Догляд за пацієнтами вдома

На сьогодні за багатьма хворими на СНІД догляд здійснюється вдома. Якщо у пацієнта перебіг хвороби безсимптомний, то звичайні домашні методи гігієни та санепідрежиму, вида­лення відходів є нормованими. Забруднені предмети потрібно спалювати або промивати за температури

+ 95 °С протягом 10 хвилин. Повинен бути запас захисного одягу, дезінфекційних засобів, сміттєзбірників для відходів.

Вивчення особливостей та інтенсивності епідемічного процесу зазначених вище інфекцій є передумовою для розроблення профілактичних та протиепідемічних заходів стосовно усіх інфекцій, які передаються через кров.

Хоча встановлено понад двадцять збудників кров'яних інфекцій, що передаються парентеральним шляхом, у тому числі й медичними голками, серед них найнебезпечнішими для працівників лікарень є гепатити В, С та ВІЛ-інфекція. Зареєстровано випадки зараження такими інфекціями, як сифіліс, тиф, лептоспіроз, що виникали внаслідок попадання крові на ділянки тіла працівників дослідних лабораторій під час роботи з концентрованими біологічними матеріалами, а не під час клінічної практики.

Нещодавно з'явилися дані про те, що ймовірність захворювання на ВІЛ-інфекцію після уколу голкою в сорок разів менша, ніж гепатитом В.

Загальновизнано, що вакцина проти гепатиту В є ефективним засобом зменшення рівня захворювання та смертності від цієї хвороби серед медперсоналу.

Заходи з профілактики внутрішньо лікарняного зараження віл - інфекцією

Відповідальність за додержання безпеки під час виконання медичних маніпуляцій і запобігання парентеральному зараженню ВІД покладається наказом по установі на голову режимної комісії.

Робочі місця забезпечуються методичними документами, аптечками для проведення профілактики в разі аварійних ситуацій, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження. Увесь медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та інші речі й обладнання, забруднені кров’ю або біологічними рідинами хворих, а також предмети, які дотикалися до слизових оболонок, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режими знезараження повинні бути аналогічні тим, як і використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами.

Під час маніпуляцій, що супроводжуються порушенням цілісності і слизових оболонок, розтинання трупів, проведення лабораторних досліджень, обробки інструментарію та білизни, прибирання тощо медичні працівники та технічний персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту: хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі необхідності – захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами. Ці заходи дадуть змогу працівникам уникнути контакту шкіри та слизових оболонок із кров’ю, тканинами, біологічними рідинами хворих.

Медичні працівники з травмами, ранами на руках, мокнучим дерматитом, ексудативними ураженнями шкіри, які не можливо закрити пов’язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.