
- •Тема 2.1.
- •Класифікація, отримання та очищення
- •Дисперсних систем
- •Основні признаки дисперсних систем
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4 . Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Т2.1. «класифікація, отримання та очищення дисперсних систем»
- •Тема 2.2.
- •1.Теорія броунівського руху
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Самостійна робота
- •«Поверхневі явища і адсорбція»
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Електричні властивості колоїдних систем
- •1.Запишіть рівняння реакції, що приводить до утворення золю.
- •2. Встановити склад ядра колоїдної частинки.
- •3. Встановити, яка з речовин знаходиться в надлишку.
- •8. Продовжити схему будови міцели, записавши шар противоіонів.
- •9. Зафіксувати знак заряду записаної вами системи - колоїдної частинки:
- •Самостійна робота
- •Т 2.4. «електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золів»
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Загальні відомості
- •2. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •3. Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •4. Піни, їх будова і стійкість
- •Будова пін та їх визначення
- •Одержання пін
- •Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •Застосування пін
- •Можливі джерела утворення, тип і форма деяких пін у харчовій промисловості і продуктах харчування
- •Аерозолі та їх властивості
- •Розміри частинок димів і туманів
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •Визначення порошків та їх розміри
- •Методи одержання порошків
- •Особливості порошків
- •Аерозолі та їх використання
- •Правда і вигадка про аерозолі
- •По темі 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •4. Драглі, їх утворення
- •Характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Самостійна робота
- •Термінологічний словник
- •Література
Характеристика нових синтетичних полімерів
Серед неметалічних матеріалів найбільшого поширення одержали органічні неметалічні матеріали, зокрема синтетичні полімери. Особливого значення набули термопластичні полімери, тому що їх можна обробляти способом лиття, під тиском, легко формувати і пресувати. Зокрема йдеться про поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полі-стирол та ін. Від металевих матеріалів вони відрізняються тим, що мають високі діелектричні й теплоізоляційні властивості, легко обробляються, здатні поглинати й гасити вібрацію, є легкими.
Склопластики за своєю міцністю не поступаються сталі. Вона є чудовим конструкційним матеріалом, виявляють високу стійкість в агресивних середовищах. З них виготовляють апарати для виробництва сульфатної та інших кислот, лугів, хлору, мінеральних добрив, Наприкінці XX ст. вчені одержали суперміцне волокно кевлар. Волокна з кевлару вогнестійкі, мають дуже високу міцність і гнучкість. Кевлар також має невисоку густину, тому що складається з легких атомів: Гідрогену, Оксигену, Карбону й Нітрогену. Вироби з кевлару в п'ять разів міцніші за сталеві (навіть за умови однакової ваги) і служать набагато довше. Тверді конструкції з кевлару використовуються при виготовленні крил літаків, де важливою умовою є поєднання легкості й міцності. Кевлар застосовують для виготовлення куленепробивних жилетів і курток для фехтувальників.
Силікони — силіційорганічні полімери, які одержують у вигляді - смол, каучукоподібних речовин, олії, рідини. Характеризуються І високою термостійкістю, хімічною стійкістю й еластичністю. На їх основі виготовляють покриття, стійкі в агресивних середовищах.
Силоксанові (силіцій органічні) каучуки використовують не тільки в техніці, але й у харчовій промисловості, сільському господарстві. На їх основі роблять селективно-напівпроникні мембрани (СНПМ), за допомогою яких вдається збільшити терміни збереження овочів і фруктів у 1,3—3 рази і
зберегти додатково понад 16 % продукції.
Перспективною є розробка гібридних матеріалів, у яких полімери поєднуються в єдину конструкцію з металами або керамікою на молекулярному рівні.
Функції білків в організмі
1. Ферментативний каталіз. Практично всі хімічні реакції в живому організмі відбуваються за допомогою ферментів — каталізаторів, які прискорюють швидкість реакції в мільйони разів. Переважна більшість відомих ферментів мають білкове походження, тобто саме білки визначають хід і результат перетворень у живих організмах.
2. Транспортування, накопичення і виведення різних за природою речовин як органічного, так і неорганічного походження, здійснюються лише окремими білками. Наприклад, гемоглобін переносить кисень до тканин організму, а міоглобін накопичує його в тканинах.
3. Імунний захист організму здійснюється за допомогою антитіл — білків, здатних розпізнавати і зв'язувати сторонні об'єкти: білки, віруси, бактерії і т. п., при цьому не завдаючи шкоди білкам і клітинам свого організму.
4. Білки виконують роль регуляторів різних біохімічних реакцій в організмі. Такі речовини називають гормонами. Наприклад, регуляція росту й розрізнення за призначенням клітин і органів також здійснюються за допомогою специфічних білків. Ці білки в певні моменти «вмикають» механізм росту клітин органу (наприклад, зубів у дитини), далі регулюють швидкість роботи механізму і, коли необхідно, «вимикають» його. Білки, відповідальні за розрізнення клітин, сприяють тому, щоб з однієї заплідненої яйцеклітини розвивався організм, який містить системи різних за функціями клітин: нервові, м'язові, епітеліальні та ін. Білки, як і пептиди, виконують дуже багато функцій, пов'язаних з регулюванням життєдіяльності організму.
5. Утворення й передача нервових імпульсів здійснюються за допомогою рецепторних білків. Наприклад, у людини зір забезпечує родопсин — білок, що міститься в сітківці ока. Він поглинає квант світла й перетворює його на нервовий імпульс, який далі передається в мозок.
6. Координація рухів тварин здійснюється за допомогою м'язів, які керуються нервовою системою. Основна складова м'язів — білки. Скорочення м'язів здійснюється завдяки ковзанню в протилежних напрямках білкових ниток двох типів.
7. Механічна твердість і певна форма забезпечуються в організмах тварин ниткоподібним білком колагеном, який входить до складу шкіри й кісток.
8. Деякі білки відіграють роль резервного матеріалу. Вони розщеплюються в організмі, а утворені амінокислоти використовуються для синтезу необхідних молекул або є джерелом енергії.