- •«Політична економія»
- •1. Предмет і метод політичної економії та їх тлумачення різними школами.
- •2. Закони і категорії політичної економії та їх системи. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •3. Виробництво, потреби, і межа виробничих можливостей. Виробництво та проблеми задоволення зростаючих потреб суспільства.
- •Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація. Економічні інтереси, їх сутність.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи і суб’єкти. Типи і еволюція економічних систем та критерії їх класифікації.
- •Власність як економічна категорія та її історичні типи, види і форми. Закон України «Про власність». Суб’єкти і об’єкти власності.
- •Власність на засоби виробництва та способи з’єднання факторів виробництва. Тенденції в розвитку відносин власності в Україні та у світі.
- •Натуральна та товарна форми організації виробництва.
- •Товар та його властивості.
- •Проста та розвинена форми товарного виробництва. Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин. Функції грошей.
- •Грошовий обіг та його закони. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.
- •Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу та її протиріччя.
- •Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
- •Капітал і робоча сила та її вартість.
- •Заробітна плата: сутність, форми і системи. Теорії заробітної плати.
- •Ринок: суть, функції та умови формування.
- •Конкуренція та її місце в ринковій економіці.
- •Умови формування та особливості розвитку ринкових відносин в Україні.
- •Принципи класифікації ринків та їхня структура.
- •Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу.
- •Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин та його роль в економіці. Доходи домогосподарства та їх розподіл.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні».
- •Суть підприємництва та його роль в ринковій економіці. Закон України «Про підприємство».
- •Специфіка підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини і особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •Витрати виробництва та їх види.
- •Прибуток як економічна категорія та фактори, що впливають на норму прибутку.
- •Держава та її економічні функції.
- •Форми суспільного продукту та методи його обчислення.
- •Економічне відтворення: суть і його види.
- •Тіньовий сектор в економічному відтворенні та його масштаби і особливості в економіці України.
- •Національне багатство: суть, структура та проблеми розширеного відтворення.
- •Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження.
- •Роль державного бюджету в перерозподілі національного доходу та необхідність державного регулювання розподілу доходів.
- •Економічне зростання та його типи і чинники. Економічні цикли.
- •Зайнятість робочої сили і ефективність виробництва. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- •Господарський механізм у системі управління економікою та його особливості в умовах ринкової економіки. Удосконалення механізму господарювання в Україні.
- •Економічна система капіталізму в умовах вільної конкуренції, монополістичного капіталізму, змішаної економічної системи.
- •Роль держави в економічній системі сучасного капіталізму. Революція в управлінні і відносинах власності в умовах змішаної економічної системи.
- •Соціалістична економічна система та механізм її функціонування. Суперечності одержавленої адміністративно-командної економіки, їх загострення і розпад світової системи соціалізму.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •Світове господарство: суть, структура та закономірності його розвитку.
- •Світогосподарські зв’язки та форми міжнародних відносин.
- •Україна і світове господарство.
- •Економічне зростання і глобальні проблеми, їх суть і класифікація.
- •Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем і розвитку світового господарства.
Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні».
Сутність, функції і форми підприємства. Підприємство — первична ланка суспілъного поділу праці / водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником / забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Підприємство виконуе такі функції: організаційну — забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізації; відтворювальну - інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділв; соціальну - задоволення суспільних потреб споживачів, надання засобів існування для найманих робітників.
Підприємство необхідно розглядати з двох боків: 1) організаційно-технічного — як певну єдність технічного комплексу (системи машин) і сукупного робітника; 2) соціально-економічного — як суб'ект виробничих відносин і певну сукупність цих відносин, характер яких визначаеться власністю на засоби виробництва.
Форми і види підприємств. Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб'єктів господарювання). Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1) формами власності; 2) формами організації; 3) розмірами; 4) сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику;
сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім'ї;
приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
колективне, засноване на власності трудового колективу підприемства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;
державне, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності;
комунальне (муніципальне), засноване на власності адміністративно територіальних одиниць;
спільне, засноване на об'еднанні підприємств різних форм власності;
орендне — пщприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передае в користування трудовим колективам.
