Небезпека зараження пацієнтів через кров поранених медпрацівників

Найчастіше контакт пацієнтів із кров'ю медпрацівників відбувається в процесі накладання швів, коли палець хірурга спрямовує голку глибоко в порожнини, або коли пальці медпрацівника і голка або гострий інструмент одночасно перебувають в обмеженому анатомічному просторі, або за недостатньої видимості операційного поля. За цих умов підвищується ризик поранення медпрацівника інструментом, унаслідок якого його кров може потрапити в тканини пацієнта.

Загальні профілактичні заходи

Робота щодо зменшення частоти поранень гострими інструментами та аналіз таких ушкоджень, а також інших контактів а кров'ю проводяться в чотирьох напрямах:

1. Модифікація інструментів з метою зменшення ризику поранення під час їх використання.

2. Використання бар'єрних матеріалів для зменшення контактів з кров'ю пацієнтів.

3. Інформування персоналу про характер ризику та рекомендації щодо безпечніших методів роботи.

4. Дотримання заходів запобігання зараженням через кров, обов'язкова вакцинація проти гепатиту В медичних працівників, які мають контакти з кров'ю.

Узагальнені правила безпеки роботи медичних сестер

• мити руки до і після контакту з пацієнтом;

• ставитися до крові та виділень пацієнта як до потенційно інфікованих і працювати з ними лише в рукавичках; вважати всю білизну, забруднену кров'ю або різними виділеннями, як потенційно інфіковану;

• якщо цілість шкірних покривів порушена, перед початком маніпуляції їх слід закрити лейкопластиром або змазати клеєм БФ;

• необхідно суворо дотримуватися правил знімання рукавичок та миття рук;

• відкриваючи флакони з медикаментами, кров'ю та її компонентами, а також ампули із сироваткою необхідно, уникати проколів, порізів рукавичок та рук;

• не можна повторно використовувати одноразовий інструментарій;

• не можна використовувати інструментарій багаторазового використання, який не пройшов усього циклу передстерелізаційного очищення, тест-контролю на приховану кров і стерильність;

• на робочих місцях повинні бути ємкості з кришками для використаних шприців, голок, рукавичок, ватно-марлевого матеріалу (на кожній ємкості має бути чітке маркування).

• до закінчення експозиції в дезінфекційному розчині категорично забороняється проводити розбирання медичних інструментів;

• не можна зберігати інфікований матеріал із кров^’ю та її компонентами у відкритих ємкостях без дез. засобів;

• транспортування біологічних рідин слід здійснювати в закритих контейнерах, які після здавання біоматеріалу в лабораторію підлягають дезінфекції, а бланки направлень відправляти окремо в поліетиленовому пакеті.

Дотримуйтесь перелічених вище профілактичних заходів щодня, виконуючи будь-які дії з кожним пацієнтом.

Заходи у разі поранень, контактів з кров'ю та іншими біологічними матеріалами

Якщо контакт із кров'ю, іншими біологічними рідинами або матеріалами супроводжується порушенням цілості шкіри (уколом, порізом), потерпілий повинен:

• зняти рукавички робочою поверхнею всередину;

• видавити кров з рани;

• ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів або антисептиків (70 % розчином етилового спирту, 5 % настоянкою йоду, 3 % розчином пероксиду водню);

• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім обробити їх 70 % розчином етилового спирту;

• на рану накласти пластир, надіти напальчник;

• за необхідності продовження роботи надягнути нові гумові рукавички.

У разі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки:

• ротової порожнини — прополоскати її 70 % розчином етилового спирту;

• порожнини носа — закапати ЗО % розчином альбуциду;

• очей — промити водою (чистими руками), закапати ЗО % розчином альбуциду. Для оброблення носа й очей можна використовувати 0,05 % розчин калію перманганату.

У разі потрапляння біоматеріалу на халат, одяг:

• одяг зняти й занурити в один із дезінфекційних розчинів;

• шкіру рук та інших ділянок тіла в разі їх забруднення через одяг протерти 70 % розчином етилового спирту, потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

• забруднене взуття двічі протерти серветкою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.

Поверхні робочих столів наприкінці кожного робочого дня, а в разі забруднення кров'ю — слід негайно обробити дезінфекційним розчином. Усі види використаних піпеток, пробірок, предметних скелець, гумових груш мають бути знезаражені в ємкостях із дезінфекційним розчином, а потім підлягають передстерилізаційному очищенні і стерилізації згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85.

Медичні працівники, які за своєю професійною діяльністю мають контакт із кров'ю та її компонентами, підлягають обстеженню на наявність хронічного вірусного гепатиту В під час прийому на роботу, а потім — не рідше ніж один раз на рік. За наявності даного вірусу проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження лікарем-інфекціоністом.

Тимчасово від роботи усуваються хірурги, урологи, гінекологи, стоматологи, операційні та процедурні медичні сестри, які мають порушення цілості шкірних покривів рук.

Якщо хворобу не встановлено, то медичні сестри повинні знати, пацієнти яких категорій можуть бути носіями вірусу. До них належать:

• пацієнти із недіагностованою жовтухою або захворюванням печінки;

• наркомани;

• повії;

• чоловіки - гомосексуаліста;

• особи з великим татуюванням;

• особи із синдромом Дауна;

• особи, які недавно прибули із тропічних і субтропічних країн;

• пацієнти із гемофілією і не обстежені пацієнти після переливання крові;

• пацієнти із захворюваннями нирок.