6

Антиангінальні засоби. Засоби, які застосовують для лікування інфаркту міокарда. Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати

Антиангінальні засоби. Класифікація, застосу­вання. фармакотерапія інфаркту міокарда. Антигіпертензивні засоби. Класифікація, засто­сування окремих препаратів.

Антиангінальні засоби — препарати, які застосовують для лікування ішемічної хвороби серця (табл. 23).

Ішемічна хвороба серця (недостатність коронарного крово­обігу) розвивається в результаті невідповідності між потребою сер­ця в кисні та його кровопостачанням. Це відбувається при патоло­гічних змінах у вінцевих судинах (спазми, атеросклеротичні бляш­ки) та посиленій роботі серця. Одними з форм ішемічної хвороби серця є стенокардія, інфаркт міокарда. Напад стенокардії (серце­вий напад) проявляється сильним болем за грудниною, який може віддавати у ліву руку, шию, лопатку. Якщо больовий напад триває понад 30 хв, то такий стан вважається першою ознакою гострого інфаркту міокарда.

Засоби, які застосовують при ішемічній хворобі серця (антиан­гінальні препарати), повинні збільшувати кровопостачання серця (розширювати судини) або зменшувати роботу серця і його потре­бу в кисні.

Класифікація антиангінальних препаратів 1. Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшу­ють його кровопостачання.

1. Нітрати (нітровазодилататори): нітрогліцерин (нітрет), сустак (гліцерол-тринітрат), тринітролонг, нітросорбід (ізосорбіду мононітрат — ізосорб, ізосорбіду динітрат — ізодиніт, ізо Мак), нітронг, нітрогранулонг.

2. Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів): верапаміл (ізоптин, фіноптин), ніфедипін (фенігідин, ніфекард), амлодипін (норвакс), дилтіазем (діазем).

3. Препарати різних хімічних груп: аміодарон, молсидомін (корватон).

2. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця. 2.1.Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії: карбокромен (інтенкордин), дипіридамол (курантил), но-шпа (дротаверину гідрохлорид) пентоксифілін.

2. Засоби рефлекторної дії: валідол.

3. Антиагреганти: кислота ацетилсаліцилова, тиклопідин (тиклід).

3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.

3.1. β -Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан, індерал), атенолол, талінолол, метопролол;

4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії: натрію аденозинтрифосфат (АТФ), рибоксин, калію оротат, кислота глутамінова, вітаміни (С, В₂, Е).

Препарати нітратів

Нітрогліцерин — високоактивний антиангінальний препарат.

Фармакологічні ефекти нітрогліцерину:

— розширює коронарні судини серця за рахунок:

• стимуляції утворення у стінці судин нітрогену (І) оксиду (N0) у результаті перетворення нітратів у нітрити, який є ендотеліальним фактором релаксації (розслаблення) непосмугованих м'язів судин;

• стимуляції утворення простацикліну в стінці судин;

• рефлекторного клофеліноподібного механізму;

• зменшує навантаження на серце і його потребу в кисні;

• знижує переважно венозний тиск;

• розширює також судини мозку, черевної порожнини, справ­ляє спазмолітичну дію на м'язи жовчовивідних і сечовивід­них шляхів, матки, бронхів.

Нітрогліцерин призначають сублінгвально. Дія проявляється через 2-3 хв і триває до ЗО хв. Застосовують при серцевому нападі (купірування нападу стенокардії), інфаркті міокарда. В екстрених випадках застосовують 1% розчин нітрогліцерину в ампулах, який вводять внутрішньовенно у вигляді 0,01% розчину при інфаркті міокарда, гострій серцевій недостатності тощо.

Побічна дія нітрогліцерину — головний біль, запаморочення, зни­ження AT (у разі передозування — судинний колапс), толерант­ність.

До препаратів нітрогліцерину подовженої дії належать триніт­ролонг, сустак, нітронг, ізосорбіду моно- і динітрат, ериніт, нітро­сорбід, які застосовують в основному для запобігання (профілак­тики, лікування) стенокардії.

Тринітролонг випускається у вигляді полімерних плівок, що Прикріплюють до ясен шляхом натискання. Дія проявляється че­рез 2—3 хв і триває до 5 год. Застосовують для лікування всіх видів стенокардії (профілактика і купірування нападу).

Сустак — мікрокапсульована лікарська форма нітрогліцерину подовженої дії. Випускається в таблетках у вигляді двох форм — сустак-міте і сустак-форте, які різняться дозою нітрогліцерину. Початок дії — через 0,5-1 год, тривалість — до 5 год. Застосовують внутрішньо для лікування стенокардії.

Ериніт був першим нітратом довготривалої дії, який почали за­стосовувати в медичній практиці. Зараз застосовують ізосорбіду мононітрат та динітрат.

Антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміп, дилтіазем, амлодипін) розширюють судини серця, зменшують потребу серця в кисні. За­стосовують при стенокардії, що не піддається лікуванню нітратами.

β-Адреноблокатори (атенолол, пропранолол, талінолол, метопро­лол, ацебутолол) зменшують потребу серця в кисні. Застосовують для комбінованої терапії ішемічної хвороби серця.