46. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем і розвитку світового господарства.

Глобальт проблеми — це всезагальт проблеми, що вгдзнача-ються загалънотанетарним за своши масштабами I значениям характером, пов'язаш з життсвими штересами нароЫв усіх крат, становлять загрозу життю для всъого людства / можуть бути виршент стлъними дгями всіх крат сету.

Серед глобальних проблем найчаспше фігурують проблеми миру та роззброення, еколопчна, демографічна, енергетична, си-ровинна, продовольча, подолання бідності та вщсталості. У міру розвитку людськоУ цивілізацп можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних стали відно-сити проблему освоения та використання ресурс'ш Світового оке­ану, освоения та використання космосу. Дослщження цих проб- лем дозволяе помітити, що вони тісно взаемопов'язані, зокрема, енергетична та сировинна проблеми співвідносяться з еколопч-ною, еколопчна з демографічною, демографічна з продовольчою 1 т. д. Тому Тх аналіз, пошук шляхів вирішення являе собою складне завдання.

Змши, що відбулись у 1970—80-ті і особливо в 90-ті рр., до-зволяють говорити про змшу прюритетів у глобальних пробле­мах. Якщо в 1960—70-х рр. головною вважалась проблема запо-бігання св1товоУ ядерноі війни, то нині на перше місце одні спещ'алюти висувають еколопчну проблему, другі — демографіч-ну, а треті -- проблему бідності та вщсталості. Проте з певною умовжстю всі ці проблеми можна назвати прюритетними, осюль-ки глобальні проблеми безпосередньо пов'язані з виживанням людства, хоча вони і породжені різними факторами, а отже, е об'ектами дослідження ряду наук: світово'У економіки, соцюлоп'Г, права, бюлогп, географп, екологп, океанологі'і' та ін. Нині почала розвиватись глобалістика, яка пропонуе вивчення зазначених проб­лем у трьох послідовних рівнях -- глобальному, репональному, нащональному.

Глобалистика -- це самостійна галузь знанъ про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного / майбутнього розвитку людсъкої цивілізації.

Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, на динаміку економічних процесів, на пошуки ефективних форм і методів управління. Успішне вивчення глобальних проблем можливе ли­ше в рамках аналізу всіеї системи світового господарства.

Незважаючи на всю різноманітність глобальних проблем, во­ни мають загальну специфіку, що виділяе їх на фоні інших проб­лем свггової економіки. Специфіка глобальних проблем полягае в наявності ряду спільних рис:

4. кожна з проблем і всі разом принципово важливі для май­бутнього людства. Затримка з їх вирішенням являе собою смертельну загрозу цивілізації або деградацію умов життя і виробничої діяльності на Землі;

5. у них проявляеться поглиблення і ускладнення світогосподарських зв'язків та інтернаціоналізація інших суспільних процесів на Землі;

6. їх розв'язання можливе лише за умови об'еднання зусиль усіх держав і народів. Знайти рішення глобальних проблем - значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший розвиток цивілізації.

Класифікащя глобальних проблем. За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються

на такі три групи.

До першог групи належать проблеми, які виникаютъ у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергіею, продовольством тощо, збереження природ­ного навколишнього середовища, освоения ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором). Друга група — це проблеми соціапъно-економічних / военно-політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми розброення і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи. Третя група охоплюе проблеми, пов'язані з розвитком л-дини, забезпеченням майбутнього, зростанням народонаселения, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманіею тощо.

Глобальні проблеми відрізняютъся загальнопланетарним ха­рактером, пов'язані з життевими інтересами народов усіх країн незалежно від їх соціалъного ладу, рівня економічної зрілості, географгчного положения і можуть бути вирішені шляхом взаемодії всіх держав.

Їх невирішеність породжуе загрозу для майбутнього всіх лю­дей.

Міжнародне співробітництво в розв'язанж глобалышх проблем та розвитку свггогосподарства

Необхідність співробітництва в планетарному масштабі.

