
- •Міжнародна економіка конспект лекцій
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •1.1. Поняття світової економіки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку світової економіки
- •Основні етапи розвитку світової економіки
- •1.3. Структура й основні риси сучасної світової економіки
- •Умовна структура міжнародної економіки
- •1.4. Основні показники розвитку світової економіки
- •2. Класифікація країн у світовій економіці
- •2.1. Критерії виділення підсистем у світовому господарстві
- •2.2. Групи країн у світовій економіці
- •2.3. Класифікації країн за методиками Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів
- •2. Групи країн за рівнем зовнішнього боргу
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку
- •2.4. Класифікація Міжнародного валютного фонду
- •3. Інтернаціоналізація і глобалізація економічного розвитку
- •3.1. Сутність і форми міжнародного поділу праці
- •3.2. Фактори розвитку і причини участі країн у міжнародному поділі праці
- •3.3. Етапи розвитку поділу праці як економічного процесу
- •3.4. Показники участі країни в міжнародному поділі праці
- •3.5. Нові тенденції в розвитку міжнародного поділу праці і світової економіки
- •3.6. Інтернаціоналізація та глобалізація економічного розвитку
- •4. Середовище міжнародної економічної діяльності
- •4.2. Природно-географічне середовище мев
- •4.3. Політико-правове середовище мев
- •4.4. Економічне середовище мев
- •4.5. Соціально-культурне середовище мев
- •5. Фактори виробництва у світовому господарстві. Ресурсний потенціал сучасної цивілізації
- •5.1. Фактори виробництва у світовому господарстві
- •Види первинної і вторинної енергії
- •5.4. Ресурси непаливної мінеральної сировини
- •5.5. Аграрно-кліматичний потенціал світового господарства
- •5.6. Земельні, водні і лісові ресурси
- •6. Міжнародна трудова міграція
- •6.1. Загальна характеристика населення і трудових ресурсів світу
- •6.2. Проблеми зайнятості у світовій економіці
- •6.3. Міжнародна міграція робочої с
- •6.4. Державне регулювання міграції трудових ресурсів
- •6.5. Міжнародно-правові основи трудової міграції між країнами
- •7. Міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7.1. Технологічні ресурси світу. Світовий ринок технологій
- •7.2. Міжнародні некомерційні науково-технічні зв'язки
- •7.3. Міжнародне спільне проведення науково-технічних досліджень
- •7.4. Міжнародні комерційні науково-технічні зв'язки
- •Патентна система захисту прав промислової власності.
- •Форми міжнародної передачі технології
- •7.5. Ліцензійна торгівля технологіями між країнами
- •7.6. Міжнародне регулювання передачі технологій
- •7.7. Державне регулювання передачі технології
- •8. Міжнародні інвестиції. Міжнародний кредит
- •8.1. Сутність і форми міжнародного руху капіталу
- •8.2. Масштаби руху міжнародних інвестицій, їх розподіл у сучасному світовому господарстві
- •8.3. Державне регулювання діяльності іноземних інвесторів
- •8.4. Транснаціональні корпорації в процесі міжнародного руху капіталу
- •8.5. Міжнародний кредит і його види
- •8.6. Світовий ринок позичкових капіталів
- •Інституціональна структура мрск відбиває відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками і кредиторами різних країн і припускає виділення суб'єктів мрск.
- •Географічна структура мрск відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри.
- •Тенденції розвитку географічної структури мрск
- •9. Міжнародна торгівля
- •9.1. Сучасний стан міжнародної торгівлі
- •Характерні риси сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі товарами
- •Сутність і основні види світових цін.
