4. Договір страхування укладається в письмовій формі.

Істотними умовами договору страхування, за ст. 16 Закону України "Про страхування", вважаються:

- назва документа;

- назва та адреса страховика;

- прізвище, ім'я, по батькові або назва страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

- прізвище, ім'я, по батькові, дата народження або назва вигодонабувача та його адреса;

- зазначення об'єкта страхування;

- розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

- розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

- перелік страхових випадків;

- розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

- страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

- порядок зміни і припинення дії договору;

- умови здійснення страхової виплати;

- причини відмови у страховій виплаті;

- права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- інші умови за згодою сторін;

- підписи сторін.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна громадян.

Договір комісії

Договір комісії – це двосторонній договір, тобто кожна сторона (комісіонер i комітент) має певні права та обов’язки. Сторонами за договором комісії виступають комітент, з одного боку, і комісіонер – з іншого. Згідно зі ст. 1011 нового ЦК, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як вчинення правочину, так і укладення угоди є поняттями значно ширшими, ніж укладення угод купівлі-продажу, але враховуючи те, що договір комісії в більшості випадків використовується у відносинах торгового посередництва, ми аналізуватимемо суттєві умови договору комісії на купівлю-продаж майна.

Договір комісії є консесуальним, адже він вважається укладеним з того часу, коли відповідно до закону сторони виявили взаємну згоду щодо всіх істотних умов договору.

Що до форми договору комісії, то слід звернути увагу, що в розд. 69 нового ЦК прямо не передбачено обов’язковість письмової форми договору комісії.

Але якщо звернутися до ст. 208 нового ЦК, то в ній зазначено, що в письмовій формі мають бути укладені:

правочини між юридичними особами;

правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 нового ЦК (правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення).

Договір комісії є оплатним. За надані комітенту послуги комісіонер одержує комісійну плату (раніше винагороду), розмір і порядок якої встановлюється договором.

Таким чином, у договорах комісії можна буде встановити комісійну плату у вигляді різниці між ціною, визначеною комітентом, і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер продасть товар.

Взаємовідносини між комітентом і комісіонером дещо схожі із взаємовідносинами довірителя й повіреного. Істотною умовою договору комісії є ціна, за якою комісіонер має продати або купити товар. Тому в договорі комісії сторонам необхідно зафіксувати мінімальну ціну товару, за якою комісіонер має здійснити продаж (купівлю), і межі коливання такої ціни. Такі межі можуть бути встановлені в процентному співвідношенні

Отже, наведені норми ГК дозволяють дійти висновку, що сторони договору комісії мають фіксувати ціну продажу товару. І перший, і другий варіанти закріплення комісійної плати можуть застосовуватися на практиці.

Відповідно до ч. 1. ст. 1012 нового ЦК, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку.