2.6. Перифрази – художньо-зображувальний засіб публіцистики

Проблема слова, його значення, функції знаходяться в центрі уваги філологічної науки, починаючи з найдавніших часів. Уже на зорі людства вміли розрізняти номінативну, метафоричну, чуттєві функції слова. З часу перших згадок про перифразу минуло 2 тис. років, однак і сьогодні вона залишається предметом суперечок лінгвістів, викликає досить гострі дискусії, має своїх прихильників і разом з тим – чимало супротивників, не зупиняючись на цьому питанні, оскільки воно досить ґрунтовно висвітлене у відповідній літературі: М. П. Коломієць [Перифрази в сучасній укр..мові], Є. А. Макаренко [Синонімічні функції перифрастичних конструкцій с.159-166], А. Б. Новиков Перифразы в газете], Г. П. Євсєєва [Структурно-семантичні типи перифраз, 241]. Структурно-граматична організація компонентів перифрази зумовлює різноманітні відношення між його компонентами і тим самим впливає на семантику перифрази в цілому. На взаємовплив синтаксичної структури і семантичної синтагматики вказував В. Гак, відзначаючи, що «у мові синтаксис семантичний, тобто його категорії й елементи співвідносяться певним чином із зовнішніми об’єктами, а семантика - синтаксична, тобто відображає відношення між символами – позначеннями» [ Гак В. Г. К проблеме семантической ситагматики , 367].

Системний характер лексики виявляється передусім у системних зв’язках лексичних значень слів, які утворюють різні семантичні підсистеми, підсистеми за ознакою співвіднесеності лексем із позамовною дійсністю у свою чергу диференціюються на певні тематичні групи, мікрогрупи та окремі номінації тих або інших об’єктів, за характером зв’язків між самими лексичними одиницями – на лексико-семантичні групи, що кваліфікуються за загальним лексичним значенням.

Коло джерел, які визначають тематичну віднесеність перифрастичних сполук, достатньо різноманітне. Незважаючи на існуючу різноманітність ознак, які характеризують об’єкти і явища навколишньої дійсності, в перифразах активно використовують лише деякі з них. Перевага одних ознак у порівнянні з іншими при позначенні реалій пояснюється обмеженим колом реалій, які піддаються перефразуванню. Перифрастичні звороти, що їх широко використовує українська преса сучасності, можна розподілити на 17 тематичних блоків, які класифікують перифрази за загальним уявленням про особливості окремих денотатів. До цих блоків належать:

1. Назви історичних осіб: а) політичних і громадських діячів: Князь Володимир Великий – володар миру на Русі (УК, 05.03.07); Легендарний директор Південмашу (ВП, 17.10.06) – Олександр Макаров; Прем’єр з українським корінням. Напередодні Нового року вперше в історії Канади українець очолив уряд. 55-річний Ед Стельмах став прем’єром Альберти (УК, 13.01.07); Творець національної ідеї (УМ, 10.04.07) – В’ячеслав Липинський; Жінка з косою «обробляє» Америку. Юлія Тимошенко розповідає американцям про Україну, її владу та опозицію (УМ, 02.03.07); Перша леді побувала за ґратами. Дружина Президента України Катерина Ющенко відвідала жіночу колонію (УМ, 01.03.07); В Україні новий прем’єр і новий уряд (ВП, 08.08.06) – В.Ф. Янукович;

б) письменників: Очима Кобзаря на дії сущих (УК, 19.01.07), Майстер пера і пензля (ВП, 10.03.06), Квіти – Кобзареві (ВП, 10.03.06), Пророк українського народу (ВП, 10.03.07), Великий поет – Тарас Григорович Шевченко; «Великий Каменяр» – під такою назвою у міській бібліотеці обласного центру відбувся вечір з нагоди 150-річчя Івана Франка (ВП, 17.10.06); Розум і серце народу. Україна відсвяткувала 150-річчя від дня народження Великого Каменяра – Івана Франка (ВП, 29.08.06);

в) діячів освіти та культури: Віктор Тетерін – людина-оркестр (ВП, 18.01.07); Спадковий клоун …людина «веселої професії» (УМ, 02.04.07) – Ровшан Халікназаров; Африканець з українським корінням (ВП, 29.03.07) – ведучий MTV;

2. Назви країн: Країна поранених геніїв (УК, 02.02.07) – Україна; Локомотив економічного зростання (УК, 28.12.06) – Китай; Япона-мать, я тебе з’їм! У Країні Світанкового Сонця стали модними суші у вигляді людського тіла (УМ, 28.02.07) – Японія;

