- •«Політична економія»
- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Закони і категорії політичної економії та їх системи. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •3. Виробництво, потреби, і межа виробничих можливостей. Виробництво та проблеми задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація. Економічні інтереси, їх сутність.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи і суб’єкти. Типи і еволюція економічних систем та критерії їх класифікації.
- •Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми. Закон України «Про власність». Суб’єкти і об’єкти власності.
- •Власність на засоби виробництва та способи з’єднання факторів виробництва. Тенденції в розвитку відносин власності в Україні та у світі.
- •Натуральна та товарна форми організації виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста та розвинена форми товарного виробництва. Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин. Функції грошей.
- •Грошовий обіг та його закони. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.
- •Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу та її протиріччя.
- •Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •Капітал і робоча сила та її вартість.
- •Заробітна плата: сутність, форми і системи. Теорії заробітної плати.
- •Ринок: суть, функції та умови формування.
- •Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •Умови формування та особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •Принципи класифікації ринків та їхня структура.
- •Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу.
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні».
- •Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці. Закон України «Про підприємство».
- •Специфіка підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •Витрати виробництва та їх види.
- •Прибуток як економічна категорія та фактори, що впливають на норму прибутку.
- •Держава та її економічні функції.
- •Форми суспільного продукту та методи його обчислення.
- •Економічне відтворення: суть і його види.
- •Тіньовий сектор в економічному відтворенні та його масштаби і особливості в економіці України.
- •Національне багатство: суть, структура та проблеми розширеного відтворення.
- •Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження.
- •Роль державного бюджету в перерозподілі національного доходу та необхідність державного регулювання розподілу доходів.
- •Економічне зростання та його типи і чинники. Економічні цикли.
- •Зайнятість робочої сили і ефективність виробництва. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •Господарський механізм у системі управління економікою та його особливості в умовах ринкової економіки. Удосконалення механізму господарювання в Україні.
- •Економічна система капіталізму в умовах вільної конкуренції, монополістичного капіталізму, змішаної економічної системи.
- •Роль держави в економічній системі сучасного капіталізму. Революція в управлінні і відносинах власності в умовах змішаної економічної системи.
- •Соціалістична економічна система та механізм її функціонування. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, їх загострення і розпад світової системи соціалізму.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •Світове господарство: суть, структура та закономірності його розвитку.
- •Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •Україна і світове господарство.
- •Економічне зростання і глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем і розвитку світового господарства.
Специфіка підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
Аграрні відносини. Специфика сільськогосподарського виробництва виражаеться в аграрних вщносинах.
Вгдносини в сільському господарстві як складова економгчних відносин виникаютъ між людьми перш за все з приводу володіння землею та використання землі як головного фактора виробництва, з одного боку, як об 'екта власності — з іншого.
Але земельні відносини - це лише один бік аграрних відносин. Другий пов'язаний із процесами агропромислової інтеграції, коли вищий розвиток продуктивних сил закономірно веде до переплетіння зв'язків по горизонталі та вертикалі як у самому сільському господарстві, так і між сільським господарством і взаемопов'язаними з ним галузями. Це насамперед ті сфери господарювання і ті підприемства, які виробляють для нього засоби виробництва чи переробляють сільськогосподарську продукцію, займаються іх збереженням і реалізаціею. На цьому шляху поступово створюеться агропромисловий комплекс, який дозволяе підвищити ефективність виробництва кінцевої продукції, стабільно забезпечуе населения продуктами харчування, а промисловість — сировиною. Тому аграрні відносини слід розглядати як аграрно-промислові.
