43.Паразитизм і його значення

Паразитизм На відміну від хижацтва паразитизм характеризується наступними основними особливостями: 1) паразит протягом всього свого життя нападає лише на одну особину (рідко - на багатьох) і поїдає тільки частину своєї жертви (господаря); паразит заподіює господареві шкоду, але дуже рідко призводить до його швидкої загибелі; 2) паразит обов'язково живе (постійно або тимчасово) в тілі або на поверхні тіла свого господаря - тому паразити зазвичай набагато дрібнішими господарів; 3) паразит набагато тісніше пов'язані зі своїм господарем, ніж хижак з жертвою. Це результат природного відбору і вузької спеціалізації видів. Стрічкові черв'яки, печінкова двуустка, вірус кору, туберкульозна паличка - усе це звичайні приклади паразитів, які вражають багатьох тварин. Можна навести довгий список паразитів, які шкодять рослинам. До таких паразитів нерідко відносяться гриби, мікроорганізми, рослини. Такі, наприклад, повитиця, вовчок, фітофтора, вірус тютюнової мозаїки, сажкові та іржі гриби. Деяких комах виділяють в окрему екологічну групу Паразитоїди. Дорослі комахи цієї групи ведуть вільний спосіб життя, але яйця відкладають або в тіло личинки іншого комахи, або на поверхню його, а іноді - в тіло павуків і мокриць. Вилупилися з яєць личинки розвиваються в тілі свого господаря, живлячись її тканинами. Спочатку личинка завдає господареві незначної шкоди, але в міру свого розвитку вона майже цілком з'їдає його. Паразитоїди займають проміжне положення між хижаками і паразитами. З хижаками їх зближує те, що від їх дій господар гине. Проте справжній хижак безпосередньо нападає на свою жертву і харчується нею. Нападом Паразитоїди на жертву (господаря) є відкладання самкою яйця, хоча насправді саме личинка, яка вивелася з цього яйця, живиться за рахунок господаря. Передача паразита від одного господаря до іншого є найважливішою стадією будь-якого паразитарного захворювання. Від особливостей передачі багато в чому залежить швидкість розповсюдження збудників хвороби в популяції господаря. Коли мікропаразити передаються безпосередньо, зараження відбувається при фізичному контакті між особинами господаря, і швидкість поширення збудника зазвичай прямо пропорційна частоті зустрічей заражених господарів з сприйнятливими незараженими. Отже, в щільній популяції господаря ця швидкість завжди буде вище, ніж в розрідженій. У динаміці взаємодій популяцій паразит-хазяїн і хижак-жертва багато спільного. Наприклад, повторювані (циклічні) спалаху епідемій кору та інших дитячих хвороб в точності відповідають коливанням чисельності популяцій хижака-жертви.

44.Коменсалізм популяції

Життя організмів характеризується не лише боротьбою, але й і багатьма формами взаємовигідного існування, яке склалося в процесі еволюції. Це, як зазначено вище, коменсалізм, протокооперація і мутуалізм. Позитивні взаємодії популяцій розглянемо в тій послідовності, в якій вони формувалися в процесі еволюції: коменсалізм (перевагу чи користь має одна популяція), протокооперація (користь одержують обидві популяції) і мутуалізм (користь одержують обидві популяції, причому вони повністю залежать одна від одної). Коменсалізм полягає передусім в односторонньому наданні притулку одним видом іншому. Характерним є те, що вид, який одержав для себе певну користь, не завдає помітної шкоди своєму доброзичливому господарю. Так поводить себе, наприклад, мальок ставриди під куполом медузи чи в мантійній порожнині каракатиці. Чимало коменсалів призвичаїлись жити в чужих норах, гніздах, дуплах, а також у мурашниках і термітниках, використовуючи середовище тварин-партнерів зі стабільним і сприятливим мікрокліматом. Значно поширене прикріплення одних рослин до поверхні інших, причому перші використовують їх як опору (рослини-епіфіти). До епіфітів, зокрема, належать лишайники, які прикріпляються до кори дерев. У водяних угрупованнях рослини і тварини покриті плівкою з мікроорганізмів. Окремі види водяних тварин народжуються на поверхні інших, наприклад, на клешнях раків живуть п'явкоподібні черви, рибки-прилипки влаштовуються на тілі акул; деякі креветки живуть в сплетіннях отруйних щупалець актиній.

Коменсалізм — це така форма взаємовідносин між двома видами, коли діяльність одного з них дає корм або надає притулку іншому (коменсалу). В системі знаків це 0+. В екології коменсалізм ще інакше називають нахлібництвом. Приклади таких взаємовідносин: - леви й гієни, які підбирають залишки здобичі, що залишилась; - великі акули й риби-прилипали, що супроводжують їх; - молодь риб, що ховається під парасольками захищених жалкими нитками медуз; - поселення рослин-епіфітів на корі дерев.

Відносини типу коменсалізму дуже важливі в природі. Вони сприяють повнішому освоєнню середовища й використанню ресурсів. Інколи коменсалізм переходить в інші типи відносин, наприклад у паразитизм.