Алея закоханих

«Алея закоханих» — це невеликий сквер біля міського РАЦСу. Одне з найулюбленіших місць молоді. Алея знаходиться на вул. Гагаріна раніше Старобульварна. Чудернацькі лавочки з романтичними експонатами і надписами. Алею відкрили у вересні 2009 року, в рамках відзначення 578 річниці Хмельницького. Самі ж лавочки подарували підприємства та установи міста. Ідея створення такої алеї виникла у заступника міського голови Хмельницького — Ірини Іванівни Ковальчук.

Аквапарк

Спорудити суперсучасний хмельницький аквапарк площею 25 тисяч кв. метрів планують протягом 3 років. Одночасно він зможе прийняти до 1000 відвідувачів. Над проектом працюють будівельні групи зі Львова, Сімферополя та Хмельницького. Місце розташування майбутнього аквапарку — вулиця Тернопільська. Хмельницький міський голова Сергій Мельник 30.03.2011 взяв участь у закладанні першого каменю аквапарку. Він висловив впевненість, що ця спортивно-оздоровча споруда зробить Хмельницький привабливішим для туристів.

Кам'яне́ць-Поді́льський держа́вний істори́чний музе́й-запові́дник — му-зей у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області Внесений до міжнародного реєстру визнаних у світі музеїв.

На сьогоднішній день музей обслуговує 9 об’єктів:

• Ратуша – колишній Польський магістрат (пам’ятка архітектури XIV-XVIII ст.)

• Картинна галерея – приміщення колишньої духовної семінарії (пам’ятка архітектури XVIII ст.)

• Відділ старожитностей – в минулому Вірменський торговий дім (пам’ятка архітектури XVII ст.)

• Кафедральний костел св. Апостолів Петра і Павла (пам’ятка архітектури XV-XVIII ст.)

• Фортеця (пам’ятка архітектури ХІІ-XVIII ст.)

• Вірменська (Міська) криниця

• Фонди музею

• Виставкова зала - вул. СОборна, 29 а

• Кам'янець-Подільський Туристично-Інформаційний Центр

На об’єктах музею проводять екскурсії, семінари, святкують урочисті події, організовують театралізовані виступи (найвідомішим є театралізоване дійство “Нічна екскурсія в Старій фортеці” – проект, презентований відвідувачам 2006 року; за основу театралізованого дійства взяті історичні події та персонажі XVI-XVII ст.).

Кам'яне́ць-Поді́льський планета́рій — планетарій, відкритий 15 гру-дня 1983 року у колишній Георгіївській церкві на Польських фільвар-ках Кам'янця-Подільського. Розформовано 2 жовтня 1990 року. У Кам'янці-Подільському планетарій відкрито 15 грудня 1983 року в колишній Геор-гіївській церкві на Польських фільварках. Це був перший у Хмельницькій областіпланетарій і 65-й у Радянському Союзі^[1]. Незмінним директором закладу був Олександр Григорович Луданний (згодом директор станції юних техніків у Кам'янці-Подільському,заслужений працівник освіти України).

Націона́льний істо́рико-архітекту́рний запові́дник «Кам'яне́ць» .

Розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області. Площа заповідника становить 121 гектар (його межі 16 червня 1977 року затвердив Хмельницький облвиконком). Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комп-лекс Старого й Нового замків. Пам'ятки Нового плану, Руських і Польських фільварків не є об'єктами заповідника.

Згідно з довідкою міського управління містобудування та архітектури, в місті 175 будівель перебувають на державному обліку як пам'ятки архітектури та мають національне (121 пам'ятка) або регіональне (54 пам'ятки) значення. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва таЛьвова).

Із 175 пам'яток архітектури Кам'янця-Подільського левова частка (156 об'єктів, або 89 %) перебуває у віданні НІАЗу. З цих 156 пам'яток 115 мають національне значення, 41 — місцеве. Вельми строкатим є розподіл пам'яток на території заповідника щодо форми власності: 7 — державна, 78 — міська комунальна, 12 — приватна, 45 — спільна власність територіальних громад облради, 14 — власність релігійних громад.

