Питання для обговорення

1. Наскільки добре я знаю свого партнера?

2. Чи хочу я знати і чи хочу, щоб мене знали ближче, інтимніше?

3. Чи вмію я добре слухати? Чи думаю я, що мій партнер вміє добре слухати?

4. Які подарунки я дарую? Які подарунки подобається отримувати мені?

5. Що я приховую від свого партнера?

6. Як я показую свою любов? Як мій партнер хотів би, щоб я показувала (показував) свою любов?

7. Чи є я дисциплінованим студентом у справі вивчення мого партнера?

8. Чи подобається мені одяг мого партнера?

9. Якими були наші результати комунікаційного тесту?

10. Що відкрив для мене тест-стежина?

2. Роль жінки і чоловіка у шлюбі

Впродовж життя ми виконуємо різноманітні завдання. Ми граємо ролі і виконуємо обов’язки. Коли ми не маємо жодного уявлення про те, чого від нас чекають в даній ролі чи даному завданні, ми не знаємо критеріїв оцінювання результатів. Це може здаватись бажаним станом свободи, але він може привести до тривоги і краху. Нещодавно освітяни Америки провели експеримент в системі оцінювання студентів коледжів шляхом переходу на принцип «зараховано-незараховано». Це не спрацювало. Студентам потрібно знати більше про оцінку результатів своєї роботи. Так само у шлюбі ми чуємо сумні речі: “Я почуваю себе поганою жінкою” або “Я відчуваю, що не відбувся як чоловік,” – бо люди не мають жодного уявлення, чого від них чекають і наскільки вони відповідають цим очікуванням. То ж чоловікові і жінці важливо знати, чого очікують від них у шлюбі. Яка роль жінки? Яка роль чоловіка?

Кожен вступає до шлюбу з готовими уявленнями про ці ролі. Ми всі знаємо, що виношування дитини належить жінці, а не чоловікові. Але звідки ж інші готові уявлення? Більшість з них формується в сім’ї. Ми можемо розвинути такі уявлення через інтуїцію або свідомий аналіз. Спостерігаючи за своїми батьками, ми формуємо власні уявлення про роль чоловіка і роль жінки у шлюбі. Коли домашнє виховання обох партнерів співпадає, все може розвиватись досить гладко. Однак, якщо рольові очікування не співпадають, може виникати тертя. Ми не знайдемо в Америці подружньої пари, обоє партнерів якої дійшли б згоди за кожним з пунктів, намагаючись домовитись хто за що відповідає. Але вивчати ці питання корисно, щоб якомога повніше знати очікування партнера. Сядьте зі своїм чоловіком чи жінкою, або ж з тим, з ким лише думаєте одружитися, і обговоріть ролі ваших батьків. Як сказав консультант одному чоловікові: “Спробуйте уявити собі, що ваша мати одружена зі своїм батьком або ваш батько одружений зі своєю мамою.” Насправді саме так є у вашій сім’ї, принаймні в плані посадових інструкцій.

Щоб зрозуміти, як це працює, давайте подивимось на мою сім’ю. Мій батько одружився на своїй секретарці. Перед тим, як вони були одружені, мама займалася багатьма деталями татової роботи. Це продовжувалося і після одруження. Як наслідок, я часто чую від Вести: “Ти не хочеш дружину, ти хочеш секретарку.” Коли тато їздив у відрядження, мама з задоволенням пакувала його валізу усім, що потрібно було у поїздці. Тато Вести не був одружений на секретарці. Коли він їздив у відрядження, він сам пакував собі валізи. Він так хотів. Він достеменно знав, що саме йому знадобиться в дорозі і сам хотів бути впевненим у тому, що це все спаковане.

Як ви думаєте, що сталося, коли вперше після одруження я мав їхати у відрядження? Я попросив Весту спакувати мою валізу. Її відповідь? “Сам пакуй собі валізу. Ти ж не безпомічний, чи не так? Хіба я твій слуга?” Ого! Я відійшов і про себе подумав: “Якщо б вона любила мене так, як моя мама любила тата, вона б задоволенням спакувала мені валізу.” А Веста подумала: “Якщо б він любив мене так, як мій тато любив маму, він не просив би мене пакувати йому валізу.” Визначивши ролі наших батьків, ми змогли уникнути багатьох подальших конфліктів.