- •Міжнародна економіка конспект лекцій
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •1.1. Поняття світової економіки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку світової економіки
- •Основні етапи розвитку світової економіки
- •1.3. Структура й основні риси сучасної світової економіки
- •Умовна структура міжнародної економіки
- •1.4. Основні показники розвитку світової економіки
- •2. Класифікація країн у світовій економіці
- •2.1. Критерії виділення підсистем у світовому господарстві
- •2.2. Групи країн у світовій економіці
- •2.3. Класифікації країн за методиками Світового банку
- •1. Групи країн за рівнем доходів
- •2. Групи країн за рівнем зовнішнього боргу
- •3. Класифікація країн за ступенем відкритості світовому ринку
- •2.4. Класифікація Міжнародного валютного фонду
- •3. Інтернаціоналізація і глобалізація економічного розвитку
- •3.1. Сутність і форми міжнародного поділу праці
- •3.2. Фактори розвитку і причини участі країн у міжнародному поділі праці
- •3.3. Етапи розвитку поділу праці як економічного процесу
- •3.4. Показники участі країни в міжнародному поділі праці
- •3.5. Нові тенденції в розвитку міжнародного поділу праці і світової економіки
- •3.6. Інтернаціоналізація та глобалізація економічного розвитку
- •4. Середовище міжнародної економічної діяльності
- •4.2. Природно-географічне середовище мев
- •4.3. Політико-правове середовище мев
- •4.4. Економічне середовище мев
- •4.5. Соціально-культурне середовище мев
- •5. Фактори виробництва у світовому господарстві. Ресурсний потенціал сучасної цивілізації
- •5.1. Фактори виробництва у світовому господарстві
- •Види первинної і вторинної енергії
- •5.4. Ресурси непаливної мінеральної сировини
- •5.5. Аграрно-кліматичний потенціал світового господарства
- •5.6. Земельні, водні і лісові ресурси
- •6. Міжнародна трудова міграція
- •6.1. Загальна характеристика населення і трудових ресурсів світу
- •6.2. Проблеми зайнятості у світовій економіці
- •6.3. Міжнародна міграція робочої с
- •6.4. Державне регулювання міграції трудових ресурсів
- •6.5. Міжнародно-правові основи трудової міграції між країнами
- •7. Міжнародні науково-технічні зв'язки
- •7.1. Технологічні ресурси світу. Світовий ринок технологій
- •7.2. Міжнародні некомерційні науково-технічні зв'язки
- •7.3. Міжнародне спільне проведення науково-технічних досліджень
- •7.4. Міжнародні комерційні науково-технічні зв'язки
- •Патентна система захисту прав промислової власності.
- •Форми міжнародної передачі технології
- •7.5. Ліцензійна торгівля технологіями між країнами
- •7.6. Міжнародне регулювання передачі технологій
- •7.7. Державне регулювання передачі технології
- •8. Міжнародні інвестиції. Міжнародний кредит
- •8.1. Сутність і форми міжнародного руху капіталу
- •8.2. Масштаби руху міжнародних інвестицій, їх розподіл у сучасному світовому господарстві
- •8.3. Державне регулювання діяльності іноземних інвесторів
- •8.4. Транснаціональні корпорації в процесі міжнародного руху капіталу
- •8.5. Міжнародний кредит і його види
- •8.6. Світовий ринок позичкових капіталів
- •Інституціональна структура мрск відбиває відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками і кредиторами різних країн і припускає виділення суб'єктів мрск.
- •Географічна структура мрск відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри.
- •Тенденції розвитку географічної структури мрск
- •9. Міжнародна торгівля
- •9.1. Сучасний стан міжнародної торгівлі
- •Характерні риси сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі товарами
- •Сутність і основні види світових цін.
- •9.2. Цілі та основні напрямки зовнішньоторговельної політики
- •9.3. Митні тарифи
- •9.4. Нетарифні бар'єри
- •9.5. Основні показники міжнародної торгівлі
- •9.6. Форми і методи здійснення міжнародної торгівлі
- •3. Міжнародні торги (мт):
- •9.7. Генеральна угода з тарифів і торгівлі / Світова організація торгівлі (гатт/сот)
- •9.8. Рада митного співробітництва
- •10. Міжнародна економічна інтеграція
- •10.2. Етапи інтеграційного процесу й основні типи інтеграційних об'єднань
- •Етапи інтеграційного процесу
- •Рівень розвитку інтеграційних об'єднань
- •10.3. Єс як найбільш розвинуте інтеграційне об'єднання
- •10.4. Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •10.5. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (нафта)
- •10.6. Асоціація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (атес)
- •10.7. Асоціація держав Південно-Східної Азії (асеан)
- •10.8. Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
- •10.9. Інтеграційні об'єднання Африки
- •11. Міжнародні валютні відносини
- •11.1. Сутність, структура та форми міжнародних валютних відносин
- •11.2. Етапи розвитку світової валютної системи
- •11.3. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •12. Світова валютна система. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •12.1. Поняття і структура платіжного балансу
- •1. Баланс поточних операцій складається з:
- •12.2. Розрахунок платіжного балансу
- •12.3 Міжнародні валютні розрахунки
- •2. Акредитивні розрахунки
- •4. Розрахунки при відкритому рахунку
- •5. Банківський переказ
- •6. Розрахунки з використанням векселів і чеків
- •13. Міжнародна економічна політика України
- •13.1. Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки
- •13.2. Нова модель економічного розвитку України
- •13.3. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України
- •Передумови інтеграції
10.8. Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ) – торговельно-економічна організація, створена в 1981 р. за «Договором Монтевідео-80» замість Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАВТ), що діяла з 1961 р. Учасниками ЛАІ є: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. У рамках ЛАІ зберігається розподіл на три субрегіональні угруповання:
договір басейну Ла-Плати;
Андський пакт;
Амазонський пакт.