Провідними в системі аграрних відносин виступають відносини власності, які визначають характер усієї сукупності економічних відносин. Тобто аграрні відносини — це сукупністъ економічних відносин, які виникаютъ між власником засо-б1в виробництва (в тому числі і в особі держави) і суспілъством у цілому, сілъсъкогосподарсъкими чи промисловими орендними колективами, державними підприемствами, окремими працівниками й іншими землекористувачами з приводу виробництва, розподоілу, обміну та споживання створеного в галузях агропромислового комплексу продукту. Земельна рента та її форми
Диференціальна земельна рента. Складовою аграрних відносин е рентні відносини, які виникають у зв'язку з виробництвом і привласненням додаткового продукту на основі використання землі. Відомо, що ефективність сільськогосподарського виробництва залежить від багатьох факторів і насамперед від раціонального використання землі, її родючості. Розрізняють природну та економічну родючість грунтів. Природною родючістю є сукупність фізичних, хімічних і біологічних властивостей грунту, а екоиомічні - це результат поліпшення цих властивостей чи рахунок проведения людьми заходів, спрямованих на покращання методів землеробства та проведения різних видів меліораци.
Таким чином, земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності. Виділяють такі основні різновиди земельної ренти: диференціальна, абсолютна, монопольна. Конкретною формою земельної ренти є орендна плата, яка включає ренту, процент на капіталовкладення, інші платежі.
Незалежно від форм власності на землю утворюється дифереціальна рента, її причиною є монополія на землю як на об 'єкт господарювання. Виникнення цієї монополії означає існування відособлених виробників у системі товарно-грошових відносин, а також своєрідний синтез існуючих природних і економічних умов для утворення диференціальної ренти.
Природною умовою існування диференціальної ренти є відмінності у природній родючості землі, а також місцезнаходженні земельних ділянок відносно ринку (місць реалізації). Розвиток науки і техніки, широке використання їх досягнень у сільському господарстві змінюють ці відмінності, але повністю усунути їх не можуть.
Господарства, що розташовані на кращих землях, створюють додатковий чистий дохід. Такого доходу позбавлені інші господарства. Якби вони його одержували, то монополія на землю як об'єкт господарювання зникла.
Господарства, які використовують свою працю та інші виробничі ресурси на кращих земельних ділянках, мають більше продукції з одиниці земельної площі. Вони отримують додатковий продукт, який є матеріальною основою диференціальної ренти.
Необхідною економічною умовою перетворення додаткового продукту в диференціальну ренту є наявність товарно-грошових відносин і особливість дії закону вартості в сільському господарстві.
Ця особливість полягає в тому, що суспільна вартість сільськогосподарської продукції визначається середніми витратами суспільне необхідної праці в господарствах, що розташовані на гірших за родючістю та місцезнаходженням землях за середнього
рівня досконалості організації виробництва. Отже, господарства, які розташовані на кращих і середніх землях, мають нижчу індивідуальну вартість сільськогосподарської продукції, але реалізують її за цінами, які визначаються вартістю продукції на гірших землях. Це дає можливість одержувати додатковий чистий дохід, який утворюється понад середній чистий дохід.
Форми диференціальної ренти. Слід розрізняти дві форми диференціальної ренти: першу і другу. Диференціальна рента І в свою чергу поділяється на:
диференціальну ренту за родючістю (Ір);
диференціальну ренту за місцезнаходженням (Ім). Диференціальна рента Ір виникає із різної природної родючості окремих ділянок землі. Вона дорівнює різниці між суспільною вартістю сільськогосподарської продукції та її індивідуальною вартістю на більш родючих земельних ділянках.
Диференціальна рента Ім виникає через те, що земельні ділянки розташовані на різній відстані від ринків збуту. Тому транспортні витрати, що входять у виробничі витрати, і вартість товару з різ-новіддалених земель неодинакові. Для віддалених від ринку земель ці витрати будуть більші. Але кількість близьких до ринку збуту земель обмежена, вони не можуть задовольнити платіжний попит суспільства в сільськогосподарських продуктах, тому виникає необхідність в обробці віддалених від ринку земельних ділянок. Щоб ці землі вступили в обробіток, повинні бути покриті виробничі витрати і отриманий нормальний прибуток. Це можливо, коли суспільна вартість регулюватиметься умовами виробництва на гіршій за місцезнаходженням ділянці. На близько розташованих до ринку землях індивідуальна вартість буде нижчою від суспільної. Якщо реалізація товарів відбуватиметься за суспільною вартістю, то на кращих за місцезнаходженням ділянках виникатиме надприбуток, який перетворюється в диференціальну ренту І„.