Городоцький районний краєзнавчий музей — державний районний краєзнавчий музей у місті Городку; цікаве музейне зібрання, присвячене історії, етнографії та культурним традиціям краю; міський і районний осередок культури і просвітництва.

У теперішній час фонди Городоцького районного краєзнавчого музею нараховують 4 тисячі одиниць зберігання, що відтворюють історичне минуле краю. Серед них є унікальні предмети трипільської культури, кам'яного віку.

Нині в експозиції Городоцького краєзнавчого музею можна ознайомитись з предметами археологічних розкопок, знарядь праці, речей домашнього вжитку, з творами живопису та роботами народних умільців краю. Усі музейні матеріали виставлені в 11 залах музею і відображають основні процеси суспільно-історичного розвитку району — від найдавніших часів і до сьогодення.

Постійні виставки (зали) музею:

• «Центр екологічної освіти населення району» — тут представлено продукцію промислових підприємств, флору та фауну району, геологію, гідрологію

• «Печерне житло первісної людини» — на основі досягнень сучасної науки відтворено умови існування первісних людей;

• «Археологія Городоцького краю» — тут пердставлені археологічні зна-хідки, розкопані на теренах Городоччини, інші матеріали про них;

• «Інтер'єр подільської хати» та «Селянський двір» — висвітлює етно-графію та побутові умови українців Поділля XIX — початку ХХ століть;

• картинна галерея — тут демонструються роботи самодіяльних професій-них художників, учнів Городоцької дитячої художньої школи;

• «Городоччина спортивна» — надає інформацію про спортсменів, якими пишається Городоцький район;

• «Городоцькі умільці» — розкриває секрети народних умільців Городоч-чини, демонструє їх вироби;

• «Історія України» — у цій експозиції представлено історичні матеріали доби Козаччини та Гетьманщини;

• «Історія Городоччини» — ця виставка висвітлює побут, освіта, медицина, культура краю у розрізі століть;

• «Історія релігії» — все про існуючі на Городоччині релігійні конфесії;

• «Зал історії війни» — центральне місце цієї експозиції займає діорама визволення краю у ІІ Світову в березні 1944 року, тут же представлені матеріали про партизанський рух, в’язнів концтаборів, воїнів-інтернаціоналістів.

Заснований 1969 році, адреса Городок, вул.Шевченка,20/1

Дунаєвецький районний краєзнавчий музей — державний районний краєзнавчий музей у місті Дунаївцях Хмельницької області; науково-дослід-ний та культурно-освітній заклад (комунальна власність районної ради), осе-редок культурного життя міста та району.

Краєзнавчий музей у Дунаївцях розташований в історичній будівлі по вул. Шевченка, 31.Музейний заклад заснований 6 листопада 1986 року. Його фонди, які налічують майже 2 тисячі експонатів, та постійна експозиція висвітлюють історію Дунаєвецького краю.

Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей — державний ра-йонний краєзнавчий музей у місті Ізяславі ,Хмельницької області; культурно-освітній і дослідний заклад міста та району.

Історико-краєзнавчий музей у місті Ізяславі розташований у районному будинку культури по вулиці Шевченка, 40-А. Директор закладу — Людмила Левицька.

Офіційно Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей розпочав свою роботу 24 грудня 2003 року, згідно з відповідним рішенням районної ради. До кінця 2009 року у його складі налічувалося аж двоє працівників - директор і прибиральниця. Згодом запроваджено посаду доглядача фондів.

Місцевий художник і скульптор Микола Іванович Ткачук подарував місту свої роботи: 40 полотен і 7 скульптур, в тому числі різьблені з дерева. Відтак, було започатковано художню залу музею.

Музей-садиба Георгія Кірпи — відкритий 20 липня 2010 y селі Клубівка Ізяславського району Хмельницької області у будинку, де пройшли дитячі та юнацькі роки Георгія Кірпи.

Експозицію музею, яку розміщено у двох кімнатах, становлять особисті речі Кірпи, фотографії, документи, залізнична форма.

