4. K Дайте визначення цьому історичному поняттю:

Феодальна роздробленість – це поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. …

5. K Панування литовців на українських землях в XIV – XVст. призвело до:

А) посилення національного, релігійного та економічного гніту;

Б) утворення литовсько-руської держави;

В) посилення національного, релігійного та економічного гніту та утворення литовсько-руської держави.

6. L Доповніть речення… Християнство на Русі було запроваджене в роки правління Володимира Великого

7. L Виберіть правильне твердження:

Галицько-Волинська держава

А) Була правонаступницею Київської Русі і продовжила її існування на сто років;

Б) Була правонаступницею Київської Русі, але не продовжила її існування на сто років;

В) Не стала правонаступницею Київської Русі, але продовжила її існування на сто років;

Г) Не стала правонаступницею Київської Русі і не продовжила її існування на сто років.

8. ☠ Встановіть відповідність:

Дата	Історична подія
1410	Грюнвальдська битва
1237	Вторгнення монголо-татар на Русь
1238	Відновлення Галицько-Волинської держави
988	Запровадження християнства на Русі
1015 (1019)-1054	Князювання Ярослава Мудрого
1113-1125	Князювання Володимира Мономаха
1385	Кревська унія

9. ☠ Розташуйте ці історичні події в правильній хронологічній послідовності:

• 4Правління В. Мономаха

• 3Укладення «Руської правди»

• 3Повстання древлян проти князя Ігоря

• 7Битва на річці Калка

• 6Утворення Галицько-Волинської держави

• 5Похід Ігоря Святославовича на половців

• 1Візантійський договір Олега

10. [ Чому Любецький з’їзд князів не зміг зупинити процес феодальної роздробленості Київської Русі? Дайте аргументовану відповідь.

Для припинення міжусобиць в 1097 р. з ініціативи сина Всеволода Володимира Мономаха було скликано князівський Любецький з'їзд. Головне рішення з'їзду свідчило: «Кожен тримає отчину свою». Значення з'їзду полягало в тому, що він юридично закріпив поділ перш єдиної Русі на «отчини» - родові володіння окремих князівських ліній. Це була перша значною мірою вдала спроба припинити процес розпаду Київської держави на дрібні удільні князівства шляхом зміни принципів успадковування та постанови перед князями спільної мети — надання належної збройної відсічі половецьким нападам на Русь