- •«Політична економія»
- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Закони і категорії політичної економії та їх системи. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •3. Виробництво, потреби, і межа виробничих можливостей. Виробництво та проблеми задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація. Економічні інтереси, їх сутність.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи і суб’єкти. Типи і еволюція економічних систем та критерії їх класифікації.
- •Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми. Закон України «Про власність». Суб’єкти і об’єкти власності.
- •Власність на засоби виробництва та способи з’єднання факторів виробництва. Тенденції в розвитку відносин власності в Україні та у світі.
- •Натуральна та товарна форми організації виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста та розвинена форми товарного виробництва. Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин. Функції грошей.
- •Грошовий обіг та його закони. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.
- •Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу та її протиріччя.
- •Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •Капітал і робоча сила та її вартість.
- •Заробітна плата: сутність, форми і системи. Теорії заробітної плати.
- •Ринок: суть, функції та умови формування.
- •Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •Умови формування та особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •Принципи класифікації ринків та їхня структура.
- •Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу.
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні».
- •Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці. Закон України «Про підприємство».
- •Специфіка підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •Витрати виробництва та їх види.
- •Прибуток як економічна категорія та фактори, що впливають на норму прибутку.
- •Держава та її економічні функції.
- •Форми суспільного продукту та методи його обчислення.
- •Економічне відтворення: суть і його види.
- •Тіньовий сектор в економічному відтворенні та його масштаби і особливості в економіці України.
- •Національне багатство: суть, структура та проблеми розширеного відтворення.
- •Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження.
- •Роль державного бюджету в перерозподілі національного доходу та необхідність державного регулювання розподілу доходів.
- •Економічне зростання та його типи і чинники. Економічні цикли.
- •Зайнятість робочої сили і ефективність виробництва. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •Господарський механізм у системі управління економікою та його особливості в умовах ринкової економіки. Удосконалення механізму господарювання в Україні.
- •Економічна система капіталізму в умовах вільної конкуренції, монополістичного капіталізму, змішаної економічної системи.
- •Роль держави в економічній системі сучасного капіталізму. Революція в управлінні і відносинах власності в умовах змішаної економічної системи.
- •Соціалістична економічна система та механізм її функціонування. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, їх загострення і розпад світової системи соціалізму.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •Світове господарство: суть, структура та закономірності його розвитку.
- •Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •Україна і світове господарство.
- •Економічне зростання і глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем і розвитку світового господарства.
Витрати виробництва та їх види.
Сутність витрат виробництва та їх види. У процесі виробництва здійснюються витрати ресурсів, більшість яких купується на ринках і мае вартісну форму. Деякі ресурси витрачаються, але не оплачуються. Наприклад, вода з криниці. Вона е для багатьох дарунком природи. Тому витрати — це не просто витрати, а витрати ресурсів, що набувають на ринку вартісної форми. У спрощеному вигляді витратами називають грошове вираження використання виробничих ресурсів, у результаті якого здійснюеться виробництво і реалізація продукції.
Існуе деюлька підходів до розгляду витрат виробництва. По-перше, з точки зору всього суспільного виробництва витрати виробництва поділяються на витрати сусппіьства і витрати його первинних ланок — підприемств. 3 позиції суспільного виробництва до витрат належать витрати, що відображені у вартості кінцевої продукції.
Витрати підприемства на виробництво являють собою важливий елемент відтворювального процесу первинної ланки і відтворюють у собі витрати підприемства на всі сложиті ресурси на виробництво продукції.
По-друге, на рівні підприемства одночасно існуе два підходи до визначення витрат виробництва: бухгалтерський та економічний. В економічних дослідженнях особливу цінність мають економічні витрати, а в господарській практиці — бухгалтерські витрати. Саме бухгалтерські витрати законодавчо закріплені в законах про податок на прибуток підприемств.
При з'ясуванні сутності витрат слід пам'ятати, що їх існування в економіці зумовлено рідкістю ресурсів і можливістю їх альтернативного використання. Якщо для виробництва деякого конкретного товару використано певні ресурси, то це означае, що їх застосування вже неможливе для виробництва якогось іншого товару. Витрати в економіці пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг. Отже, витрати, які слід ураховувати при прийнятті економічних рішень, - це завжди альтернативна витрати, тобто альтернативна вартість (цінність) ресурсів при найдоцільнішому, альтернативному варіанті їх застосування.
Економічш витрати — це то виплати, які підприемство повинне зробити, або то доходи, які підприемство повинно забезпечити постачалънику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси для використання в альтернативних виробництвах.