Музей історії села Новоселиця — Новоселицький історико-краєз-навчий музей у селі Новоселиця Полонського району Хмельницької області, що містить зібрання матеріалів з історії та культури краю, культурно-освітній осередок села. У експозиції музею є оригінальні предмети народного побуту кін. XIX-ХХ ст., матеріали про відомих мешканців та уроженців села.

Засновано 2012 році, адреса: Новоселиця

Нетішинський міський краєзнавчий музей — міський краєзнавчий музей у місті Нетішині Хмельницької області; зібрання матеріалів з історії міста, зокрема з історії створення та функціонування Хмельницької АЕС; міський осередок культури.

Експозиція Нетішинського міського краєзнавчого музею розміщена у 18 залах загальною площею 930 м², які відображають основні напрямки історії, етнографії, природи регіону:

• в археологічній збірці представлені численні знахідки східнотшинецької культури різних періодів, починаючи з унікальних матеріалів раннього палеоліту типу Ашель і закінчуючи знахідками XVII століття. надзвичайно цікавою є природнича колекція музею, яка охоплює 6 різнопланових залів. Окрасою залу природоохорони є об’ємна композиція з рідкісними рослинами сфагнового болота. У залах «Загальна геологія» та «Мінералогія» зібрані академічні колекції зразків мінералів, геологічних порід;

• Раритетний експонат палеонтологічного залу — корал, який є найбільшим представником свого класу у світі. У рослинному залі розміщена колекція об’ємного гербарію рослинності регіону, яка нараховує близько ста експонатів. Тваринна експозиція укомплектована з опудал птахів і тварин краю, серед яких унікальні червонокнижні екземпляри;

• Етнографічна колекція музею — це чудове зібрання гончарних, бондарних виробів, виробів із дранки, соломи тощо, що відображають культурний розвиток людності краю у минулому та на сучасному етапі. Окремі зали присвячені землеробствута ткацтву;

• частина експозиції висвітлює історію розвитку сіл Нетішина, Дорогощі (затоплене при побудові водоймища-охолоджувача). Тут же експонується одна з перших відомих мап Нетішинського господарства, датована 1813 роком).

• про недавнє минуле міста Нетішина та Хмельницької АЕС розповідає однойменна зала, в центрі якого — модель ядерного енергоблоку типу ВВЕР-1000, що експлуатуються на Хмельницькій АЕС;

• завершують огляд експозиції музею зали нумізматики та фалеристики, у яких привертають увагу відвідувачів монетиДавнього Риму та Греції, срібні монети Середньовіччя; у колекції українських грошей є унікальні експонати, серед яких банкнота Г. Нарбута з підписом художника, гроші УНР, грошові знаки перехідного періоду (періоду громадянської війни 1918–1919 рр.) т. зв. бони, в тому числі єлисаветградські, «касимовки», терські, омські гроші; тут же представлена повна підбірка радянських грошей, а також грошових замінників кінця 1980-х – початку 1990-х років XX ст. (талони, купони, колгоспні, місцеві гроші). Цю експозицію гідно доповнює фалеристична колекція, де представлені нагороди радянського періоду та часів незалежної України, відомчі відзнаки.

Заснований: 2011 ріці, Нетішин, просп. Незалежності, 29

Пала́цово-па́рковий анса́мбль «Са́мчики» — музей-садиба у селі Сам-чикина схід від Старокостянтинова (нині Старокостянтинівський район Хме-льницька область). Належить до найкращих пам'яток стилю в країні. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році, садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області.

Засновано : 15 серпня 1990 року, с. Самчики (Старокостянтинівський район, Хмельницька область).

Славутський історичний музей — історичний музей у райцентрі Хмельницької області місті Славуті, значне зібрання матеріалів, предметів і матеріалів з історичного розвитку та культури, а також персоналій міста і району.

Експозиція Славутського історичного музею містить 2 486 експонатів і складається з розділів:

• Інтер'єр помешкання селянина 50-х років ХХ століття;

• З історії роду князів Сангушків;

• Події на Славутчині у 20—30-х роках ХХ століття;

• Підпільний рух та партизанська боротьба в краї у 1941—44 роках;

• Фашистський концтабір «Грослазарет Славута. Табір 301»;

• Орден Перемога;

• «Твої люди, Славутчино»;

• «Афганістан болить в душі моїй»;

• Хмельницька АЕС;

• Продукція підприємств міста.