- •9.2. Цілі та основні напрямки зовнішньоторговельної політики
- •9.3. Митні тарифи
- •9.4. Нетарифні бар'єри
- •9.5. Основні показники міжнародної торгівлі
- •9.6. Форми і методи здійснення міжнародної торгівлі
- •3. Міжнародні торги (мт):
- •9.7. Генеральна угода з тарифів і торгівлі / Світова організація торгівлі (гатт/сот)
- •9.8. Рада митного співробітництва
- •10. Міжнародна економічна інтеграція
- •10.2. Етапи інтеграційного процесу й основні типи інтеграційних об'єднань
- •Етапи інтеграційного процесу
- •Рівень розвитку інтеграційних об'єднань
- •10.3. Єс як найбільш розвинуте інтеграційне об'єднання
- •10.4. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •10.5. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (нафта)
- •10.6. Асоціація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (атес)
- •10.7. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •10.8. Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
- •10.9. Інтеграційні об'єднання Африки
- •11. Міжнародні валютні відносини
- •11.1. Сутність, структура та форми міжнародних валютних відносин
- •11.2. Етапи розвитку світової валютної системи
- •11.3. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •12. Світова валютна система. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •12.1. Поняття і структура платіжного балансу
- •1. Баланс поточних операцій складається з:
- •12.2. Розрахунок платіжного балансу
- •12.3 Міжнародні валютні розрахунки
- •2. Акредитивні розрахунки
- •4. Розрахунки при відкритому рахунку
- •5. Банківський переказ
- •6. Розрахунки з використанням векселів і чеків
- •13. Міжнародна економічна політика України
- •13.1. Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки
- •13.2. Нова модель економічного розвитку України
- •13.3. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України
- •Передумови інтеграції
13.2. Нова модель економічного розвитку України
Входження країни в етап економічної стабілізації актуалізує обґрунтування конструктивної моделі післякризового розвитку. При її розробленні необхідно враховувати нову не лише економічну, а й політичну ситуацію. На відміну від попереднього періоду, коли при формуванні стратегії економічного розвитку межа протистоянь проходила між ринковою і неринковою ідеологією, нині визначаються напрямки прийняття рішень у межах ринкової парадигми. Це стосується не лише України, а й низки інших країн СНД.
Вибір України на користь неоліберальної моделі не був спонтанним. Не маючи на старті реформ, країна змушена була вдатися до запозичення зарубіжного досвіду. Модель ліберальної економіки з кінця 70-х – початку 80-х років повсюдно закріпилася в розвинутих країнах Заходу. На початку 90-х років країни Східної Європи вже нагромад позитивний досвід ринкових перетворень на основі принципів неолібералізму. Треба враховувати і готовність Заходу надавати фінансову допомогу виключно за умови відповідних перетворень, за умови виконання рекомендацій Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), які базувалися на принципах так званого Вашингтонського консенсусу. Ці принципи сформувалися на початку 80-х років і мали спершу чітко виражену латиноамериканську спрямованість, а в подальшому були екстрапольовані на країни з перехідною економікою, в тому числі й на держави пострадянського простору.
Основний зміст цих принципів зводився до низки позицій, які вважаються базовими:
1) усунення державного регулювання економіки;
2) прискорена приватизація;
3) перехід до відкритої економіки;
4) ліберальне ціноутворення;
5) пріоритетність макроекономічної стабілізації й форсоване стиснення грошової маси як основи приборкання інфляції;
6) ставка на зовнішні позики як головний рушій економічного зростання.
Для відновлення дієздатності нашої держави необхідно здійснювати поглиблення ринкової трансформації економіки. Визначальними чинниками цього процесу є інституційне забезпечення політики реформ, завершення процесу формування ринкової інфраструктури, установлення ефективного законодавчого поля та стабільних правил економічної діяльності.
Дієздатність держави має оцінюватися і з позицій реалізації наявних (і потенційних) конкурентних переваг української економіки. В ситуації, коли такі переваги не можуть бути реалізованими на основі ринкових саморегуляторів через відсутність останніх, держава має виступати в ролі суб’єкта, який посилює ринкові механізми, що лише формуються.
Реалізація конкурентних переваг має втілитися в зміцненні позицій внутрішнього ринку, утвердженні інноваційної моделі розвитку української економіки, освоєнні механізмів енергозбереження.
