Моніторинг здоров’я персоналу

Кожний співробітник, який влаштовується на роботу у відділення хірургічного профілю, проходить:

• повний медичний огляд, до якого входить огляд оториноларинголога й стоматолога, бактеріологічне дослідження мазків із слизової носоглотки на наявність патогенного стафілокока;

• короткий інструктаж зі здійснення основних санітарно-протиепідемічних заходів на довіреній йому ділянці роботи; його проводить старша медична сестра відділення.

Увесь працюючий персонал повинен знаходитися під диспансерним наглядом для своєчасного виявлення й лікування каріозних зубів, хронічних запальних процесів носоглотки, а також для вчасного виявлення носіїв патогенного стафілокока (особливо персонал операційного блоку, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палат).

Медичні огляди персоналу відділень здійснюють відповідного до чинної інструкції про обов’язків медичний огляд. У разі виявлення запальних відкритих процесів або ознак нездужання в окремих осіб їх усувають від роботи до повного одужання.

Завідувач відділення один раз на квартал організовує обстеження обслуговуючого персоналу на носійство патогенного стафілокока і в разі виявлення носіїв влаштовує проведення їхньої санації.

У разі виникнення внутрішньо лікарняних інфекцій серед пацієнтів здійснюють позачерговий медичний огляд усього персоналу відділення, а також позачергове бактеріологічне обстеження на носійство.

У разі виникнення внутрішньо лікарняних інфекцій у хірургічному стаціонарі проводять детальне бактеріологічне обстеження, у ході якого виявляють джерела інфекції, шляхи і чинники її передачі та проводять заходи попередження подальшого поширення захворювання.

Аптечка термінової медичної допомоги медпрацівникам

Склад аптечки:

• напальчники з розрахунку 1-2 на кожного працівника;

• лейкопластир – 1 упаковка;

• ножиці – 1 шт.;

• перманганат калію в навісках по 0,05 – 3 шт.;

• ємкість для розведення перманганату калію з маркуванням на 1 л;

• спирт етиловий 70%- 50 мл;

• тюбик крапельниця з 30% розчином альбуциду – 1-2 шт.;

• 5% спиртовий розчин йоду – 1 фл.;

• 3% розчин перекису водню – 1 фл.;

• гумові рукавички – 3 пари;

• навіски дезінфекційних засобів: хлорамін – 30,0 (зберігати окремо);

• ємкість для розведення дезінфекційних засобів – 1 шт.;

Запобігання професійним зараженням вірусними гепатитами

Профілактика професійних заражень медичних працівників здійснюється відповідно до правил, які зводяться до максимального запобігання під час роботи можливій автоінокуляції кров'ю, що містить вірус гепатиту В або С.

Усі маніпуляції, у процесі яких руки можуть забруднитись кров'ю або сироваткою крові, слід здійснювати в гумових рукавичках.

Під час роботи всі ушкодження шкіри рук потрібно заліплювати лейкопластиром і надівати напальчник.

У разі загрози розбризкування крові чи сироватки слід працювати в захисних масках та окулярах. Забороняється проведення парентеральних процедур для медичного персоналу із використанням інструментарію, призначеного для пацієнтів, які перенесли вірусний гепатит.

Також забороняється споживання їжі та куріння в лабораторіях і приміщеннях, де пацієнтам проводять процедури.

Під час планування і будівництва нових лікувально-профілактичних закладів необхідно передбачувати в процедурних кабінетах 2 раковини — для миття рук та миття (оброблення) медичного інструментарію.

Розбирання, миття, прополіскування медичного інструментарію, використаних піпеток і лабораторного посуду, приладів і апаратів, які використовували під час роботи з кров'ю, сироваткою крові, необхідно здійснювати після попередньої дезінфекції їх у гумових рукавичках.

Слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни.

Після будь-якої процедури, в тому числі і парентерального втручання (ін'єкція, забір крові і т.п.), ретельно два рази мити руки в теплій проточній воді з милом. Руки необхідно висушувати індивідуальним рушником, який потрібно міняти щоденно, або серветкою одноразового використання.

Під час оброблення рук слід уникати частого використання дезінфектантів, які здатні викликати подразнення шкіри і дерматити, що полегшує проникнення збудника. Хірургам для миття рук не слід використовувати жорсткі щітки.

Бланки направлень в лабораторію на дослідження категорично забороняється розміщувати разом з біоматеріалом у чітко промаркованих контейнерах чи біксах, їх слід доставляти в поліетіленовому пакеті. На пробірці із кров'ю склографом проставляють номер, який відповідає номеру на етикетці — направленні або в журналі.

У клініко-діагностичних лабораторіях, в яких досліджують кров або сироватку крові, необхідно працювати з дотриманням режиму, передбаченого для роботи в мікробіологічних і вірусологічних лабораторіях. Під час роботи з кров'ю, сироватками або іншими біоматеріалами потрібно користуватись гумовими грушами або автоматичними піпетками з одноразовими наконечниками.

Насмоктування сироватки ротом не допускається.

У разі забруднення рук кров'ю без ушкодження шкіри слід негайно обробити їх тампоном, зволоженим дезінфекційним розчином, вимити двічі теплою водою з милом, насухо витерти індивідуальним рушником або серветкою одноразового використання і обробити 70 % етиловим спиртом.

Контрольні питання

1. Які основні шляхи передавання інфекції від пацієнтів медичному персоналу?

2. Які причини зумовлюють значне поширення внутрішньо лікарняних інфекцій?

3. Як правильно застосовувати захисний одяг?

4. Назвіть три рівні оброблення рук.

5. Як проводиться соціальний рівень оброблення рук?

6. Як проводиться гігієнічний рівень знезараження рук?

7. Як збирати і доставляти на пральню використану постільну і натільну білизну?

8. Якого санітарно - гігієнічного та протиепідемічного режиму слід дотримуватися під час узяття крові на аналіз?

9. Які основні правила захисту медичних працівників від інфекції?

10. Схарактеризуйте вірусний гепатит А.

11. Схарактеризуйте вірусний гепатит В.

12. Схарактеризуйте вірусний гепатит С.

13. Назвіть профілактичні методи запобігання професійним зараженням вірусними гепатитами В і С.

14. Схарактеризуйте СШД.

15. Назвіть чинники, що впливають на передавання збудників інфекцій через кров.

16. Яких застережних заходів потрібно дотримуватись під час роботи з дезінфекційними препаратами?

17. Яку першу допомогу потрібно надати в разі випадкових отруєнь дезінфекційними препаратами?

СНІД

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — надзвичайно небезпечна і на сьогодні невиліковна інфекційна хвороба, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ВІЛ-інфекція — захворювання, викликане вірусом імунодефіциту людини; ВІЛ-інфіковані — особи, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини. До категорії ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД; СНІД — кінцева стадія ВІЛ-інфекції; хворі на СНІД — особи з різноманітними патологіч­ними проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусом імунодефіциту людини.

Масове поширення цієї хвороби в усьому світі та, зокрема в Україні, створює загрозу особистій, громадській та державній безпеці.

Держава гарантує соціальний захист медичних працівників, зайнятих у сфері боротьби із захворюванням на СНІД, що зазначено у V розділі закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення".