167. Компетенція Кабінету Міністрів України.

Як зазначається в ЗУ про КМУ, компетенція Кабінету Міністрів України спрямована на організацію виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів, Програми його діяльності у сферах економіки, соціального і культурного розвитку, забезпечення прав і свобод людини, науково-технічної діяльності, фінанси і оподаткування, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення національної безпеки і обороноздатності країни, здійснення постійного контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, прийняття заходів по усуненню недоліків у роботі цих органів.

Кабінет Міністрів України організовує проведення єдиної політики у сфері державної служби, вживає заходів щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади, управління державними підприємствами, установами та організаціями, підготовки і підвищення професійного рівня кадрів державних службовців.

Кабінет Міністрів України з власної ініціативи або за дорученням Верховної Ради України розробляє і подає на розгляд Верховної Ради України плани організаційних, фінансових, матеріально-технічних інформаційних заходів для впровадження законі у життя.

Кабінет Міністрів здійснює інші функції та повноваження, які визначаються Конституцією і законами України, та функції, що визначаються актами Президента.

167. Система центральних органів виконавчої влади.

Як зазначено в ЗУ про центральні органи виконавчої влади систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.

Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

ЦОВВ - орган, що забезпечує проведення в життя державної політики у відпо­відній галузі чи сфері на всій території У., здійснює керівни­цтво, несе відповідальність за стан її розвитку. До системи ЦООВ входять 1.міністерства, 2.державні комітети, 3.ЦОВВ зі спеціальним статусом. ЦОВВ видають накази, інструкції, статути і правила, що підлягають реєстрації в Мінюсті. Після внесення змін до К. їх положення (у т.ч. завдання та функції), граничну чисельність затверджує КМУ. Фінансування - за рахунок Держбюджету У. Керівники затверджують структуру, штатний розпис, кошторис видатків, призначають працівників.

Міністерство-головний (провідний) орган у систе­мі ЦОВВ у провадженні державної політики у визначеній сфері діяльності, підпорядкований лише КМУ.. =за характером компетенції галузе­ві (юстиції), міжгалузеві (освіти та науки) та функціональні (економіки, фінансів). Міністр особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, на виконання законів та в межах повноважень визначає політичні пріоритети, стратегію, шляхи її реалізації. Обов’язково погоджуються з міністром проекти актів, що є сферою його відання. Має першого та інших заступників, у міністерстві створюється колегія. Державний комітет - ЦОВВ, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр, один з віце-прем'єр-міністрів чи міністрів (Держкомстат). Вносить пропозиції щодо формування міністрам та реалізує держ.політику здійснює управління, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання питань, віднесених до його відання. ЦОВВ зі спеціальним статусом має визначені К. та законами особливі завдання та повноваження, може мати спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників тощо. (ДПА, Держмитслужба). ЦОВВ можуть мати територіальні органи. КМУ може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції) у складі відповідного ЦОВВ, які здійснюють управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові, регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції.