Динаміка консультування з питань розлучення

Як можна застосувати біблійну етику шлюбу і розлучення до ситуацій із справжніми людьми і їх проблемами руйнування сім’ї? Як може консультант зберегти вірність настановам Христа, не йдучи на компроміс в умовах величезного культурного тиску з боку вільних стандартів сьогодення? Як може пастор проявити розуміння, співчуття у випадку невдалого шлюбу, не рекомендуючи розлучення? Це лише декілька з багатьох неприємних питань, на які повинен відповідати християнський пастор чи консультант. Євреї, полонені у Вавилоні, скаржилися, як важко співати Божу пісню на чужій землі. Америка все більше і більше стає схожою на чужину для людей з християнськими переконаннями.

Для початку пастор чи консультант повинен мати впевненість у наступних речах: реальності суверенної влади Бога в управлінні шлюбом; дійсності Божої мудрості в цьому управлінні та дійсності Божого замислу в управлінні шлюбом заради добробуту і щастя людства. Якщо ми переконані в тому, що Божі настанови створені для нашого щастя і добробуту, ми ніколи не зможемо потрапити до пастки, думаючи, що непослух приведе до щастя і добробуту. Непослух може принести задоволення, чи, швидше, полегшення від болю, саме тому він так часто приваблює, але він не здатний принести щастя.

Консультантам також потрібно мати щиру любов і співчуття. Вони повинні достатньо любити людей, щоб радити їм іти всупереч своїм бажанням. У них повинно бути достатньо співчуття, щоб вести пари до болю, якщо це необхідно для зцілення, ризикуючи власною безпекою чи відчуженням лише для того, щоб захистити їх від серйозних помилок. Вони повинні мати достатньо співчуття, щоб ризикувати тим, що їх звинуватять у бракові співчуття. (Хіба існує більш вбивче для християнина звинувачення, ніж те, що він не любить?)

Я переконаний не лише теоретично, а й на базі значного досвіду, - якщо консультант володіє цими складовими, то зможе досягти вражаючих результатів зцілення у розбитих шлюбах.

Коли пара звертається до пастора з питань шлюбу чи розлучення, цей шлюб, переважно, вже має серйозні проблеми. Простіше кажучи, у пари є три конкретних варіанти вибору: підтримувати status quo, хотіти розлучення або прагнути відновити шлюб.

З мого досвіду до цих варіантів переважно ставляться так. Теперішній стан речей нестерпний, отже, насправді це - не реальний вихід. Розлучення вважається болісним і безладним процесом, але принаймні воно дає полегшення від нестерпного status quo і надію на новий початок і нове життя. Ідея відновленого шлюбу вважається утопічною мрією і в світлі ситуації практично неможлива. Треба було б зцілити надто багато ран; треба було б, щоб сталося надто багато змін.

Отже, коли пара приходить з серйозними проблемами шлюбу, вона практично бачить два реальні виходи – status quo або розлучення. Якщо теперішній стан речей дійсно нестерпний, розлучення стає дуже бажаним виходом. Якщо існує два варіанти вибору, більшість все ж вибирає розлучення.

Але що станеться, якщо забрати вибір розлучення? Якщо пара вважає розлучення твердою забороною, їй залишається дві альтернативи – status quo або відновлений шлюб. Коли в полі зору лише ці альтернативи, можна захоплено спостерігати раптове бажання одної або обох сторін пройти через необхідні зміни і дисципліну, щоб відновити шлюб, навіть якщо ці зміни дуже болісні. Ситуацію можна порівняти з людьми, яких мучать хронічні хвороби і біль і які хочуть пройти радикальну операцію чи болісну терапію для полегшення своїх страждань. Якщо зуб вже достатньо болить, більшість людей з готовністю йдуть на процедуру свердління у стоматолога. Але якщо є інша, менш болісна процедура, що знімає біль, середній американець спробує її. Ми - нація нерафінованих гедоністів, котрі постійно шукають менш болісний шлях.

Шлюб неможливо зцілити або відновити за одну ніч. Не існує такої терапевтичної панацеї, яка може перетворити нестерпну ситуацію у шлюбі в ідилічну мрію. Але за ніч можна змінити напрямок шлюбу. Деструктивний характер може змінитися на конструктивний за вельми короткий час. Для того, щоб змінити характер, потрібно взяти на себе нове зобов’язання. Якщо єдині два варіанти виходу – це status quo або відновлення шлюбу, не важко взяти таке зобов’язання. Але якщо один з виходів - розлучення, зобов’язання надзвичайно важке. Поки розлучення серйозно допускається, навіть якщо людина ще не обрала його, він чи вона переважно паралізовані і не можуть взяти на себе зобов’язання, необхідне щоб змінити напрям шлюбу. В такій ситуації людина має схильність вагатися між двома думками, очікуючи, що партнер зініціює рішення або що станеться щось таке, що підштовхне партнера до того чи іншого рішення.

Сила, необхідна для відновлення втраченого шлюбу, може бути моральною силою обов’язку. Очевидно, що поняття морального обов’язку може здатися трохи архаїчним в наш вік потурання своїм бажанням, але ця концепція є серцем християнської віри. Якщо наш вік є віком антигероя і втраченого героїзму, можливо, цим можна пояснити занепад чесноти обов’язку. Тут перед християнським пастором стоїть удвічі більш складне завдання. У нього є обов’язок діяти: проінформувати пару про те, що їм рекомендується виконання свого обов’язку. У нього є обов’язок вчити про обов’язок. Ось що означає послух.