Шлюбна присяга

Для того, щоб краще зрозуміти зміст і призначення шлюбної присяги, давайте ще раз коротко подивимося на присягу з Об’єднаної Пресвітеріанської Книги Спільної Молитви. Більшість шлюбних присяг відповідають їй.

Я, _____, беручи тебе, _____ за законну дружину (чи чоловіка) обіцяю і присягаю перед Богом і цими свідками бути твоїм люблячим і вірним чоловіком (дружиною) в багатстві і нужді, у радості і печалі, у хворобі і здоров’ї, на всі нам обом відпущені літа.

Яка обіцянка міститься у цій присязі? Дві речі: любов і вірність. Ми вже багато говорили, що означає бути люблячим. А як щодо вірності? Вона означає збереження честі шлюбу шляхом дотримання умов угоди. Ось чому подружня невірність настільки серйозна. Вона - ніж в серце шлюбного контракту. Вона порушує найважливішу частину обов’язку.

За яких обставин іде мова про дотримання присяги? Перше, що згадується в присязі -це багатство і нужда. Присягу потрібно зберегти незалежно від фінансових обставин шлюбу. Обов’язок не повинен залежати від грошей. Якщо прийде нужда, ніхто не має права шукати іншого партнера, який може забезпечити краще фінансове становище або запропонувати більше розкоші. Не можна розривати угоду і коли раптово приходить велике багатство для того, щоб знайти собі іншого партнера, більш звичного до вищих стандартів життя.

Наступними обставинами є радість і печаль. Бути одруженим з людиною, яка не приносить у шлюб бажаний рівень радості, не є причиною для розірвання шлюбу. Якщо до вашого дому приходить біда, горе, це також не причина виходити зі шлюбу.

Наступні обставини стосуються здоров’я. Коли фізично привабливу людину, з якою ви колись одружилися, підкошує вік чи хвороба, це не причина для порушення обіцянки. Коли вашій жінці виповнюється сорок років, ви не можете обміняти її на двох двадцятирічних.

У присязі не вказані всі можливі обставини, які можуть спіткати шлюб. Весільна церемонія велася б годинами, якби у ній згадувалось про кожну можливу подію життєвого шляху. Але дух присяги свідчить про всі такі можливості. Присяга засвідчує обіцянку любові і вірності завжди, що б не сталося у житті.

Людина, яка укладає шлюб, не повинна говорити: «Я люблю тебе сьогодні, але не знаю, чи буду любити завтра» або «Обіцяю тебе любити, якщо все буде добре». Присяга – це не просто декларація теперішньої любові і вірності, це зобов’язання у майбутній любові і вірності. Багато із тих, хто зараз читає цю книгу, приймали таку присягу багато років тому, і те що тоді було майбутнім, зараз - теперішнє.

Як довго треба дотримуватись присяги? Хіба десь у шлюбі записано про щорічний перегляд обов’язків? Чи можемо ми скласти присягу на п’ять, десять років? Тільки не цю присягу. Ця присяга дається «на всі нам обом відпущені літа». Зобов’язання шлюбу – це зобов’язання на все життя.

На додаток до шлюбної є присяга на вірність.

_____, беру цього чоловіка (чи жінку) собі за чоловіка (дружину) і складаю свою присягу перед ним (ную) у всій любові і честі, у всьому обов’язку і служінні, у всій вірі і ніжності жити з ним (нею) і дорожити ним (нею) відповідно до закону Божого у святих узах шлюбу.

Одне цілком зрозуміло зі шлюбної присяги і присяги на вірність: шлюб – не випадкова спілка чи тимчасовий експеримент. Це - обов’язок, святий обов’язок, зацементований навічно. Коли молоді люди питають мене: «Звідки мені знати, коли я закоханий настільки, щоб одружуватися?» я завжди відповідаю стандартно. Відповідь дуже тверда, бо вона настільки ж правдива. «Коли ви любите людину настільки, щоб публічно заприсягтися їй на все своє життя.» Таке зобов’язання передбачає величезний ризик. Але саме таке зобов’язання потрібне, щоб зробити нас «оголеними і безсоромними».