- •«Політична економія»
- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Закони і категорії політичної економії та їх системи. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •3. Виробництво, потреби, і межа виробничих можливостей. Виробництво та проблеми задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація. Економічні інтереси, їх сутність.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи і суб’єкти. Типи і еволюція економічних систем та критерії їх класифікації.
- •Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми. Закон України «Про власність». Суб’єкти і об’єкти власності.
- •Власність на засоби виробництва та способи з’єднання факторів виробництва. Тенденції в розвитку відносин власності в Україні та у світі.
- •Натуральна та товарна форми організації виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста та розвинена форми товарного виробництва. Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин. Функції грошей.
- •Грошовий обіг та його закони. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.
- •Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу та її протиріччя.
- •Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •Капітал і робоча сила та її вартість.
- •Заробітна плата: сутність, форми і системи. Теорії заробітної плати.
- •Ринок: суть, функції та умови формування.
- •Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •Умови формування та особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •Принципи класифікації ринків та їхня структура.
- •Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу.
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні».
- •Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці. Закон України «Про підприємство».
- •Специфіка підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •Витрати виробництва та їх види.
- •Прибуток як економічна категорія та фактори, що впливають на норму прибутку.
- •Держава та її економічні функції.
- •Форми суспільного продукту та методи його обчислення.
- •Економічне відтворення: суть і його види.
- •Тіньовий сектор в економічному відтворенні та його масштаби і особливості в економіці України.
- •Національне багатство: суть, структура та проблеми розширеного відтворення.
- •Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження.
- •Роль державного бюджету в перерозподілі національного доходу та необхідність державного регулювання розподілу доходів.
- •Економічне зростання та його типи і чинники. Економічні цикли.
- •Зайнятість робочої сили і ефективність виробництва. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •Господарський механізм у системі управління економікою та його особливості в умовах ринкової економіки. Удосконалення механізму господарювання в Україні.
- •Економічна система капіталізму в умовах вільної конкуренції, монополістичного капіталізму, змішаної економічної системи.
- •Роль держави в економічній системі сучасного капіталізму. Революція в управлінні і відносинах власності в умовах змішаної економічної системи.
- •Соціалістична економічна система та механізм її функціонування. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, їх загострення і розпад світової системи соціалізму.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •Світове господарство: суть, структура та закономірності його розвитку.
- •Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •Україна і світове господарство.
- •Економічне зростання і глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем і розвитку світового господарства.
Натуральна та товарна форми організації виробництва.
Сутшсть і риси натурального господарства. Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосереднъо на задоволення особистих потреб / потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означае, що такі господарства повшстю або майже повшстю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляе продукти для продажу.
В умовах натурального господарства проявляються такі риси економії:
1) господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первинообщинного ладу, виникнення першого великого поділу сусшльної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві;
кожне натуральне господарство намагаеться виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім'ї. Цей фонд виступае засобом людей до життя, відтворення їх;
засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарські одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.
Економічною основою натурального господарства є сільське господарство і домашня промисловість.
Домашня промисловість являє собою виробництво в сільському господарстві готових продуктов для особистого і виробничого споживання. Виготовляються вони із сировини, яка добувається чи виробляється в цьому ж господарстві. Домашні промисли є необхідною складовою натурального господарства.
Історичне значения натурального господарства полягае в тому, що:
воно є історично першим типом господарської діяльності людей;
з'явилися перші галузі господарства: землеробство і тваринництво;
на базі домашньої промисловості створювались умови для виникнення ремесла і кустарного виробництва, а також для нового великого поділу суспільноі праці;
людина вперше оволоділа методами виробництва засобів виробництва для землеробства, тваринництва і домашньої промисловості;
розширене застосування примітивних засобів праці.
Виникнення товарного виробництва і його сутність. Товарне виробництво виникло в період розкладу первинообщинного ладу. Воно мало значне розповсюдження в рабовласницькому суспільстві і за феодализму, а за капіталізму набуло всезагального характеру. Товарне виробництво, яке виникло на базі натуральної форми виробництва.
Необхідною умовою виникнення товарного виробництва і обміну є суспільний поділ пращ. В міру розвитку продуктивних сил за натуральноі форми виробництва праця стає вже бшьш спеціалізованою. Поділ праці, який спочатку формувався в межах первинообщини або роду, з часом виходить за них. Складається система суспільного поділу праці.
Внаслідок появи надлишків продукту в спещалізованих племенах виникае обмін продуктами між племенами і общинами. Займаючись в основному виробництвом продуктів тваринництва (м'яса, молока, шкір), пастушеські племена потребували продуктів землеробства (зерна, плодів, борошна), землероби, навпаки, продуктів тваринництва (м'яса, шкур, шерсті). Таким чином, на стадії першого великого поділу пращ виникае обмін надлишками вироблених продуктов між племенами \ общинами.
У міру зростання виробництва поряд із землеробством і тваринництвом розвивалися й інші види виробничої діяльності людей. У тваринницьких і особливо землеробських общинах і племенах розвивалось ремісниче виробництво. Ремесло — це дрібне виробництво, яке основане на особистій праці виробника і ручному інструменті. Виробництво більш досконалих знарядь праць та зброї, що все частіше виготовлялися з металу, вимагало великоіі1 вмілої праці, з'явилася об'ективна необхідність виокремлення ремесла від землеробства і тваринництва. Ремесло стає спеціальністю окремих осіб. Праця ремісників поступово відокремлюеться вщ праці землеробів і тваринників, ремесло виділяеться в самостійну галузь ниробничої діяльності людей.
3 відокремленням ремесла від сшьського господарства настав другий великий суспільний поділ праці. Виокремлення ремесла сприяло виникненню виробництва продуктів спеціально для обміну.
Продукт, що виробляеться не для особистого споживання, а для обміну, називаетъся товаром. Виробництво товарів мало місце ще до другого великого суспільного поділу пращ, але після виокремлення ремесла в самостійну сферу діяльності, воно стає більш регулярним, стійким. Спочатку товар безпосередньо обмінювався на інший товар, тобто за формулою Т—Т. 3 розгортанням відносин купівлі-продажу товарів у сфері обміну сформвався ринок.
Основні риси товарного виробництва. Товарне виробництво — це така організацшна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обмшу через купівлю-продаж на ринку.
Товарне виробництво має такі основні риси:
суспільний поділ праці. В умовах товарного господарства виробництво складається з різнорідних і відокремлених господарських одиниць. Кожна з них спеціалізується на виробництві певного продукту;
приватна власність на засоби виробництва. В процесі розкладу первіснообщинного ладу виникла приватна власність на землі та на засоби виробництва. Суспільний поділ праці створив умови для виникнення та утвердження приватної власності;
обмін товарами як форма економічного зв'язку між виробниками. В умовах спеціалізованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляеє не для себе, а на ринок, і через ринок отримує все необхідне, то єдиною формою зв'язку між товаровиробниками виступае обмін товарами;
стихійний характер товарного господарства. Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукщю на ринок і які залежать від ринку; це об'єктивно породжує стихію виробництва;
наявшсть ринку, тобто особливої сфери, в якій відбуваеться обмін товаров, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів. Простий обмш (Т—Т) поступово замінюється товарним обігом, а разом з грошима з'являються ціни.
Суб'єкти та об'єкти товарних відносин.
Об'сктами товарного виробництва є все те, що виробляєтъся ним на ринок: різноманітні предмети споживання (їжа, одяг, взуття, меблі, посуд тощо); предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби); знаряддя пращ (інструменти, верстати, лемехи, засоби транспортування), такі засоби пращ, як будівлі і споруди. 3 розвитком товарного господарства розширюються межі його об'єктів.
Суб'єктами товарних вщносин є перш за все товаровиробники. Той, хто виробляє товари, автоматично виступає суб'єктом товарного господарства і товарних відносин. Водночас, товаровиробник виступає і як суб'ект пропозиції товарів на ринку. В даному випадку він уже виступае як торговець.
Товарна форма продукту. В умовах глибокого суспільного поділу праці та наявності приватної власності об'єктивно виникають і розвиваються товарні відносини як особлива економічна форма економічних зв'язків. Товарні відносини між економічними агентами спеціалізованого виробництва об'єктивно матеріалізуються в продукті виробництва, надаючи їм товарной форми. Товаром є не будь-який продукт виробництва, а той, що спеціально виробляється для відчуження його на ринку за гроші.