусність від вітру, механічну міцність. Якщо він високий, на кількох рівнях роблять спеціальні розпірки, аби він не зігнувся.
Після того, як блискавоприймач отримав порцію струму, він передає його струмовідводам. Основні вимоги до струмовідводів – малий спротив, механічна міцність і стійкість до корозії, оскільки їх часто псують вітер, дощ, перепади температур.
Наступним елементом схеми блискавкозахисту є заземлення, мета якого – пропустити електричний струм у землю. Основними елементами заземлення є заземлювачі або розташовані у ґрунті струмопровідні елементи, призначені для безпечного проходження струму. Заземлювачі бувають природні, штучні або змішані.