59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя

Демократичність Української держави і суспільства виявляється насамперед у народовладді. Під народовладдям розуміється широка й активна участь громадян в управлінні справами держави і суспільства та створення найсприятливіших умов для надання всієї повноти влади народу.    У ст. 5 Конституції України зазначається, що носієм су-веренітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Він здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування. Отже, народовладдя в Україні здійснюється у двох формах: а) прямої (безпосередньої) демократії, коли народ виражає свою волю у визначених Конституцією і законами процесуальних формах; б) представницької демократії, тобто через своїх представників, яких народ обирає до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.    До інститутів прямої (безпосередньої) демократії, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявленням народу, належать: вибори депутатів, референдуми, відкликання депутатів, загальні збори громадян і трудових колективів, обговорення нормативних актів, звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням, накази виборців.    Така форма безпосереднього народовладдя забезпечує участь усіх громадян держави в здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення при прийнятті загальнодержавних рішень.    У здійсненні народовладдя значну роль також відіграє представницька демократія. Її сутність полягає в тому, що важливі обов’язкові питання вирішуються не всіма громадянами держави, а лише їх певними групами. Представницька демократія — спосіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади або місцевого самоврядування. В Україні — це Верховна Рада України, Президент України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради.

60. Поняття і види референдумів.

Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнськіреферендуми, референдуми Республіки Крим та місцеві

(в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми.

Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом,

мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів

Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим,

нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України,

вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки

Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та

Республіки Крим, рішень місцевих Рад народних депутатів. Рішення,

прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по

відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких

він проводиться.

Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують

будь-якого затвердження державними органами і можуть бути

скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.

Правознавці залежно від різних ознак поділяють референдуми на різні види:

за юридичною силою рішення: = імперативний – рішення має вищий, загальнообов’язковий і остаточний характер, не потребує затвердження (в У. Р.1 грудня 1991 р. чи бути У. незалежною); =консультативний – рішення юридичної сили не має, виявляє думку виборців з питання, яке вирішує орган держ.влади чи місцевого самоврядування. за територіальною ознакою: = загальнодержавний та =місцевий (проводиться на території суб’єкта федерації, автономного утворення (АРКрим), чи адміністративно-територіальних одиниць (областей У.) за способом проведення = обов’язковий – з питання, яке згідно К. може бути вирішено лише Р. (в У. Р.1 грудня 1991) =факультативний –за ініціативою парламенту чи волевиявлення уряду, з питань, винесення яких на Р. можливе, але не обов’язкове, в У. підстави - чітко не визначені законом, таким Р. був Р. 16 квітня 2000 за предметом Р.: =конституційний – внаслідок змінюється, приймається чи відхиляється К., =законодавчий – розглядає проект чи чинний закон, =міжнародно-правовий – ухвалення договорів (НАТО,ЄС) - в У. є колізія, оскільки ратифікація договору -компетенція ВРУ, тому ці Р. лише факультативні, а закон передбачає проведення лише імперативних Р. =адміністративно-териоторіальні – про зміну території У. за часом проведення: =до парламентський – до прийняття закону =після-парламентський–схвалює чи скасовує вже прийнятий закон =позапарламентський – важливі рішення приймаються без парламенту за ініціативою: =органу держвлади чи місцевого самоврядування =петиційний – на вимогу громадян за характером рішення: =затверджуючий – пропонується затвердити раніше прийняті рішення =скасовуючий – пропонується скасувати рішення за формулою: прості (одне питання, так чи ні) складні(з яких можна обрати чи відхилити)