Засновано : 1976 році, м. Славута (Хмельницька область).

Старокостянтинівський районний історико-краєзнавчий музей —районний історико-краєзнавчий музей у місті Старокостянтинові Хмель-ницької області, значне зібрання матеріалів з історії та культури краю, науковий культурно-освітній осередок міста та району.

Фонди Старокостянтинівського районного історико-краєзнавчого музею нараховують понад 13 000 одиниць зберігання.

Музейна експозиція розміщена в 5 залах.

Експозиція «Велика Вітчизняна війна»

Головні тематичні експозиції Старокостянтинівського районного історико-краєзнавчого музею:

• «Доба первісного ладу»;

• «Трипілля»;

• «Київська Русь, Болохівське князівство»;

• «Доба XVI століття — заснування міста, родовід Острозьких»;

• «Народознавство, промисловість, торгівля, релігія в краї XVIII-XIX ст.ст.»;

• «Перша Світова війна, події Жовтневого перевороту, Громадянська війна»;

• «1920—30-і рр. — колективізація, голодомор, репресії в краї»;

• «Велика Вітчизняна війна»;

• «Відбудовчий період»;

• «Сьогодення: відомі люди, промисловість, освіта, культура в краї».

Заснований: 1932 рік, Старокостянтинів (Хмельницька область), вул. Грушевського, 15.

Хмельницький обласний літературно-меморіальний музей М. О. Ост-ровського — обласний літературно-меморіальний музей, присвячений радян-ському письменнику Миколі Олексійовичу Островського в місті Шепе-тівці(райцентр на Хмельниччині), значний культурний осередок міста.

Структура та фонди музею

На першому поверсі Хмельницького обласного літературно-меморіа-льного музею М. О. Островського розташовані: кіно-лекційний зал у вигляді амфітеатру, розрахований на 250 осіб; бібліотека з читальним залом, службові кабінети, фондосховище.

У просторому вестибюлі увагу відвідувачів привертає погруддя Миколи Островського роботи хмельницького скульптора В. Корнєва.

На другому поверсі музею відкритий ритуальний майданчик з пластичною композицією в центрі — твори М. Островського на сторінках історії (автори А. Ігнащенко та А. Гайдамака).

Третій поверх — своєрідне «серце» музею — експозиційний зал у вигляді велетенського кільця, встановленого на п'яти пілонах, що символізує вінок пам'яті письменникові, піднятий на руках його шанувальників і огорнутий червоним прапором.

Експозиція побудована за тематико-хронологічним принципом. Вона не тільки глибоко розкриває біографію письменника, але й відтворює його час, показує трагічну історію СРСР. Історія життя порівнюється з залізничною колією, яка веде у майбуття. Тому експонати розташовані в оригінальних вітринах, що мають форму куба, встановленого на рейках. Документальні фотографії, представлені на фотоколажах, водночас прикрашають куби-вітрини. Над кожним кубом створено художні композиції з натурних експонатів, що відтворюють той чи інший історичний період чи подію.

Музей Миколи Островського нараховує близько 25 тисяч експонатів. Серед них: фотографії, документи, меморіальні речі, видання творів письменника; ілюстрації до творів М. Островського «Як гартувалася сталь» та «Народжені бурею» відомих художників: С. Бродського, А. Резніченка, О. Пахомова, В. Мінаєва, С. Адамовича, Є. Кібрика, братів Ткачових, З. Тол-качова тощо.

Заснований:22 грудня 1946 року, Шепетівка (Хмельницька область), вул. Островського, 2.

Шепетівський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Ше-петівці(райцентр на Хмельниччині), значний культурний осередок, зібрання матеріалів з подій історії та персоналій міста й району.