3. Назви міст: Іменини міста на Дніпрі (ВП, 12.09.06), «Ділова столиця» має стати зручною для мешкання! (ВП, 15.06.06) – Дніпропетровськ; Новомосковськ – перлина Присамар’я. Місто козацької слави, місто металургів у 2006 році відсвяткувало своє 430-річчя (ВП, 27.02.07); Тернівка – місто сонця і тепла (ВП, 22.02.07); Москва хоче кістки князя. У Росії ініціюють перенесення останків князя Юрія Долгорукова з «матері міст руських» до «третього Риму» (УМ, 10.04.07) – тобто перенесення останків з Києва до Москви;

4. Географічні назви та поняття: Хто охороняв знаменитий ярмарок (ВП, 07.09.06) – Сорочинський ярмарок; Петриківка – гордість краю (ВП, 13.01.07) …Петриківка – візитівка Дніпропетровщини. Дніпропетровськ – ділова столиця України (ВП, 14.04.07); Дніпропетровський регіон – лідер України (ВП, 12.09.06); Придніпров’я – край козацький – пам’ятає своїх дітей (ВП, 16.03.06); Гріхи гетьмана Многогрішного. З підписанням 20 січня 1667 року в Андрусові польсько-російського договору Україну роздерли на «царське» Лівобережжя і «королівське» Правобережжя (УК, 20.12.06); Злива куль у «козирному лісі». Під Києвом жорстоко розстріляли джип (УМ, 21.03.07) – лісова Буча;

5. Назви професій і видів діяльності людей: Свято тих, хто шанує землю (ВП, 21.11.06) – День працівників сільського господарства; Миротворець – висока місія й почесне звання (ВП, 22.02.07); Селекціонер – автор світового шедевра (УК, 09.02.07) – Василь Миколайович Ремесло; Володарі надр (ВП, 07.09.06) – працівники газової промисловості; Хранителі національної пам’яті (УК, 28.12.06) – співробітники Національного архівного фонду; Жовтоводські гірники – золотий фонд Дніпропетровщини (ВП, 14.02.06); Свято друзів лісу (ВП, 21.09.06) – День працівників лісу; Про тих, хто будує (ВП, 10.08.06) – будівельники; Свято швачок, кравців та закрійників (ВП, 15.06.06) – День працівників легкої промисловості; Людина з фотоапаратом (ВП, 26.12.06) – фотограф; Почесна професія – рятувати людей (ВП, 01.03.07;

6. Назви установ, організацій тощо: Служба підвищеного ризику (УК, 09.02.07) – Управління державної охорони України; Уроки перших урядів України (УК, 16.02.07) – виконавча влада 1917–1920 рр.; «Конверт» з грошима і …кулеметом (ВП, 13.03.07) – конвертаційний центр; «Регіони» підуть на вибори (УМ, 10.04.07) – представники Партії регіонів; Відступати нікуди: позаду Україна. Конституційна Феміда визначить, чи мав Ющенко право розпустити Раду (УМ, 10.04.07) – Конституційний Суд України; Вгамоване «печерне право». «Регіонами» потроху прогають боротьбу за Печерський райсуд столиці (УМ, 10.04.07) – правочин Печерського райсуду м. Києва; представники Партії Регіонів; Руки геть від коаліційної Трійці! (УМ 10.04.07) – об’єднання Партії Регіонів, СПУ й КПУ; «Зелені» напали на парламент (ВП, 16.02.06) – члени Партії зелених України; Підкова, серце, кулак і …хворий ЦВК. «Помаранчеві» партії починають роботу над виборчими списками, а Центрвиборчком лишається без кворуму… (УМ, 10.04.07) – Народний Союз «Наша Україна», Блок Юлії Тимошенко, «Народна Самооборона» Юрія Луценка; Проблеми та здобутки медицини катастроф на Дніпропетровщині (ВП, 15.06.06) – Державна служба медицини катастроф МНС України; Флагман управлінської освіти (ВП, 20.04.06) – Національна академія державного управління при Президентові України; «Кузня» металургійних кадрів (ВП, 20.04.06) – Національна металургійна академія України; Універсальний вуз (ВП, 20.04.06) – Дніпродзержинський державний технічний університет; Лідер у трубній галузі відзначив ювілей (ВП, 11.07.06) – Нижньодніпровський трубопрокатний завод; Школа Гонтаровської приймає гостей (ВП, 26.10.06) – Навчально-виховний комплекс №28 м. Дніпропетровська;

