
- •Тема 2.1.
- •Класифікація, отримання та очищення
- •Дисперсних систем
- •Основні признаки дисперсних систем
- •Загальні властивості дисперсних систем
- •Класифікація дисперсних систем
- •Класифікація по дисперсності
- •Класифікація за агрегатним станом фаз
- •Класифікація по міжфазній взаємодії
- •Методи одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •4 . Ознайомлення з методами очищення колоїдних систем
- •Застосування ультрафільтрації і зворотного осмосу в деяких галузях харчової промисловості
- •Т2.1. «класифікація, отримання та очищення дисперсних систем»
- •Тема 2.2.
- •1.Теорія броунівського руху
- •2. Дифузійно-седиментаційна рівновага
- •3. Oптичні властивості колоїдних систем
- •4.Оптичні методи досліджень колоїдних систем
- •Тема: 2.3. Поверхневі явища і адсорбція план
- •Адсорбція , її види
- •2. Адсорбція на межі розчин – газ
- •3. Адсорбція на межі тверде тіло-газ
- •4. Капілярна конденсація
- •5. Молекулярна адсорбція з розчинів
- •Особливості адсорбції розчинених речовин із розчинів:
- •6. Іонообмінна адсорбція
- •7. Адсорбція з багатокомпонентних розчинів
- •8. Принцип хроматографічного аналізу
- •Значення сорбційних явищ
- •Шкідливість деяких поверхнево-активних речовин (пар)
- •Самостійна робота
- •«Поверхневі явища і адсорбція»
- •Тема 2.4. Електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золей план
- •Електрокінетичні явища
- •Будова міцели гідрозоля
- •Агрегативна стійкість золей
- •Коагуляція
- •5. Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості
- •Роль процесів коагуляції при формуванні грунтів
- •Склад шампунів
- •Електричні властивості колоїдних систем
- •1.Запишіть рівняння реакції, що приводить до утворення золю.
- •2. Встановити склад ядра колоїдної частинки.
- •3. Встановити, яка з речовин знаходиться в надлишку.
- •8. Продовжити схему будови міцели, записавши шар противоіонів.
- •9. Зафіксувати знак заряду записаної вами системи - колоїдної частинки:
- •Самостійна робота
- •Т 2.4. «електрокінетичні властивості, стабілізація і коагуляція золів»
- •Тема 2.5. Структуроутворення в дисперсних системах план
- •Вільнодисперсні та зв’язанодисперсні системи
- •2. Гелеутворення. Тиксотропія. Синерезис гелів
- •3. В’язкість дисперсних систем
- •4. Рівняння н’ютона та шведова-бінгама
- •5. Криві течії
- •Тема 2.6 мікрогетерогенні і грубодисперсні системи
- •1. Загальні відомості
- •2. Суспензії, їх стабілізація
- •Характеристика суспензій
- •Одержання суспензій
- •Властивості суспензій
- •Застосування суспензій
- •3. Емульсії та їх одержання
- •Визначення емульсій та поширення в природі
- •4. Піни, їх будова і стійкість
- •Будова пін та їх визначення
- •Одержання пін
- •Характеристика піноутворювачів та їх значення
- •Застосування пін
- •Можливі джерела утворення, тип і форма деяких пін у харчовій промисловості і продуктах харчування
- •Аерозолі та їх властивості
- •Розміри частинок димів і туманів
- •Захист навколишнього середовища від диму, пилу тощо
- •Порошки
- •Визначення порошків та їх розміри
- •Методи одержання порошків
- •Особливості порошків
- •Аерозолі та їх використання
- •Правда і вигадка про аерозолі
- •По темі 2.6. «Мікрогетерогенні та грубодисперсні системи»
- •Тема 2.7. Розчинення високомолекулярних сполук план
- •1. Будова молекул високомолекулярних сполук
- •Конформації макромолекул високомолекулярних сполук
- •Природні і синтетичні високомолекулярні з’єднання
- •3. Набухання полімерів
- •Набухання в технології харчових виробництв
- •Загальна характеристика розчинів полімерів
- •4. Драглі, їх утворення
- •Характеристика нових синтетичних полімерів
- •Функції білків в організмі
- •Характеристика меду
- •Склад губної помади
- •Самостійна робота
- •Термінологічний словник
- •Література
8. Принцип хроматографічного аналізу
Пропускаючи розчин хлорофілу крізь шар оксиду алюмінію, поміщеного в скляну трубку (колонку), М.С.Цвєт помітив, що окремі компоненти цього складного пігменту адсорбуються на різних рівнях по висоті колонки. В верхній частині накопичується компонент, що володіє найбільшою адсорбційною здатністю, наступні зони відповідають компонентам з більш меншою адсорбційною здатністю. Враховуючи, що окремі компоненти хлорофілу забарвлені, то ці зони легко розрізнити по забарвленню. Такий забарвлений стовпчик адсорбента М.С.Цвєт назвав хроматограмою, а сам метод аналізу - хроматографічним.
За допомогою хроматографічного метода можна розділяти складні органічні речовини, навіть близькі по будові, а також неорганічні з’єднання. Суміш речовин, яку необхідно розділити, пропускають через хроматографічну колонку (шар адсорбенту в скляній трубці).
В залежності від адсорбційної здатності, речовини розподіляються в хроматографічній колонці по висоті шару адсорбенту, утворюючи ряд хроматографічних зон. Якщо потім промити адсорбент чистим розчинником, зони адсорбованих компонентів поступово перемістяться вниз.
З найбільшою швидкістю рухається зона компонента, що має найменшу адсорбційну здатність, повільніше всіх переміщається верхня зона компонента з найкращою адсорбційною здатністю.
Розчинник пропускають крізь адсорбент до тих пір, поки всі зони, утворені компонентами не вийдуть з неї. Постійно відбираючи проби рідини (елюата), що виходить з колонки і визначаючи з них вміст компонента, одержують адсорбційну хроматограму. По ній можна зробити висновок про число компонентів в суміші і про їх відносний вміст.
Хроматографія досить широко застосовується для розділення вітамінів, амінокислот, ферментів, лікарських та інших речовин.
В теперішній час при дослідженнях широко застосовують метод хроматографії на папері. Значення цього методу полягає в тому, що він може бути застосований для аналізу дуже малої кількості речовини. Метод відрізняється простотою виконання, не потребує складного обладнання, що дорого коштує. Для визначення і ідентифікації речовин за допомогою хроматографії на папері використовують характерні кольорові реакції або ж особисте забарвлення речовин, що досліджуються.
На фільтрувальний папір наносим краплину розчину, що досліджуємо. Для нормальної хроматографії вміст цукрів в краплині повинен бути не менше 0,04 – 0,08 мг, мальтози – 0,15 мг. Вміст амінокислот – 0,004 – 0,008 мг кожної із амінокислот. Для того щоб при аналізі дуже розбавлених розчинів в краплині була потрібна кількість амінокислот і цукрів застосовують повторне, а то й багато разове нанесення крапель.
Для розділення амінокислот і цукрів можна застосовувати один і той же органічннии розчинник: змішують нооормальний бутиловий спирт, льодяну оцетову кислоту і воду у співвідношенні 4:1:5. Розгонку речовин проводять до тих пір, поки розчинник не наблизиться до краю полоси або диску. Тривалість цього процесу приблизно 18-40 год. - висхідних і низхідних хроматограмах, в радіальних – 1 – 6 год. Після цього папір сприскують відповідним реактивом, поки не з'являться зафарбовані плями. Для виявлення відповідних речовин використовують слідуючі реактиви: для цукрів - анілінфталат ( для виявлення альдоз), мочевина (для виявлення кетоз); для амінокислот - нінгідрт та інші.
Цей метод визначення вмісту амінокислот і цукрів широко використовується при вивченні процесу бродіння напівфабрикатів і тіста, а також явищ, які мають місце при випіканні хліба. Вільні амінокислоти також відіграють велику роль в процесі приготування хліба. Вони служать живильними і стимулюючими речовинами для дріжджів і молочнокислих бактерій, є джерелом альдегідів, що складають ароматичний комплекс хліба, беруть участь.
ТИМ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