- •Тема 1.1. Основи хімічної термодинаміки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9
- •Тема 1.2. Фазова рівновага та вчення про розчини. . . . . . . . . . . . . .46
- •Тема 1.3 Електрохімія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86
- •Тема 1.1. Основи хімічної термодинаміки план
- •1. Зміст та основні поняття термодинаміки
- •2. Перше начало термодинаміки. Ентальпія
- •3. Закон гесса
- •Наслідки закону Гесса
- •Кількість енергії, що витрачається різними категоріями людей
- •4. Друге начало термодинаміки
- •5. Термодинамічні потенціали і фактори
- •Типи реакцій та умови їх протікання в залежності від δн, δs, δg
- •6. Розрахунок термодинамічних потенціалів в хімічних реакціях
- •Самостійна робота
- •Термодинамічні властивості деяких речовин
- •Термодинаміка біохімічних процесів
- •´ Контрольні запитання
- •J Тест на тему "Основи хімічної термодинаміки"
- •Тема 1.2. Фазова рівновага та вчення про розчини план:
- •1. Загальна характеристика розчинів
- •2. Розчини газів в рідинах. Закон генрі
- •Розчинність твердих речовин в рідинах
- •4. Дифузія і осмос в розчинах. Закон вант-гоффа
- •Явище осмосу. Закон вант - гоффа
- •Практичне значення осмосу
- •5. Тиск пари над розчинами. Закон рауля
- •6. Температура кристалізації і кипіння розчинів
- •Кріоскопічні і ебуліоскопічні сталі для деяких розчинників
- •7. Фазові переходи. Фазова рівновага
- •Класифікація гетерогенних систем
- •Самостійна робота
- •Задача 11
- •Розчин неелектролітів
- •Самостійна робота
- •& Тим, хто хоче знати більше розчинники, їх характеристика
- •Тема 1.3. Електрохімія електрична провідність розчинів. План
- •Предмет електрохімії
- •2. Електропровідність розчинів електролітів,
- •Молярна електропровідність деяких електролітів у водних розчинах при 298 к
- •Вимірювання електропровідності
- •3. Електродний потенціал. Рівняння нернста
- •Ряд стандартних електродних потенціалів
- •Ряд електронегативності неметалів
- •С тандартні електродні та окисно-відновні потенціали у водних розчинах при 298к
- •4. Класифікація електродів
- •Корозія металів. Види корозії. Методи захисту від корозії обладнання, що використовується в харчовій і переробній промисловості
- •Види корозії
- •Методи захисту від корозії обладнання, що використовується в харчовій і переробній промисловості
- •Нанесення металевих покриттів
- •Нанесення неметалевих покриттів
- •Електрохімічні методи захисту
- •Хімічні методи захисту
- •Застосування надчистих металів
- •Розчин електролітів Задача №15
- •Розв’язання
- •Задача №18
- •Самостійна робота Задача 20
- •Задача 21
- •Задача 22
- •& Тим, хто хоче знати більше електрохімічні елементи
- •´ Контрольні запитання:
- •Тема 1.4. Хімічна кінетика і каталіз план
- •1.1. Природа речовин, що реагують
- •1.2. Агрегатний стан речовин
- •1.3. Площа поверхні зіткнення речовин, що реагують
- •1.4. Вплив тиску
- •1.5. Концентрація реагуючих речовин
- •2. Залежність швидкості реакції від температури
- •3. Складні реакції. Ланцюгові реакції
- •Ланцюгові реакції
- •4. Фотохімічні реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Ферментативний каталіз
- •Самостійна робота
- •Фотохімічні реакції.
- •& Тим, хто хоче знати більше вплив температури на швидкість біологічних процесів
- •Про умови зберігання харчових продуктів
- •J тест по темі 1.4. "хімічна кінетика і каталіз “
- •Термінологічний словник
- •Література
3. Складні реакції. Ланцюгові реакції
Більшість реальних хімічних процесів представляє собою сукупність декількох простих хімічних реакцій, пов’язаних між собою. До таких складних реакцій належать паралельні, зворотні, послідовні і спряжені реакції. Такі реакції проходять через низку простих послідовних, а іноді паралельних реакцій, які називаються елементарними. Сукупність елементарних стадій, через які здійснюється перетворення початкових речовин у продукти реакції, тобто шлях, через який проходить реакція, називається механізмом реакції. Ці елементарні стадії можуть бути зворотними чи незворотними.
Паралельними реакціями називають такі реакції, в яких одні й ті самі вихідні речовини, реагуючи одночасно, утворюють різні продукти.
Схематично паралельні реакції можна представити рівнянням:
К1
В
А К1 B або 2А→
А К2 C К2 C
Прикладом такої реакції може служити розкладання при нагріванні бертолетової солі ( КСlО3), яке може йти в двох направленнях:
2 КСlО3 К 1 2КСl + 3О2 і 4 КСlО3 К2 3КСlО4 + КCl
На відміну від кінетичних рівнянь простих реакцій кінетичне рівняння паралельних реакцій включає кілька констант швидкостей.
До зворотних реакцій відносяться такі, які йдуть як в прямому, так і в зворотному напрямках.
В загальному вигляді це рівняння записують так:
К1
А
B
К2
Швидкість такої реакції дорівнює різниці швидкостей прямої ύ1 , і зворотної ύ2 реакцій ύ = ύ1 – ύ2. наприклад, сахароза, взаємодіючи за певних умов з водою, дає глюкозу і фруктозу. Водночас глюкоза і фруктоза, відщеплюючи воду, перетворюється в сахарозу:
Н2О + С12Н22О11 С6Н12О6 + С6Н12О6
сахароза глюкоза фруктоза
Швидкість прямої реакції з часом зменшується, швидкість зворотної реакції збільшується. При досягненні рівності цих швидкостей (ύ1 – ύ2 ) настає стан рівноваги.
Послідовні реакції проходять в декілька реакцій - проміжних стадій, що йдуть одна за одною:
А К1 В К2 С К3 Д...
Кожна з цих стадій являє собою моно- або бімолекулярну реакцію, в результаті якої утворюються проміжні речовини. До послідовних реакцій відносяться, наприклад, гідроліз ефірів і полісахаридів, термічний крекінг вуглеводів.
Швидкість послідовних реакцій визначається найбільш повільною стадією.
Спряженими реакціями називають реакції виду:
А + В М
А + С N
Характерною особливістю спряжених реакцій є те, що якщо перша реакція може йти самостійно, то друга йде тільки сумісно з першою.
Без першої реакції не йде й друга.
Так, наприклад, йодоводнева кислота не окислюється таким сильним окисником, як пероксид водню. Але разом з сульфатом феруму (ІІ), який легко окислюється пероксидом водню, буде окислюватися й йодоводнева кислота. Таким чином, реакція окислення FeSO4 індукує витіснення йодоводневої кислоти. Загальною речовиною А для обох розглянутих реакцій є пероксид водню (актор), сульфат феруму (речовина В) служить індуктором, а НІ - акцептором.
