- •Тема 2.1.
- •Класифікація, отримання та очищення
- •Дисперсних систем
- •Основні признаки дисперсних систем
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4 . Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Т2.1. «класифікація, отримання та очищення дисперсних систем»
- •Тема 2.2.
- •1.Теорія броунівського руху
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Самостійна робота
- •«Поверхневі явища і адсорбція»
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Електричні властивості колоїдних систем
- •1.Запишіть рівняння реакції, що приводить до утворення золю.
- •2. Встановити склад ядра колоїдної частинки.
- •3. Встановити, яка з речовин знаходиться в надлишку.
- •8. Продовжити схему будови міцели, записавши шар противоіонів.
- •9. Зафіксувати знак заряду записаної вами системи - колоїдної частинки:
- •Самостійна робота
- •Т 2.4. «електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золів»
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Загальні відомості
- •2. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •3. Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •4. Піни, їх будова і стійкість
- •Будова пін та їх визначення
- •Одержання пін
- •Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •Застосування пін
- •Можливі джерела утворення, тип і форма деяких пін у харчовій промисловості і продуктах харчування
- •Аерозолі та їх властивості
- •Розміри частинок димів і туманів
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •Визначення порошків та їх розміри
- •Методи одержання порошків
- •Особливості порошків
- •Аерозолі та їх використання
- •Правда і вигадка про аерозолі
- •По темі 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •4. Драглі, їх утворення
- •Характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Самостійна робота
- •Термінологічний словник
- •Література
Характеристика піноутворювачів та їх значення
Як і всі системи, що мають надлишок поверхневої вільної енергії, піни термодинамічно не стійкі. Термодинамічна нестійкість зумовлена високорозвиненою поверхнею поділу фаз рідина-газ, на якій зосереджена надлишкова поверхнева енергія. Система намагається знизити запас вільної енергії і перейти в термодинамічно вигідніший стан, що призводить до руйнування піни. Стабілізують піни за допомогою поверхнево-активних речовин, які дістали назву піноутворювачів. Гарні піноутворювачі – це речовини, що здатні давати міцні плівки.
Стійкість піни – це час, що витрачається на самодовільне руйнування піни, з моменту її утворення до руйнування.
Стійкість піни залежить від природи піноутворювача, його концентрації, часу її існування і температури. Піноутворювачами можуть бути ПАР, молекули яких мають досить довгий вуглеводневий ланцюг. До типових піноутворювачів водних пін відносяться спирти, мила, білки, барвники, сапонін (речовина, що екстрагується з рослин і має поверхнево–активні властивості). Низькомолекулярні поверхнево–активні речовини, зменшуючи поверхневий натяг, полегшують утворення піни, але не надають їй стабільності, і вона швидко руйнується. Час існування такої піни не перевищує 20с.
Піноутворювачі речовини з довгим молекулярним ланцюгом, адсорбуючись на межі вода – повітря, формують високов’язку структуровану плівку, що перешкоджає витіканню рідини з прошарків дисперсійного середовища. В цьому випадку товщина шару рідини між пухирцями повітря зменшується повільно і піна може існувати довгий час. Максимальна стійкість піни відповідає милам з середньою довжиною вуглеводневого радикалу.
Якщо плівка піни твердне, то отримують безмежно стійкі тверді піни (пінобетони, пенопласти, мікропористу гуму, хліб тощо).
З підвищенням температури стійкість піни зменшується, бо при цьому знижується адсорбція піноутворювача на межі фаз і зменшується в’язкість рідини.
Стабільність високостійкості піни зумовлюється структурно-механічними властивостями адсорбційних шарів піноутворювача.
Для підвищення стійкості харчових пін в них вводять стабілізатори – речовини, що підвищують і в’язкість дисперсійного середовища (агар, агароїд, крохмаль). Збільшення в’язкості рідини в плівках піни зменшує швидкість її «стікання» і, відповідно, підвищує стійкість піни та механічну міцність. Також на стійкість піни впливає рН середовища.
Застосування пін
Піни і піноутворювання мають важливе практичне значення. Дія мила та інших миючих засобів при видаленні забруднень з любої поверхні пов’язане з піноутворенням. Досить важлива область використовування пін – гасіння пожеж. При гасінні пожеж піна покриває поверхню і перешкоджає доступу до неї повітря.
Піноутворюючі системи дуже розповсюджені в харчовій промисловості. Такі продукти, як хліб і ряд кондитерських виробів, мають структуру піни, і це визначає не тільки їх смакові властивості, але й харчову цінність. Прикладом можуть бути пастила, зефір, мусс тощо.
Стійкість пін продуктів бродіння (пива, солодових напоїв) викликана наявністю альбуміну, желатину, солодового екстракту та таніну. Наявність нітрогеновмісних речовин зумовлює вспінювання плодово-ягідного варення та екстрактів чайного листа.
Особливу роль піна відіграє при збиванні масла та вершків або молока. У рідкому дисперсійному середовищі на бульбушках піни концентруються крапельки жиру. Внаслідок коагуляції крапель утворюється масляна дисперсна фаза, оточена водним середовищем. Пряма емульсія переходить в обернену В/Ол; цьому сприяє піна.
Позитивні властивості піни проявляються інколи в домашніх умовах, зокрема, при виготовленні варення. В ягодах містяться ПАР, які сприяють утворенню піни із бульбашок повітря. Бульбашки випливають на поверхню і захоплюють різні забруднення, забезпечуючи тим самим очищення продуктів.
Піноутворення відіграє важливу роль в процесі засвоєння їжі. Слина утворює високодисперсну і міцну піну, внаслідок чого процес змочування їжі відбувається всього за 16-18с.
Широкого застосування набули тверді піни, в яких дисперсійне середовище перебуває в твердому стані. До твердих пін належать піноскло, пінобетон, пінопласти, пемза, туф. Усі вони характеризуються малою об’ємною вагою, високими звуко- і теплоізоляційними властивостями. Тому такі матеріали, як піноскло, використовують для теплоізоляції (наприклад, холодильників)
Таблиця 2.4