У Шепетівському краєзнавчому музеї виставлено понад 2 тисячі експонатів у 5 залах:

• археологічна зала — передня зала (фойє музею), тут виставлено окремі артефакти, знайдені в ході археологічних розкопок на Шепетівщині;

• природнича зала — розкриває природні і тваринні багатства лісового Шепетівського краю;

• історична — висвітлює історичний поступ міста і краю упродовж віків, має вітрини, присвячені культурному розвиткові, видатним персоналіям, пов'язаним із Шепетівщиною;

• зала ІІ Світової війни — містить окремі раритети, пов'язані із ІІ Світовою війною, розповідає про місце Шепетівщини у війні;

• етнографічна зала — одна з найбагатших, висвітлює етнографічні особливості цього закутку Волині; привертає увагу реконструкція традиційного житла українців Шепетівшини.

Головна експозиція музею розповідає про історію міста та району від доби неоліту і до сьогодення.

Етнографію та побут краю представлено в розділі «Інтер'єр селянського житла XIX ст.», який викликає незмінний інтерес у відвідувачів, знайомить їх із виробами гончарства, ткацтва,лозоплетіння, вишивками майстринь Шепетівщини тощо.

Заснований : 1926 році, Шепетівка (Хмельницька область), вул. К. Мар-кса, 52.

Музей історії міста Хмельницького є культурно-освітнім та науково-дослідницьким закладом, заснованим Хмельницькою міською радою 1996 року.

Розташований музей в колишній будівлі «Промбудбанку» (кінець 1960-х років), що на вул. Проскурівській, 30. Свої двері він гостинно відчинив на День міста у вересні 1996 року (головний архітектор-дизайнер проекту – член спілки дизайнерів України, засновник її обласного осередку, лауреат всеукраїнських конкурсів, хмельничанин Леонід Коваленко).

Зали музею розповідають про часи утворення міста, його життя і побут упольсько-литовську добу, за часів Російської імперії, Радянської України; знайомлять з його містами-побратимами. Найсвітліша і простора зала музею віддана мистецтву. Тут з успіхом проходять, змінюючи одна одну, різно-жанрові художні та фотовиставки, що демонструють роботи художників та аматорів міста.

«Ніч музеїв»: вуличне театралізоване дійство, влаштоване музеєм історії міста Хмельницького

Цікаві культурно-масові акції, що проводяться музеєм, вже кілька років поспіль виходять за стіни закладу назустріч відвідувачам і відбуваються просто неба в пішохідній зоні однієї з головних вулиць міста – вул. Проскурівської – за участі місцевих громадських організацій та творчих колективів міста.

Заснований: 1996 рлці, Хмельницький, вул. Проскурівська, 30

Хмельницький музей-студія фотомистецтва — музей старовин-ної фототехніки у місті Хмельницькому.

Опис музею. Хмельницький музей-студію фотомистецтва відкрито 7 вересня 2010 року у приміщенні історичної пам'ятки архітектури міста. Цей триповерховий будинок є чудовим зразком архітектурного стилю пізній модерн, який домінував на початку ХХ століття. До наших днів збереглися всі оригінальні пластичні форми фасаду, ажурні ковані балкони, декоративне оздоблення стін кольоровим склом-смальтою.

Адреса: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 56

Хмельницький обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Хмельницькому; велике зібрання матеріалів та предметів з історії та культури Подільского краю, про його відомих земляків; значний науковий та культурно-просвітницький осередок міста та області.

Фонди Хмельницького обласного краєзнавчого музею нараховують понад 65 000 одиниць зберігання.

Музейна експозиція розміщена у 6 залах (на першому поверсі музейного приміщення).

Постійно діючі експозиції Хмельницького обласного краєзнавчого музею^[4]:

• «Із скарбниці матінки-природи»;

• «Природа рідного краю»;

• «Проскурів - романтика старовини»;

• «Традиції, побут та одяг сільського населення краю 19 – поч. 20 ст.»;

• «Зброя 20 століття»

Серед цінних зібрань та експонатів музею:

• археологічна колекція, яка нараховує 6,7 тисяч одиниць зберігання, серед яких унікальні скарби ювелірних виробівБолохівської землі ХІ — ХІІІ століть, знаряддя праці давніх землеробів, побутові речі тощо. До унікальних предметів, які по праву можна вважати надбанням світової культури, належать скроневі кільця, колти, намиста, підвіски, шийні гривни, чоловічі перстені з князівськими знаками тощо, язичницькі пам'ятки — медальйон-«змійовик» і ритуальні браслети^[5];