Відповідно до форм організації шдприємства виступають як:
•партнерство, або товариство — форма організації підприємства, що базуеться на об'еднанні (пайовому, частковому) різних власниюв. Дохід між членами товариства розподіляється пропорційно до вкладів (після сплати податків і виділення засобів на нагромадження капіталу). Розрізняють такі види партнерства: повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю); товариство з обмеженою відповідальністю; змішане (командитне) товариство;
ассоціації - об'єнання, створені з метою постійної коорпорації господарської діяльності (вони не повинні втручатися у виробничу або комерщйну діяльність будь-кого з учасників);
корпорації (акцюнерш товариства) - об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. Вони належать до товариств з обмеженою відповідальністю. Їх особливість полягае в тому, що їхній капітал утворюється у грошовій формі та поділяеться на однакові за номінальною величиною і неподільні паї у вигляді акцій. Рішення приймаються тими акціонерами, які володіюгь контрольним пакетом акщй (50% +1 акція). Особливим видом сучасної корпорації є холдингові компанії, які виступають власниками контрольних пакетів акцій низки підприємств. Холдинг відносно останніх виступає материнською ком-м.имею, а компанії, акціями яких володіє холдинг, є відносно нього и ппрними. Такий механізм називають системою участі;
консорціуми - об'єднання промислового та 6анківського капіталу на певний час для досягнення единої мети;
концерни - об'єднання підприємств промисловості, научних організацій, транспорту, банків, торпвлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.
Крім того, функціонування ринкових відносин пов'язане з виникненням цілого ряду фірм, що обслуговують ринок. Лізингові фірми — це фірми, що надають кредити орендарю з правом користування певними об'ектами. Найпоширенішими об'єктами лізингу є транспортні засоби, обладнання, технологи, «ноу-хау», програмне забезпечення і т. ін. інноваційні фірми впроваджують винаходи, науково-технічні розробки та послуги, реалізують різні проєкти. Венчурні фірми проводять комерщйну обробку науково-технічних розробок. Брокерсьш (маклерсьш) фірми виступають як посередники в торгівлі товарами та послугами, під час виконання біржових операщй з товарами та цінними паперами, а також фрахтування суден і страхування. Вони можуть надавати додаткові послуги для вивчення ринку, реклами, кредитування тощо. Ауд-торські фірми (контори) за замовленням пщприємств перевіряють їх фінансово-господарську діяльність, а також видають рекомендації щодо поліпшення справ.
У країнах з ринковою економікою помітна роль в економічно-му житті належить фтансово-промисловим групам. Вони здійснюють контроль над виробничо-розподільним циклом з одного центру. Це дае можливість сформувати потужні виробничі комплекси, які здатні конкурувати з найбільшими світовими компаниями.
Класифжащя підприємств за розмірами.
За розміром підприємства розрізняються як малі, середні та великі. Перехід до ринкової економіки передбачає оптимальне поєднання великих, середніх і малих підприемств. До малих тдприемств українським законодавством віднесено підприемства з кількістю зайнятих 15—200 осіб залежно від галузі або виду діяльності. Малі гпдприемства засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій, страховш та інших сферах. Малі підприємства відіграють важливу роль у ринковій економіці. Вони роблять її гнучкою, активно впливають на кон'юнктурні зміни, забезпечують насичення ринку товарами, послугами, сприяють послаблению монополізму.
Середш підприемства здійснюють виробництво невеликої, стійкої номенклатури виробів у значних кількостях.
Великі тдприемства виготовляють масову продукцію стабільного асортименту, здійснюють великомасштабне фінансування у розробку науково-техшчних проектів. Вони існують з багатьох причин, але найважливіші полягають у тому, щоб використати переваги, зумовлені зростанням масштабів виробництва. До великих, як правило відносять підприемства з кількістю зайнятих понад 1000 осіб.
Спорщненою функціею великих підприемств є мобілізація ресурсів для виробництва.
Підприемства класифікують також за сферою, видом господарської діяльності. Зумовлене це тим, що існуе суспільний поділ праці, відповідно до якого утворюються підприемства сільськогосподарські, промислові, будівельні, транспортні, фінансові, торгівельні, наукові, сфери обслуговування. Виходячи з цього підприємства різних галузей можна згрупувати за видом діяльності: виробничі, фшансові, посередницькі, страхові.