ІНТИМНИЙ ШЛЮБ

Як побудувати щасливий шлюб

Практичний посібник

Р.Ч. Спрол

Зміст

Передмова

1 Спілкування у шлюбі …………………………………………….. 3

2. Роль жінки і чоловіка у шлюбі …………………………………..13

3. Проблеми у шлюбі ………………………………………………..23

4. Про розлучення …………………………………………………...33

5. Спілкування і секс …………………………………………………43

6. Інститут шлюбу та його святість …………………………………52

Передмова

“Любов і шлюб,” – говорить автор пісні, - “йдуть разом, наче кінь з візком.” Скільки надій, хвилювань, планувань, почуттів у шлюбі. Для багатьох шлюб стає мрією усього життя.

Але скільки ненависті, гіркоти, розчарування, гніву приходить тоді, коли розбиваються мрії, і шлюб вважається невдалим. Чи відповідає зараз ваш шлюб вашим минулим мріям? Чи, може, ви боїтесь одружуватись через те, що бачили так мало щасливих шлюбів?

Багато, дуже багато ставиться на карту у шлюбі. Рани у шлюбі дістаються легко, проте можна зазнати й величезного щастя. Шлюб може бути прекрасною мрією або перетворитися на страшний кошмар. Сподіваюся, що ваш шлюб буде пригодою – хвилюючою і сповненою радості. Ця книга була написана не з потреби у ще більшій кількості моральних дискусій про шлюб, а з переконання у тому, що шлюб може бути справжнім задоволенням – таким, яке я ніколи і на що б не проміняв.

Цю книгу створено як практичний посібник про шлюб. Вона навмисно писалася не так, як пишеться вузькоспеціалізована література. Вона не дає детальних інструкцій до вирішення проблем. Вона є лише загальним вступом до основ подружнього життя. В кінці кожного розділу є питання для обговорення вже одруженими чоловіком і жінкою або тими, хто лише збирається одружитись.

У цій книзі я намагаюся застосувати до подружнього життя базові біблійні принципи. Якщо ж ці принципи цілком незнайомі для вас, то, сподіваюся, ви їх старанно вивчите і пізнаєте мудрість Бога.

Належним чином складаю подяку Доктору Уільяму Уайту, який терпляче прочитав рукопис і зробив багато слушних пропозицій. Також дякую Пет Зорнан і Мері Семах за їх допомогу у підготовці рукопису.

1. Спілкування у шлюбі

Безсумнівно, проблема спілкування у шлюбі виникла давно. Мене б не здивувало, якби виявилося, що першим чоловіком, котрий сказав: “Моя жінка мене не розуміє,” – був Адам. Все це могло початися ще у споконвічному саду, де Адам спитав Єву, чи їла вона із забороненого дерева, а Єва відповіла: “Дерева? Якого дерева?” Проблему було ускладнено, коли Бог викрив їхній гріх і покликав Адама, щоб розпитати його про цю подію. Три години Єва чекала в самоті на рішення Творця. Хвилювання зросло до апогею, коли Адам нарешті повернувся з тої верховної зустрічі, що мала вирішити долю людства. Ледве тамуючи хвилювання, Єва підбігла до свого чоловіка й запитала: “Що він сказав?” Адам зітнув плечима і відповів: “Та так, нічого!” З того часу все й почало погіршуватись.

Вирішення питання спілкування у шлюбі важке, або й неможливе. Хтось сказав, що для того, аби відкрити секрет спілкування, треба взятися за неможливе і пропливти між Сциллою і Харибдою, щоб Дамокловим мечем перерізати Гордіїв вузол і вмістити його в Прокрустове ложе. Спілкування не завжди просте. У ньому – робота, біль, чуйність, терпіння і велика уважність. Спілкування є часто обтяжливим завданням, але це завдання необхідно виконувати для повноти подружнього життя. Коли спілкування погіршується, – шлюб в небезпеці. Коли воно не налагоджується, – шлюб практично приречений.

