Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політична економія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.7 Mб
Скачать
  1. Економічне зростання і глобальні проблеми, їх суть і класифікація.

Зміст і типи економічного зростання.

Сутність поняття «економічне зростання» можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатов виробництва (товарів, послуг) та його основних фа­кторов.

Дійсно, головною метою економічного зростання е збільшен­ня обсягів економічних благ, що сприяе поліпшенню життя насе­ления, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. Економічний розвиток це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, білъш досконалого тобто якісно нового на ос­нові відпоі'дних структурних таінституціональних зрушень. Комплексно це проявляеться в якісному вдосконаленні всієї економічної системи.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечуеться за рахунок тимчасового збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва / практично за збереження незмінними їх попередтх тенітко-технологічних пара­метров, Інтенсивний тип економгчпого зростання характери­зуемся розширенням виробництва на основі якісного поліпшення вс1х його факторів, тобто раіоюнального використання всъого виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного процесу економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати місце регресивний тип зростання, для якого характерне тривале зниження обягів суспільного виробництва.

Щодо основних тишв економічного зростання, то на практиці вони не існують в абсолютних формах. У реальному житті вони проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання. Нині в розвинутих країнах переважае інтенсивний шлях економічного розвитку. В Україні після тривалого спаду виробництва необхідно підготувати мате­риальну базу для інтенсивного економічного зростання. Чим раціональніше функціонуе процес відтворення, тим вище ефективність суспільного виробництва.

Рушійні сили економічного зростання (прогресу). Суспільне виробництво перебувае в постійному русі, але він відбуваеться не просто по замкненому колу, а по висхідній лінії, хоча и не рівномірно.

Джерелом економічного прогресу, як і кожного іншого динамічного піднесення, е суперечность. Тобто економічний розвиток мае діалектичний характер, тому відсутнють внутрішніх суперечностсй рівнозначна призупиненню розвитку явища чи процесу, припиненню самого життя.

Нагольною основою рушійною силою розвитку виробництва є його суперечлива взаемодія зі споживанням

Глобальт проблеми це всезагальт проблеми, що вгдзнача-ються загалънотанетарним за своши масштабами I значениям характером, пов'язаш з життсвими штересами нароЫв усіх крат, становлять загрозу життю для всъого людства / можуть бути виршент стлъними дгями всіх крат сету.

Серед глобальних проблем найчаспше фігурують проблеми миру та роззброення, еколопчна, демографічна, енергетична, си-ровинна, продовольча, подолання бідності та вщсталості. У міру розвитку людськоУ цивілізацп можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, до групи глобальних стали відно-сити проблему освоения та використання ресурс'ш Світового оке­ану, освоения та використання космосу. Дослщження цих проб- лем дозволяе помітити, що вони тісно взаемопов'язані, зокрема, енергетична та сировинна проблеми співвідносяться з еколопч-ною, еколопчна з демографічною, демографічна з продовольчою 1 т. д. Тому Тх аналіз, пошук шляхів вирішення являе собою складне завдання.

Змши, що відбулись у 1970—80-ті і особливо в 90-ті рр., до-зволяють говорити про змшу прюритетів у глобальних пробле­мах. Якщо в 1960—70-х рр. головною вважалась проблема запо-бігання св1товоУ ядерноі війни, то нині на перше місце одні спещ'алюти висувають еколопчну проблему, другі — демографіч-ну, а треті -- проблему бідності та вщсталості. Проте з певною умовжстю всі ці проблеми можна назвати прюритетними, осюль-ки глобальні проблеми безпосередньо пов'язані з виживанням людства, хоча вони і породжені різними факторами, а отже, е об'ектами дослідження ряду наук: світово'У економіки, соцюлоп'Г, права, бюлогп, географп, екологп, океанологі'і' та ін. Нині почала розвиватись глобалістика, яка пропонуе вивчення зазначених проб­лем у трьох послідовних рівнях -- глобальному, репональному, нащональному.

Глобалистика -- це самостійна галузь знанъ про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного / майбутнього розвитку людсъкої цивілізації.

Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, на динаміку економічних процесів, на пошуки ефективних форм і методів управління. Успішне вивчення глобальних проблем можливе ли­ше в рамках аналізу всіеї системи світового господарства.

Незважаючи на всю різноманітність глобальних проблем, во­ни мають загальну специфіку, що виділяе їх на фоні інших проб­лем свггової економіки. Специфіка глобальних проблем полягае в наявності ряду спільних рис:

  1. кожна з проблем і всі разом принципово важливі для май­бутнього людства. Затримка з їх вирішенням являе собою смертельну загрозу цивілізації або деградацію умов життя і виробничої діяльності на Землі;

  2. у них проявляеться поглиблення і ускладнення світогосподарських зв'язків та інтернаціоналізація інших суспільних процесів на Землі;

  3. їх розв'язання можливе лише за умови об'еднання зусиль усіх держав і народів. Знайти рішення глобальних проблем - значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший розвиток цивілізації.

Класифікащя глобальних проблем. За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються

на такі три групи.

До першог групи належать проблеми, які виникаютъ у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергіею, продовольством тощо, збереження природ­ного навколишнього середовища, освоения ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором). Друга група це проблеми соціапъно-економічних / военно-політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і постсоціалістичними країнами та державами різних соціально-економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми розброення і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи. Третя група охоплюе проблеми, пов'язані з розвитком л-дини, забезпеченням майбутнього, зростанням народонаселения, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманіею тощо.

Глобальні проблеми відрізняютъся загальнопланетарним ха­рактером, пов'язані з життевими інтересами народов усіх країн незалежно від їх соціалъного ладу, рівня економічної зрілості, географгчного положения і можуть бути вирішені шляхом взаемодії всіх держав.

Їх невирішеність породжуе загрозу для майбутнього всіх лю­дей.