Диференціальна рента Ім являє собою різницю між суспільною вартістю виробництва сільськогосподарської продукції та індивідуальною вартістю сільськогосподарських продуктів, одержаних із земельних ділянок, що ближче розташовані до ринку.
Диференціальна рента І відповідає екстенсивному веденню сільського господарства, коли збільшення виробництва сільськогосподарської продукції здійснюється за рахунок розширення посівних площ. Отже, диференціальна рента І — це додатковий чистий дохід, який утворюється в господарствах, що користуються кращими землями, а також ближче розташовані до ринків збуту продукций шляхів сполучення. Господарства, що користуються кращими землями, витрачають на одиницю продукцп менше пращ та шших виробничих ресурсів порівняно з господарствами, що розташовані на прших дшянках. Тому індивідуальна вартість единиці продукціУ нижча в господарствах, де кращі умови виробництва. Різниця між суспільною та індивідуальною вартютю продукції 1 е диференціальною рентою I.
Поряд з диференціальною рентою I утворюеться диференціальна рента II. Остання е одшею з форм надлишкового додаткового продукту, який одержують унаслідок різної продукта в ноеті витрат, що послідовно робляться на одній і тій самій ділянці землі, тобто внаслідок інтенсифікації землеробства.
Інтенсифікація в сільському господарстві означав збшьшення основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат на обробіток однієї і тіеї самої земельної площі, що супроводжуеться зростанням виходу продукції в тих господарствах, які краще забезпечені основними засобами виробництва, мають більше машин, уносять більше добрив і т. д., мають широкі можливості для виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт в оптимальні агротехшчні строки, для піднесення культури землеробства та його ефективності.
Вкладення додаткової праці та ресурсів дае змогу вести господарство інтенсивніше, виробляти більше продукції на кожному гектарі землі, домагатися вищої продуктивности. Природна родючість все більше доповнюеться і замінюеться економічною родючістю грунту.
Якщо правильно використовувати додаткові кошти для комплексного полшшення обробітку грунтів, то вони забезпечують такий приріст продукції, який не тільки окупав ці витрати, але и дае надлишковий додатковий дохід, який перетворюеться на диференціальну ренту II.
Диференцгалъна рента II е додатковим чистим доходом, який виникае в результат/ додаткових вкладенъ у дану ділянку землі.
Абсолютна земельна рента. При розгляді суті і механізму утворення ренти передбачалось, що на перших за якютю і розташуванням землях рента не виникае. У реальній дійсності землевласник ніколи не надасть у користування орендарю безоплатно навітъ ці землі, оскільки існуе монополія на землю як об'ект власності. Цей вид монополії породжуе абсолютну ренту, що сплачуетъся з усіх видів землі, незалежно від якості.
Джерелом абсолютноі ренти е додатковий продукт, який створюетъся не лише в сілъсъкому господарствг, а в інших галузях виробництва — промисловостг, торгівлі, будівництві тощо.
Монопольна земельна рента. У країнах з різноманітними природними і кліматичними умовами крім диференціальної та абсолютноі ренти існуе також монопольна рента. Умовами її утворення е обмеженють і невідтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні. Це виявляеться в тому, що лише на даних землях, лише в даних природно-кліматичних умовах можливе виробництво сільськогосподарських продуктів з особливими якісними характеристиками.
Джерело монопольної ренти, як і абсолютноі, с поза сільським господарством.
Як правило, це доходи, створені в інших галузях виробництва, що надходять землевласнику на основі перерозподілу. Це не означае, що власник землі обов'язково фізично відділений від землі як засобу виробництва. Рента привласнюеться і тоді, коли і власник, і землекористувач об'еднані в одній юридичний особі.
Орендна плата.
Орендна плата включае ренту, процент на вкладений землевласником капітал та амортизації нарахування на цей капітал. У разі встановлення досить високого розміру орендної плати сюди може бути віднесена частина підприемницького доходу орендаря.
Частина земельної ренти у формі процента за іпотечною заборгованістю привласнюеться банками, страховими компаніями, іншими фінансовими закладами. Їх право, як і право землевласника, на отримання ренти може продаватись, і земля в цьому разі набувае форми товару.