Деякі країни є одночасно і членами інших регіональних угруповань.
Система керування ЛАІ представлена вищим органом – Радою міністрів (штаб-квартира в Монтевідео, Уругвай).
Внутрішньозональна торгівля і регіональна інтеграція ЛАІ здійснюються шляхом укладання регіональних і субрегіональних, а також функціональних (двосторонніх і багатосторонніх) угод, що передбачають конкретні заходи для торгівлі і змитних питань. Договірні відносини можуть поширюватися не тільки на питання торгівлі, але і на співробітництво в сфері промисловості і сільськогосподарського виробництва, транспорту, валютно-фінансових відносин і т. п.
«Меркосур» – зона вільної торгівлі, що виникла в 1995 р. як союз чотирьох країн Латинської Америки – Бразилії, Аргентини, Уругваю і Парагваю. Улітку 1996 р. до складу блоку ввійшла Болівія. На країни «Меркосур» припадає приблизно 68,6% території Латинської Америки, 51% населення регіону, 60% загального ВВП. За сукупним обсягом ВВП «Меркосур» займає четверте місце у світі після ЄС, НАФТА, АТЕС. Угодою про створення «Меркосур» були ліквідовані мита на 90% товарів, що переміщаються в межах угруповання, а на 10% товарів, що залишся, мита будуть зберігатися до 2001 р. За системою загальних зовнішніх тарифів членам «Меркосур» удалося погодити тарифи по 85% товарів, а на 15% товарів, що залишся, тарифи повинні бути погоджені не пізніше 2006 р.
Кінцева мета створення «Меркосур» учасниками визначена як створення в регіоні «загального ринку», і для досягнення цього необхідні:
уніфікація національних режимів оподатковування, трудового і міграційного законодавства;
створення механізму регулювання обмінних курсів валют;
уведення пріоритетності рішень і правил «Меркосур» над національним законодавством.
У рамках «Меркосур» розроблений і діє механізм регулярних консультацій на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, економіки, фінансів, торгівлі, соцзабезпечення.
У грудні 1995 р. «Меркосур» і ЄС підписали угоду про створення першої в історії Південної Америки трансконтинентальної зони вільної торгівлі.
10.9. Інтеграційні об'єднання Африки
Економічне співтовариство держав Західної Африки (ЕКОВАС) засноване в 1975 р. Членами ЕКОВАС є:
Бенін, Буркіна-Фасо, Гана, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ліберія, Малі, Кабо-Верде, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьерра-Леоне, Того і Кот д'Івуар.
Цілями організації проголошені:
розвиток всебічного економічного співробітництва;
мобілізація природних ресурсів;
вирівнювання рівнів розвитку країн регіону;
поетапне створення протягом 15 років африканського загального ринку;
проведення спільної економічної політики, координація планів розвитку держав-членів.
Економічна інтеграція в рамках ЕКОВАС розвивається за наступними напрямками:
лібералізація регіональної торгівлі;
створення митного і валютного союзу;
установлення вільного режиму пересування громадян і майна;
розвиток і реалізація спільних проектів в області енергетики, гірничодобувної промисловості і дорожнього будівництва.
У рамках ЕКОВАС створений Фонд співробітництва, компенсації і розвитку (ФККД) зі штаб-квартирою в м. Ломо (Того). У функції ФККД входить, зокрема, відшкодування втрат від зниження мита у результаті створення зони вільної торгівлі; фінансування будівництва спільних об'єктів і т. п.
Наприкінці 80-х рр. торгівля між країнами ЕКОВАС складала близько 5% всього обсягу торгівлі країн угруповання, а на початку 90-х рр. – 7,7%.
Правові основи функціонування ЕКОВАС представляє вищий орган співтовариства – щорічна конференція глав держав і урядів. Постійний адміністративний орган – Виконавчий секретаріат. Штаб-квартира – м. Логос (Нігерія).
Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК) створений у результаті підписання угоди про створення організації в 1964 р. у м. Браззавіль (Конго), що набрала с 1 січня 1966 р. Країни-члени ЮДЕАК: Габон, Камерун, Конго, ЦАР, Чад, Екваторіальна Гвінея (з 1983 р.).
У рамках блоку на міжкраїнну торгівлю припадає всього 0,9% сукупного експорту держав-членів.
Цілями ЮДЕАК проголошені:
створення загального ринку шляхом поступового зняття обмежень у взаємній торгівлі;
узгодження економічних програм;
уніфікація податкових систем;
будівництво спільних підприємств;
фінансова взаємодопомога і створення пільгових митних умов для країн-членів, що не мають виходу до моря (Чад, ЦАР).
У рамках ЮДЕАК функціонують такі фінансові організації, як Фонд солідарності, Банк розвитку (БДЕАС), Банк держав Центральної Африки (БЕАС).
Правові основи діяльності здійснює вищий орган ЮДЕАК – Рада глав держав, що проводить щорічні сесії. Головою ЮДЕАК призначається президент однієї з країн-учасниць на рік. Штаб-квартира ЮДЕАК знаходиться в Бангі (ЦАР).
У ЮДЕАК зберігаються численні перешкоди на шляху міжкраїнного руху товарів, капіталів і робочої с. До основних причин, що перешкоджають розширенню внутрішньорегіональної торгівлі, у першу чергу варто віднести:
загальний низький рівень розвитку її учасників;
однотипність їхньої спеціалізації в міжнародному поділі праці;
відсутність розвинутої транспортної мережі в регіоні.