• нумізматична колекція, що становить близько 9 тисяч предметів та включає 8 скарбів середньовічних монет (здебільшого польсько-литовських), різноманітні іноземні та вітчизняні нагороди;

• колекції тканин, меблів, велике зібрання вітчизняної порцеляни кінця XIX-ХХ століть, подільська кераміка, інші старовинні побутові предмети;

• сакральні предмети — ікони, стародруки тощо;

• зброя різних історичних епох;

• документи, архівні матеріали з історії Хмельниччини та країни.

Хмельницький обласний літературний музей — обласний літературний музей у місті Хмельницькому; зібрання матеріалів та предметів, що висвітлюють історію, становлення і сьогодення літературного і культурного процесу в краї, присвячені окремим видатним його персоналіям; культурно-просвітницький осередок міста та області.

Хмельницький обласний літературний музей міститься у ошатному невеликому одноповерховому будиночку у самому середмісті Хмельни-цького (просто навпроти скверу Шевченка) за адресою: вул. Грушевського, буд. 68, м. Хмельницький—29013 (Україна),

Хмельницький обласний художній музей — обласний художній музей у місті Хмельницькому; місцеве зібрання творів мистецтва, з акцентом на висвітлення напрямів сучасного українського художнього мистецтва.

Хмельницький обласний художній музей міститься у історичному привабливому двоповерховому будиночку у самому середмісті Хмельницького за адресою:

вул. Проскурівська, буд. 47, м. Хмельницький—29000 (Україна).

Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка — кінотеатр у райцентрі Хмельницької областімісті Славуті, улюблений в городян осередок культури й дозвілля; є складовою міського Центру культури та дозвілля.

Заклад розташований на площі Шевченка (буд. № 3) і належить Славутській міській раді на правах комунальної власності. Загальна площа кінотеатру — 1209,9 м², притому він має одну залу на 500 посадкових місць.

У верхньому фойє кінотеатру розташований більярдний клуб «Сова». В кінотеатрі здійснюється демонстрація вітчизняних та зарубіжних кінофільмів, проходять інші масові заходи. М. Славута, 2010рік

Парк культу́ри та відпочи́нку ім. Ф. Михайлова — парк культури та відпочинку у райцентрі Хмельницької області місті Славуті, головне місце відпочинку й дозвілля городян та гостей міста.

Парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва «Славутський» площею 6,5 га створений розпорядженням Виконкому Хмельницької обласної ради депутатів трудящих 72-Р від 30 січня 1969 року з метою збереження старовинного парку закладеного в кінці 19 століття.

Нині є складовою Славутського міського центру культури та дозвілля. Заповідний об'єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.Основними породами дерев парку є: сосна, ли-па, каш-тан, клен, ясен, гледичія колюча, бук, сосна чорна.

В парку розміщені заклади культури й об'єкти дозвілля: дитячий майданчик, стадіон, танцювальний майданчик.

Також на території парку розташований костел Святої Дороти.

Славутський муніципальний духовий орекстр — комунальний твор-чий колектив з райцентра Хмельницької області містаСлавута.

Славутський муніципальний духовий оркестр утворений 1 березня 2005 року.

Репертуар: твори вітчизняних та зарубіжних композиторів.

Колектив співпрацює із солістами інструменталістами та вокалістами, виступає на концертах з сольними номерами, здійснює музичне забезпечення вечорів відпочинку, музичне забезпечення ювілеїв колективів та закладів, професійних свят тощо.

Склад оркестру (кінець 2000-х): 17 осіб. Диригент: Білоус Георгій Іванович.

Парк імені Івана Франка в місті Хмельницькому знаходиться в цен-тральній частині міста і займає територію, обмежену вулицями: Прос-курівською, І.Франката залізничною колією. Це один із найдавніших парків міста, який має славу спортивного та книжкового.