Глобальні проблеми — це нехаотичні явища і процеси: вони тісно взаемопов'язані. Для їх вирішення потрібні нові підходи і практичні заходи, які б виходили із цілсності світу, необхідності співробітництва в планетарному масштабі.

Між країнами світового співтовариства існують суперечності, що часто призводять до репональних і міжрегіональних конфліктів із застосуванням зброї. У XXI ст. глобальні проблеми ставлять перед людством завдання, яке мае доленосне значения: подолати політичні і военно-політичні суперечності і конфлікти заради усшшного вирішення глобальних проблем. Треба будь-що зберегти мир на планеті. А це означав, що народи світу мають засвоїти нове політичне мислення.

Нове політичне мислення зноменуе усвгдомлення важсливості / негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку си­стеми ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток людсъкої цивілзації в цілому.

Глобальні проблеми неможливо вирішити швидко на рівні окремих країн. Потрібен единий міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються па ООН, МВФ, ВТО, регіональні і галузеві організації, котрі ма­ють великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль.

Із глобальними проблемами людство може впоратися. Для цього воно вже мае в розпорядженні достатні науково-технічні і матеріальні досягнення. Можна навести численні приклади успішних спроб щодо розв'язання, хоча б часткового, ряду глобальних проблем. Так, на міжнародному рівні приділяеться велика увага еколопчним проблемам. Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку розробляе програми покращання якості природного середовища та загального еколопчного стану. Ця комісія і ряд шших міжнародних організацій визначають критеріУ еколопчноУ безпеки, розробляють короткострокові та довгостро-кові профами. У 2000 р. витрати на природоохоронні заходи зрос-ли приблизив у 6 разів проти рівня витрат 1970 р.

Важливу роль в охороні навколишнього середовища відіграе регіональне співробітництво. Зокрема, у документах СС неодно­разово шдкреслювалась необхідність розвитку регіональної стратегії у цій сфері і раціонального використання природних ресур­сов европейського репону, який сьогодні е найбільш кризовим в екологічному плані. В СС навіть система оподаткування будуеться таким чином, щоб стимулювати збереження природного сере­довища.

У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п'ята Всесвітня конференция ООН з народонаселения, що відбулася у Каїрі у 1994 р., на якій було прийнято Програму дій щодо визначення політики народонаселения в усьому світі на перюд до 2015 р. Вона містить положения, що стосуються чисельності на­селения, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, а також визначають шляхи співробітництва у розв'язанні демографічної проблеми. Одночасно було встановлено і суму коштів, необхідних для її реалізації, — близько 17 млрд дол.

Джерела подолання глобальних проблем. Подолання проб­леми зубожіння і відсталості для більшості країн, що розвиваються, неможливе без міжнародного сприяння. Воно здійснюеться перш за все по ліше так званої офіційної допомоги з боку розвинутих країн у формі надання фінансових ресурсів. Для найбільших країн, що е основними одержувачами цієї допомоги, вона становить близько 3 % відносно їх ВВП.

Питания позитивного вирішення глобальних проблем, пов'язаних із загальнолюдською діяльністю в тій чи іншій конкретній сфері, упираеться, головним чином, у ресурспе забезпечення про­грам, що розробляються міжнародними організаціями. За масштабністю і комплексністю завдань, які передбачаеться вирішити, на перше місце висуваються питания, з одного боку, щодо джерел таких ресурсів, можливості їх одержання та використання, а з іншого — організації екологічно безпечного розширеного відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.

РСлід зазначити, що національні програми охорони природного навколишнього середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним вимогам. Зараз організатором і координатором ціеї діяльності виступае Організащя Об'еднаних Націй та и спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972р. у системі ООН Програма з навколишнього середовища (ЮНЕП). За ініціативою було розроблено і прийнято Декларац1ю з розвитку навколишнього середовища (1992 р.) — своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагаеться прийняття міжнародної конвенції про збереження глобальноі біологічної різноманітності.