
- •Цілі лекції:
- •Матеріали активізації студентів:
- •1. Вплив лютневої революції в Росії на події в Україні.
- •2. Український національний рух.
- •3. Виникнення Центральної Ради.
- •Утворення унр
- •III Універсал накреслював широку програму дій:
- •9 Січня 1918 року було прийнято 4 Універсал – проголошення незалежності України.
- •Основні заходи політики уцр у січні—квітні 1918 р.:
- •Дати історії
Утворення унр
Після одержаного повідомлення про події в Петрограді на спільному засіданні Малої Ради з представниками Українського Генерального військового комітету і Рад робітничих депутатів, залізничників та інших організацій увечері 25 жовтня 1917 р. було засновано «Крайовий комітет для охорони революції в Україні» (ККОР), покликаний «розпоряджатися всіма силами революційної демократії». Йому підлягали всі органи влади. ККОР визнавав себе відповідальним перед ЦР.
27 жовтня Мала Рада, ЦР і ГС у зверненні «До всіх громадян України» засудили повстання в Петрограді, розуміючи, що більшовики домагатимуться всієї повноти влади не тільки в Росії,айв Україні. На знак протесту проти такої оцінки повстання з боку ЦР керівники київських більшовиків В. Затонський, Г. П'ятаков вийшли зі складу ККОР.
— Які наслідки мав цей крок більшовиків? (Збройні сили більшовиків у Києві виводилися з-під контролю ККОР.)
29 жовтня більшовики піднімають у Києві збройне повстання проти прихильників уже неіснуючого ТУ, зосереджених в основному в штабі Київського військового округу. Військові частини ЦР, які спочатку були нейтральними, підтримали більшовицьке повстання. Прихильники ТУ залишили місто.
— Давайте поміркуємо, чому ЦР підтримала повстання більшовиків. Існуючий державний апарат і генералітет мали реальну владу і були найбільш небезпечними для молодої демократії України.
— Чи змінилася ситуація в Києві після перемоги повстання?
Викладач пропонує одному з учнів внести відповідні зміни до намальованої схеми — закреслюються слова «Прибічники ТУ».
1 листопада ЦР ухвалила рішення про поширення своєї влади на всю територію, заселену переважно українцями, а саме: Херсонську, Катеринославську, Харківську, материкову Таврію, Холмську час тину Курської та Воронезької губерній.
У ході розгляду питання учні працюють з картою атласу «Початок визвольних змагань українського народу. Утворення УНР (березень 1917 — березень 1918р.)» [1, с. 4].
4 листопада більшовики провели засідання Рад робітничих і солдатських депутатів, яке визнало повноту влади в Україні за ЦР. Разом із тим вони розпочали підготовку до скликання Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів для перетворення ЦР на більшовицький манер (тобто реорганізації в дусі Центрального виконавчого комітету — ЦВК Рад України).
У цих умовах 7 (20) листопада 1917 р. Мала Рада обговорила і прийняла III Універсал.
III Універсал накреслював широку програму дій:
1) скасування поміщицького землеволодіння;
2) запровадження 8-годинного робочого дня;
3) встановлення державного контролю над виробництвом;
4) надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;
5) забезпечення українському народові демократичних прав і свобод;
6) скасування смертної кари;
7) амністія політв'язнів;
8) скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.
9 Січня 1918 року було прийнято 4 Універсал – проголошення незалежності України.
9 лютого (26 січня) 1918 р. договір між УНР і чотирма державами німецького блоку було підписано. Це був перший мирний договір, укладений в період світової війни. Він засвідчував завершення війни між договірними сторонами без анексій і контрибуцій. Кордони між УНР і Австро-Угорщиною визнавались за угодами довоєнного часу, а з Польщею планувалось визначити їх шляхом подальших переговорів на підставі етнографічних узгоджень та з урахуванням бажань населення. Сторони відмовлялись від претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, передбачався обмін військовополоненими та поновлення взаємних економічних відносин (слайд №4). За першу половину 1918 р. УНР зобов'язувалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів хліба, 2 750 тис. пудів м'яса (живою вагою), 400 млн. штук яєць, іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину. Делегація УНР уже знала про здобуття Києва радянськими військами, але не повідомила про це союзників, щоб не перешкодити підписанню угоди (слайд №5).
Після того як договір став фактом, українська делегація вже не приховувала, що Центральна Рада перебуває у безнадійному становищі і потребує негайної збройної допомоги. Союзники також розуміли, що одержати продовольство з України можна лише за умови її окупації значними силами.