Максимуми поглинання алкалоїдів
Речовина |
Розчинник |
λ |
1 |
2 |
3 |
Хінін |
0,05М сульфатна кислота |
250, 316, 346 |
Морфін |
Етанол |
287 |
0,1М гідроксид натрію |
250 і 296 |
|
0,05М сульфатна кислота |
284 |
|
Кодеїн |
Етанол |
286 |
Нікотин |
Етанол |
260 |
Атропін |
0,05М сульфатна кислота |
252, 258, 264 |
Кокаїн |
Етанол |
230, 274, 281 |
0,05М сульфатна кислота |
233, 275, (281-згин) |
|
Стрихнін |
Етанол |
255 |
0,05М сульфатна кислота |
255 |
|
Ефедрін |
0,05М сульфатна кислота |
251, 256, 262 |
Хінін |
Етанол |
236, 278, 332 |
0,05М сульфатна кислота |
250, 316, 346 |
Ідентифікація за УФ-спектрами можлива тільки після ретельного очищення екстракційним методом і ТСХ- методом, або при їхньому сполученні.
Кількісне визначення проводиться спектральними (УФ-спектрофотометрія, фотоелектроколориметрія, екстракційна фотометрія) і хроматографічними методами (тонкошарова хроматографія - планіметричний і денситометричний методи; газо-рідинна хроматографія і рідинна хроматографія).
Для кількісного визначення ряду «лікарських отрут» застосовують фотометричний метод, заснований на використанні реакцій, продукти яких мають стійке забарвлення. Метод швидкий, досить чутливий і точний для цілей судово-хімічного аналізу. Вказаним методом можна визначити: барбітурати за продуктом реакції з ацетоном кобальту в метанолі (фіолетове забарвлення); морфін і кофеїн – з кремніймолібденовою кислотою або фосфорно-молібденовою (синє забарвлення); атропін, скополамін – з п-диметиламінобензальдегідом (червоне забарвлення); анабазин за реакцією утворення поліметинового барвника (жовто-оранжеве); ефедрин-з сірководнем і аміачним розчином сульфату міді (жовто-коричневе забарвлення); аміназин – з концентрованою сульфатною кислотою (червоне забарвлення); похідні 1,4-бенздіазепіну (оксазепам, хлордіазепоксид, нітразепам) – за продукти їх кислотного гідролізу реакцією Браттона-Маршалла (червоно-оранжеве забарвлення).
Екстракційно-фотометричний метод є різновидом колориметричного і заснований на реакціях взаємодії речовин основного характеру з кислотними барвниками з утворенням забарвлених іонних аціатів, які екстрагуються органічними розчинниками; після відокремлення органічного шару асоціат руйнують – виділяється барвник, кількість якого еквівалентна кількості отрути. Вимірюють оптичну густину розчину іонного асоціату (органічна фаза) або барвника після руйнування комплексу. Екстракційно-фотометричним методом може бути визначено більшість речовин основного характеру (нікотин, кодеїн, фентаніл, клофелін, хінін, аміназин, папаверин, промедол та ін.).
Спектрофотометричний метод в УФ-області заснований на використанні прямої залежності оптичної густини незабарвлених розчинів речовин, здатних поглинати енергію в цій області, від кількості їх в аналізованій пробі. На результати вказаного виду аналізу мають значний вплив домішки. Для зменшення названого ефекту рекомендують застосовувати ретельну очистку витяжок від супутніх речовин або використовувати прийоми, що дозволяють зменшити вплив домішок на результат кількісного аналізу.
Денситометричний і планіметричний методи кількісного визначення засновані на використанні прямої залежності інтенсивності забарвлення і площі забарвлених плям на хроматограмах від кількості отрути в пробах. Ці методи застосовуються практично для всіх речовин групи, що вивчається, при дотриманні строго стандартизованих оптимальних умов хроматографування. Описані методики планіметричного визначення стрихніну, хініну, пахікарпіну, фентанілу. Вказані методи високочутливі, але уступають фотометричним по точності.
Метод ГРХ, який широко використовується для аналізу летких отрут, має обмежене застосування для дослідження групи „лікарських отрут”, що пов’язано з нестійкістю багатьох речовин при підвищеній температурі необхідністю отримувати більш леткі сполуки для проведення аналізу. Методики визначення «лікарських отрут» за допомогою ГРХ-методу описані для барбітуратів, похідних фенотіазину, ефедрину, деяких інших речовин.
Для кількісного визначення ряду «лікарських отрут» застосовують фотометричний метод, заснований на використанні реакцій, продукти яких мають стійке забарвлення. Метод швидкий, досить чутливий і точний для цілей судово-хімічного аналізу. Вказаним методом можна визначити: барбітурати за продуктом реакції з ацетоном кобальту в метанолі (фіолетове забарвлення); морфін і кофеїн – з кремніймолібденовою кислотою або фосфорно-молібденовою (синє забарвлення); атропін, скополамін – з п-диметиламінобензальдегідом (червоне забарвлення); анабазин за реакцією утворення поліметинового барвника (жовто-оранжеве); ефедрин-з сірководнем і аміачним розчином сульфату міді (жовто-коричневе забарвлення); аміназин – з концентрованою сульфатною кислотою (червоне забарвлення); похідні 1,4-бенздіазепіну (оксазепам, хлордіазепоксид, нітразепам) – за продукти їх кислотного гідролізу реакцією Браттона-Маршалла (червоно-оранжеве забарвлення).
Екстракційно-фотометричний метод є різновидом колориметричного і заснований на реакціях взаємодії речовин основного характеру з кислотними барвниками з утворенням забарвлених іонних аціатів, які екстрагуються органічними розчинниками; після відокремлення органічного шару асоціат руйнують – виділяється барвник, кількість якого еквівалентна кількості отрути. Вимірюють оптичну густину розчину іонного асоціату (органічна фаза) або барвника після руйнування комплексу. Екстракційно-фотометричним методом може бути визначено більшість речовин основного характеру (нікотин, кодеїн, фентаніл, клофелін, хінін, аміназин, папаверин, промедол та ін.).
Спектрофотометричний метод в УФ-області заснований на використанні прямої залежності оптичної густини незабарвлених розчинів речовин, здатних поглинати енергію в цій області, від кількості їх в аналізованій пробі. На результати вказаного виду аналізу мають значний вплив домішки. Для зменшення названого ефекту рекомендують застосовувати ретельну очистку витяжок від супутніх речовин або використовувати прийоми, що дозволяють зменшити вплив домішок на результат кількісного аналізу.
Денситометричний і планіметричний методи кількісного визначення засновані на використанні прямої залежності інтенсивності забарвлення і площі забарвлених плям на хроматограмах від кількості отрути в пробах. Ці методи застосовуються практично для всіх речовин групи, що вивчається, при дотриманні строго стандартизованих оптимальних умов хроматографування. Описані методики планіметричного визначення стрихніну, хініну, пахікарпіну, фентанілу. Вказані методи високочутливі, але уступають фотометричним по точності.
Метод ГРХ, який широко використовується для аналізу летких отрут, має обмежене застосування для дослідження групи „лікарських отрут”, що пов’язано з нестійкістю багатьох речовин при підвищеній температурі необхідністю отримувати більш леткі сполуки для проведення аналізу. Методики визначення «лікарських отрут» за допомогою ГРХ-методу описані для барбітуратів, похідних фенотіазину, ефедрину, деяких інших речовин.
Спектральні методи аналізу:
Спектри поглинання у видимій і ультрафіолетовій області, зв'язані з електронними переходами, одержали назву електронних спектрів.
Область електронних переходів охоплює інтервал спектру електромагнітних хвиль від 100 до 800 нм (106 - 104 см). Ця область підрозділяється на : видиму - з інтервалом довжин хвиль від 400 до 800 нм, і ультрафіолетову - з діапазоном від 100 до 400 нм. Остання також поділяється на: ближню - від 200 до 400 нм, і дальню (вакуумну) - від 100 до 200 нм.
Електрони, що входять до складу атомів і молекул, розрізняються по своєму енергетичному стану (1s-, 2s-, 2р-електрони й ін). Для їхнього збудження потрібно випромінювання з різною довжиною хвилі (енергією). Найбільша енергія необхідна для збудження електронів простого С-С-зв'язку (σ-електрони). Трохи менша енергія потрібня для збудження електронів інших простих зв'язків, наприклад атома вуглецю з атомом, що містить неподілену пару електронів (π-електрони). Молекули органічних речовин, які не містять парних зв'язків, не мають характерного поглинання в робочій зоні в УФ-області (200-400 нм). Групи атомів, що містять одну або кілька кратних зв'язків, називають хромофорами, вони викликають вибіркове поглинання електромагнітного випромінювання в УФ-області. Якщо ж є зв'язок (сполучення) хромофорів один з одним або з π-електронними системами - ауксохромами (ОН, NH3, СН4 і ін), то максимум поглинання речовини зміщується в довгохвильову область (батохромне зрушення).