Спілкування, - це, понад усе, засіб пізнання. У шлюбі воно означає просто пізнання двома людьми одне одного. Метою спілкування є знання. Не абстрактне, теоретичне, безлике, а особисте знання, інтимне знання. Висловлюючись біблійними категоріями, суть шлюбу виражається в інтимності знання і любові.

Коли автори Старого Заповіту описують статевий акт, то, зазвичай, використовується форма дієслова “знати”. Ми читаємо, що Адам “пізнав” свою жінку і вона зачала. Авраам “пізнав” свою жінку тощо. Що намагається передати автор? Біблія не прагне сказати, що відтворення відбувається завдяки здатності впізнавати, чи відрізняти одну людину від іншої. Коли ми читаємо, що Адам “пізнав” свою жінку, це означає щось більше, ніж офіційне знайомство. Біблійний автор також не прагне бути просто ввічливим, коли він вживає даний термін. Для автора Старого Заповіту було б не характерним проміняти прямоту й безпосередність на евфемізм. Ні, коли Старий Заповіт говорить про сексуальне єднання як про пізнання, то це тому, що пізнання в кожному розумінні цього слова знаходиться у самому серці кожного шлюбу. Бути пізнаним і все ж коханим є одною з найвищих цілей шлюбу.

Багато з нас думає, що якби люди краще знали одне одного, то менше любили б. Інші думають навпаки, - якщо б нас краще знали і розуміли, то любили б більше. Втім, більшість з нас, напевне, відчуває трохи того і того. Ми б хотіли, щоб нас добре знали, однак завжди залишається острах, що знаючи більше, нас не будуть любити.

Перед гріхопадінням Адам і Єва, «нагі і безсоромні», жили прекрасним життям в Едемі. Після падіння вони почали соромитися своєї наготи і почали ховатися. Вони не хотіли, щоб Бог бачив їх у їхній провині, тому воліли ховатися від його погляду. А Бог у своїй величезної милості дав своїм засоромленим створінням одяг і прикрив їх наготу. Але бажання бути у своєму первісному, оголеному, безсоромному стані залишилося в Адама і Єви. Вони хотіли сховати свою наготу і сором, однак таємно бажали опинитися в надійному місці, де можна було б залишатися оголеними. Вони таємно бажали опинитися в місці, де можна було б зняти одяг і без страху та сорому пізнати одне одного . Бог дав таке місце, створивши інститут сім’ї. Бог дав місце, в якому вони могли мати “стосунки”, що, звичайно, означає й мовне спілкування.

Спілкування містить в собі вид оголеності. В деяких ситуаціях вона може дуже бентежити, в інших – надзвичайно збуджувати. Так чи інакше, вона пов’язана із спілкуванням. Коли спілкування в шлюбі ведеться правильно, воно приносить невимовне задоволення. Коли воно порушується, результатом є те, що двоє людей знову вдаються до приховувань.

Біблія дає нам зразок спілкування у шлюбі тим, як Бог ставиться до своїх людей. Невипадково в Біблії прообразом відносин Бога з його людьми є шлюб. У Старому Заповіті Ізраїль – наречена Яхве, у Новому Заповіті церква – наречена Христа. Коли Бог відкриває себе і говорить своїй нареченій про свою любов, наречена радіє. Коли наречена відхиляє Боже одкровення і шукає інших богів, вона гине у своїй духовній зраді.

Бути пізнаним Богом – це найвища мета людського існування. Розуміти, що Бог знає про мене все і любить мене, є справді моєю найбільшою втіхою. Як втішно знати, що я не можу замилювати Богові очі; немає жодного сенсу навіть намагатися. Людський інститут шлюбу повинен відображати цю втіху. Чим більше ми можемо відкритися нашим партнерам в житті і бути коханими, тим більше ми зможемо зрозуміти суть відносин з Богом. Найбільшою втіхою на світі для мене є те, що я розумію – моя дружина знає мене краще, ніж будь-яка інша людина на нашій планеті і – думаєте що? – вона кохає мене.