Виходячи з цього визначення категорія витрат виробництва, або економічних витрат, належить до мікроекономічного рівня, хоча и не виключений вплив на неї з боку макроекономічних структур.
Економісти вважаютъ витратами всі платежа — явні та неявні, — які потрібні для залучення ресурсов до конкретного виду діялъності.
Виплати фірми, пов'язані з виробництвом продукцй або наданням послуг, можуть бути або зовнішними, або внутрішніми.
Зовнішні витрати являють собою плату постачальникам ресурсів (праці, сировини, енергії т. д.), які не е власністю даного підприемства. Але підприемство може використовувати ресурси, що належать до його власності.
Використання будь-якого ресурсу пов'язано з певними витратами, незалежно від того, кому він належить, і власні ресурси підприемства хоча й не оплачуються, але чогось коштують. Виходячи з логіки економічноїГ доцільності власні ресурси теж підкоряються загальним закономірностям альтернативності використання ресурсів.
Витрати на власний і самостійно використаний ресурс е внутрішними витратами.
Крім того, як зазначалося, до економічних витрат належать нормальний прибуток — мінімальна плата, необх1дна для утримання тдприемнщъкого таланту в межах даного тдприемства. Якщо ця мінімальна винагорода не буде забезпечена, то підприємець переоріентуе свій підприемницький хист на інший напрям діяльності, в іншу сферу або навіть відмовиться від підприемницької діяльності на заради одержання заробітної плати.
Економічні витрати — це сума зовтнішніх і внутрішніх платежів, включаючи в останій і нормальний прибуток, необхідних для того, щоб залучити / утримати ресурси в межах даного напряму діяльностг.
Постійні і змінні витрати.
Постійні витрати (ПВ) — це витрати, величина яких не залежитъ від зміни обсягу продукції. Такі як орендна плата, амортизащя основного капіталу, страхові внески, утримання управлінського персоналу. Постійні витрати виплачують навіть тоді, коли продукцію взагалі не виробляють.
Змінні витрати (ЗБ) — це витрати, величина яких у короткостроковому періоді зменшуєтъся залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, заробітну плату, пальне, тобто містять усі витрати, які не належать до постійних.
Валові, середні і постійні витрати. Постійні і змінні витрати у сукупності становлятъ валові витрати (ВВ).
За означениям завжди ВВ = ПВ + 3В.
Поділ витрат на постійні і змінні мае важливе значения для аналізу діяльності підприемства, особливо в разі прийняття рішення про скорочення обсягів виробництва або навіть про закриття підприемства через його збиткову діяльність.
Аналіз динаміки змінних витрат необхідний для вирішення питания про обсяги випуску продукції. Змінні витрати, а отже, і валові, зростають зі збільшенням обсягів, але постійні не змінюються, і тому витрати на одиницю продукції зменшуються. Це зменшення мае свої межі, після чого витрати збільшуються. Ця межа — граничні витрати.
Граничні витрати (ТВ) є одним із найважливіших понять у політичній економії. Вони визначають додаткові витрати на одну додаткову одиницю продукції.
Граничні витрати виробництва — це додаткові витрати на виробництво однієі додатковоі одиниці обсягу продукци.
Згідно із законом спадної віддачі продукт кожноі додатковоі одиниці фактора виробництва буде зменшуватися, якщо величина витрат цъого фактора збілъшуеться, а фактори залишаються сталими.
Дія закону спадної віддачі пояснюе нам динаміку граничних витрат. Отже, взаемозв'язок між законами продуктивності і кривими витрат такий: у короткостроковому періоді, коли фактори виробництва, такі як капітал, е сталими, віддача змінних факторів спочатку зростае, потім знижуеться. Відповідно криві граничних витрат спочатку зменшуються, а потім зростають, після того як віддача починае зменшуватися.
Середні витрати — це витрати на одиницю випуску продукції, які дорівнюютъ валовим витратам, подменим на вироблену кілъкістъ товару, виходячи з того що валові витрати е сумою постійних і середніх змінних. Середні постійні витрати являють собою постійні витрати, подмені на обсяг випуску продукції. Відповідно розраховуються і середні змінні витрати. Слід зауважити, що валові середні витрати безпосередньо залежать від середніх постійних і середніх змінних. Середні витрати мають велике значения для підприемця, оскільки вони дають змогу визначити, за якого обсягу виробництва витрати на одиницю продукції будуть мінімальними. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити ступінь прибутковості виробництва.