Зміцнення держави також пов’язане з істотним посиленням її впливу на розвиток соціальної сфери. Першоосновою цього є надійний захист та державна підтримка соціально незахищених верств населення.
Наближення економіки України до світових та європейських господарських процесів детермінує необхідність подальшого поглиблення ринкових реформ, здійснення широкомасштабних структурних перетворень, прискорення інституційних змін, відчутного скорочення тіньового сектору. Головними показниками раціональності мають стати ефективність використання ресурсів, факторів виробництва, добробут населення, індекс людського досвіду та інші.
Трансформаційні процеси в економіці загалом є особливістю функціонування України як незалежної держави. У глобальному вимірі вони, залежно від рівня розвитку економіки, можуть означати:
зміну однієї формації на іншу, або зміну суспільства з аграрного на індустріальне, згодом – на постіндустріальне, а далі – на індустріальне;
перехід від планово-розподільної системи до ринкової.
Серед загальних трансформаційних процесів, що впливають на хід перетворень в економіці України, слід назвати такі:
поширення ринкової моделі економіки на всі регіони світу;
глобалізація і посилення взаємозалежності у світі;
поглиблення інтеграційних процесів;
В ході реалізації пріоритетів структурної переорієнтації в економіці України виділяються наступні етапи.
На першому етапі потрібно досягти фінансової макростабілізації.
На другому етапі можлива активізація економічного розвитку, орієнтована на формування кількісних та якісних позитивних тенденцій за рахунок науково-технічної та інвестиційної діяльності.
На третьому етапі – становлення стабільних умов для становлення і саморозвитку ефективної національної економіки, внутрішньо збалансованої та глибоко інтегрованої в структуру світового господарства.
В Україні є достатні стартові умови для того, щоб поступово інтегруватися в загальноцивілізаційні процеси.
По-перше, вона має потужний науково-технічний, інтелектуальний потенціал, висококваліфіковану робочу силу, що є визначальним у системі сучасного виробництва.
По-друге, адміністративно-командні механізми значною мірою підірвані, що створює можливість остаточного і швидкого демонтажу тоталітарної системи і побудови сучасних економічних форм та управлінських механізмів.
По-третє, має великий потенціал людських ресурсів, спрямований на політичне, економічне, духовне відродження нації.
Отже, економічна модель України формується на основі тісної взаємодії загальноцивілізаційних детермінант та генетично-історичних економічних чинників. Особливості сучасного етапу економіки пов’язані з необхідністю :
по-перше, забезпечити розвиток не самих по собі виробничих потужностей, а започаткувати технологічні перетворення сучасного рівня і масштабів;
по-друге, органічно включити економіку країни у світогосподарьські глобальні процеси з метою повнішого використання зовнішніх ресурсів розвитку та розміщення ринків збуту продукції власного виробництва;
по-третє, модернізація вимагає не стільки зростання випуску окремих товарів (хоча це й не виключається), скільки формування внутрішніх інституційних та економічних структур і механізмів для впровадження гнучких технологій на основі інформаційних і комп’ютерних систем.
Головна спрямованість економічної модернізації напрямків, форм і засобів економічної політики – у наданні цьому процесу комплексності та системності в процесі її реалізації.
Специфічний феномен української державності у вигляді різновекторності механізму кооперації із зовнішнім світом, головним змістом якого є намагання забезпечити багатоканальну взаємодію із Заходом в економічній, політичній і військових сферах за значною економічної та політичної залежності від Росії та інших країн СНД, поки ще зберігається як довготривала умова побудови моделі взаємовідносин України із зовнішнім світом. Відтак доречним є пошук ситуативних компромісів при виробленні моделі міжнародної економічної діяльності України. Необхідно дотримуватися багатовекторності співробітництва у напрямку посилення геополітичної диверсифікації, акцентуючи увагу на європейський напрям. Обґрунтуванням багатовекторності державної орієнтації України слугує теза про закінчення епохи біполярного протистояння та про початок формування багатополюсного світу.