Загальна площа парку 2,12 га. Від середини XIX століття ця місцевість являла болотяну заводь. Розповідають, що саме тут відпочивали міські мешканці: в окремих місцях, розчищених від очерету, можна було купатись. У середині 1920-х років болото висушили та заклали парк, який був створений за культурно-спортивним напрямком. Внаслідок цього на його території були збудовані численні спортивні майданчики.

У післявоєнні роки парк упорядкували: спорудили спортивну базу «Авангард» із спортзалами, тиром, спортшколою, збудували літній кінотеатр на 800 місць, облаштували алею письменників із скульптурами провідних літераторів країни, та відкрили надзвичайно популярний свого часу заклад громадського харчування — дерев'яну споруду блакитного кольору «Голубий Дунай». Любителі нашвидкуруч випити кухоль свіжого пива чи склянку вина збиралися тут, наче у своєрідному клубі. По неділях у парку збирались книголюби.

А молодь, починаючи десь з п'ятдесятих років, коли відкрилась спортивна школа товариства «Авангард», масово пішла на бокс до тренера Євгена Кужельного. Тренувалися в парку також і баскетболісти, і борці, і тенісисти, і штангісти. Так що алеї парку добре пам'ятають наші спортивні знаменитості, які ставали чемпіонами України, СРСР, світу і Олімпійських ігор: В'ячеслава Лупкіна, Оксану Пилипчук, Сергія Полторацького, Ірину Нікіфорову, Тимура Таймазова, Дениса Готфріда… Також у парку діяв шаховий клуб.

«Голубий Дунай» та літній кінотеатр було знесено, алею письменників ліквідовано. Проте в парку працюють інші кафе та бари. Спортивна школа боротьби та боксу продовжує успішно працювати. Крім того, у парку побудовано криту ковзанку. Продовжує працювати і щонедільний книжковий базар. В останні роки парк став привабливішим — тут відкрили дитячі майданчики, упорядкували алеї, встановили пам'ятник Івану Франку.

Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана — парк в Хмельницькому, розташований на правому березі Бузького водосховища. Площа парку становить 140 га. На його території зростає понад 30 видів дерев та чагарників, впорядкована мережа природних і штучних каналів, діють спортивні та дитячі майданчики, атракціони, зоокуточок, кафе.

У 2008 році парк перейменовано на «Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана» для увічнення пам'яті Михайла Чекмана, колишнього мера Хмельницького.

Піонерський сквер у місті Хмельницькому — Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста, або попросту — Вічний вогонь. Навряд чи кому з хмельничан слід розповідати про його місцезнаходження, а от нагадати історію створення меморіалу і про подвиги героїв, похованих там, мабуть, варто.

Сквер імені Тараса Шевченка — сквер, розташований у центрі міста Хмельницького між вулицями Проскурівською, Володимирівською, Театра-льною та Грушевського. Улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан, особливо молоді та дітей. У парку розташований пам'ятник Тарасові Шев-ченку, фонтани, дитячий майданчик.

Хмельницька обласна філармонія — обласна філармонія у містіХмельницькому; значний культурно-мистецький осередок міста й регіону.

Обласна філармонія була заснована в 1938 році в Кам'янець-Подільському (тодішній обласний центр сучасної Хмельницької області) після утворення однойменної області як одна з обов'язкових регіональних установ. Завданням концертної організації у той час була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність).

У філармонії у різний час працювало багато відомих артистів: Лідія Ротару, Валерій і Антоніна Мареничі (із відомого «Тріо Мареничів»), народні артисти України Микола Мозговий, Василь Зінкевич, Микола Гнатюк, зірка російської естради Валерій Леонтьєв.

Кінотеатр імені Островського — центральний і найбільший кіно-театр у місті Шепетівці Хмельницької області, міський заклад культури і дозвілля.

Заклад носить ім'я радянського письменника-борця Миколи Остров-ського, чиє ім'я пов'язане з містом.

Кінотеатр розташований у самому середмісті Шепетівки — на головній вулиці міста — вулиці Карла Маркса неподалік від перехрестя з вулицею Островськогобіля міського центрального парку у спеціально збудованій за СРСР будівлі за адресою:

вул. Островського буд. 50, м. Шепетівка—30400 (Хмельницька область, Україна); Тел.: 5-40-84.

У теперішній час шепетівський кінотеатр імені Островського має 2 зали — червону та голубу, розраховані на однакову кількість глядачів — по 409 осіб^[1], однак одна із зал — у постійній строковій оренді і використовується як торгівельні площі.

У кінотеатрі, що є широкоформатним, демонструються нові і старі фільми. У цілому заклад нині (кінець 2000-х років) потребує інвестування до приведення його у відповідність до стандартів, що висуваються до сучасних кінотеатрів, технічного оновлення, поліпшення комфорту тощо^[2]. Тим не менше, кінотеатр імені Островського — значний осередок культури і дозвілля Шепетівки, — так, заходи, що в ньому проводяться, включаються до офіційних святкувань у місті, наприклад, з приводу Дня міста.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬО

Лялькове мистецтво з давніх-давен приваблює глядача. Воно не тільки приносить радість, але й нагадує про вічні цінності: доброту, чесність, дружбу.

В репертуарі театру біля 60 вистав. Щосуботи о 12.00 годині та щонеділі о 11.00 та 13.00 годині ми гостинно зустрічаємо у затишному, сучасному театрі маленьких глядачів та їх батьків. Перед виставою глядачі мають змогу оглянути музей театру, відпочити та поспілкуватися із природою у зимовому садочку. А далі магія казки.

Адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 46,

Художній музей (вул. П'ятницька, 11; працює з 10.00 до 18.00 в літній період, з 9.00 до 17.00 в зимовий період) — Фонди музейного зібрання нараховують понад 120 000 експонатів. Серед представленого особливе місце належить творам західноєвропейського та російського образотворчого мистецтва XVIII–XX століть., полотнам українського малярства, зокрема художника-передвижника початку XX століття В.Розвадовського, творам художників 1960—70 років, картинам О.Грена та сучасних митців Поділля. У відділі функціонує як стаціонарні, так і тимчасові виставки.

Відділ археології (працює з 10.00 до 18.00 в літній період, 9.00 до 17.00 в зимовий період) — відкрито 2001 року; розташований у пам'ятці архітектури XVII століття, в минулому вірменському торговому домі. Представлено збірку (нараховує понад тисячу предметів) археологічних матеріалів, яка започаткована ще у XIX столітті засновниками музею в Кам'янці. Нова експозиція знайомить відвідувачів музею з матеріалами, які вводять глядача в ту чи іншу епоху та свідчать про залюдненність Поділля з найдавніших часів. В експозиції відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі в умовному їх використанні. У внутрішньому дворику розташувався лапідарій з язичних ідолів. При музеї діє виставкова зала сучасного образотворчого мистецтва.

Головний заклад культури міста — міський Будинок культури (вул. Шевченка, 20). Також у місті діють молодіжний центр «Юність», міська дитяча художня школа, кінотеатр «Дружба», 9 бібліотек, зокрема Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам'янець-Подільська міська центральна бібліотека, дитяча та юнацька.

Каньйо́н рі́чки Смо́трич — геологічна пам'ятка природи загально-державного значення. Розташований у межах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Смотрицький каньйон — це глибока вузька долина річки Смотрич із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 м, та унікальними виходами на денну поверхню силурійських вапняків. Утворений течією річки крізь товщуТовтр (залишки прадавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів). У межах каньйону є постійні та сезонні водоспади.

Через ущелину перекинуто декілька мостів, у тому числі міст Стрімка лань, який, окрім прямого застосування — з'єднання берегів для пішохідного перетину урвища, використовувалась також для екстремальних стрибків з моста.

Смотрицький каньйон включений до списку Сім чудес Кам'янця-Подільського.,

Унаслідок опитування найбільшими чудесами Кам'янця-Подільського визнано:

• Стару фортецю,

• міську Ратушу,

• каньйон річки Смотрич,

• Кафедральний костел святих Петра та Павла,

• надмогильний пам'ятник Лаурі Пшездецькій, який зберігається в Кафедральному костелі (скульптор Віктор Бродський),

• Замковий міст,

• міст «Стрімка лань».