7. Назви абстрактних понять: Основа державності України – це наші солов’їна мова і патріотизм (ВП, 23.01.07); Липнева лихорадка. В дніпропетровських вузах тривають вступні іспити (ВП, 20.07.06); Джерело поліпшення життя – економіка (УК, 22.12.06); Сеанс політичної шизофренії. Керівник МВС нарешті заговорив після 100 днів «словесного посту». Але краще б він мовчав… (УМ, 20.03.07) – мовчання; А мова – то душа… (ВП, 09.11.06); Найвагоміший аргумент – факти (ВП, 15.02.07); Собори наших душ (ВП, 04.01.07);

8. Назви політичних понять: Страшна трагедія в історії людства (ВП, 28.11.06), Події, що вимагають переосмислення (ВП, 14.11.06) – Голодомор та репресії 1932-33 рр.; Основний Закон – правова гарантія незалежності України (ВП, 27.06.06) – Конституція України; Касти недоторканих в Україні не повинно бути (ВП, 19.01.06) – депутати; Часто бачитись – не означає погодитись. Президент закликав силовиків реагувати на факти тиску на суддів КС і членів ЦВК (УМ, 11.04.07) – керівників урядових силових структур;

9. Назви військової справи: Герої неоголошеної війни (ВП, 15.02.07) – воїни-інтернаціоналісти; Останній призов чобіт та онуч (УМ, 21 03.07) – юнаки, призвані на строкову службу; «Морських вовків» виховують у «Бригантині» (ВП, 17.10.06) – майбутніх моряків і річників; Чоловіче 8 Березня (УМ, 23.02.07) – День захисника Вітчизни; Війська, народжені революцією (ВП, 17.08.06) – Внутрішні війська МВС України; Солдати праворядку. «Беркут» розправляє крила. «Беркут» – це високомобільні спеціальні підрозділи міліції, створені для припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень (УК, 18.01.07);

10. Назви медичних понять: Де працюють Айболіти (ВП, 10.08.06) – співробітники ветеринарної служби; Люди в білих халатах (ВП, 04.07.06) – медпрацівники; Автотранспортні артерії області (ВП, 28.12.06) – автомобільні дороги загального користування;

11. Назви релігійних понять: Велике свято (ВП, 04.01.07) – Великдень, Паска; Найчистіший четвер. У Страсний, або Світлий, четвер очищають оселю, хлібну діжу й себе самих (УМ, 10.04.07) – останній четвер перед Великоднем; Символ буття (УМ, 10.04.07) – великодня паска; Заходить Неділя гілок. За тиждень перед Пасхою – Вербна неділя. Ще її називають квітною, а ще – Неділею гілок (ВП, 13.04.06); Плачуть церковні дзвони над згарищами дерев’яних святинь… (УК, 20.01.07) – церкви;

12. Назви понять культури і мистецтва: Олександр Пономарьов: «Чайники» теж хочуть танцювати. Сьогодні в прямому ефірі «1+1» - 8 зірок і 8 професійних «бальників» (УМ, 12.03.07) – «чайники» - непрофесіонали, зірки – відомі співаки, телеведучі, «бальники» - ті, що займаються бальними танцями; Що нового у шевченківців? (ВП, 05.10.06) – артисти театру Шевченка; Таврійські ігри – гра, що триває 15 років! (ВП, 13.05.06); Свято розуму й таланту. Традиційно ДНУ 31 серпня дарує своїм студентам і своєму містові незабутнє Свято знань, розуму й таланту (ВП, 05.09.06); Українсько-сербський словник. З 27 березня до 6 квітня в Республіці Сербія проходять Дні української культури (УМ, 10.04.07); Осередок української думки (ВП, 05.10.06) – часопис «Бористен»;

13. Назви спортивних понять: (спортсменів, видів спорту, спортивних знарядь та місць, де відбуваються спортивні змагання): Джерело життя і запорука довголіття (ВП, 07.09.06) – фізичне виховання і спорт; Команда останнього українця в єврокубках не вийде в фінал (УМ, 10.04.07) – збірна команда України з футболу; «Володар гори» підкорив українські серця (ВП, 14.04.07) – альпінізм;

14. Назви понять соціального зла: Кришталева горілка виграла всліпу (ВП, 23.11.06) – горілка фірми SV (Союз-Віктан); Закамуфльований бандитизм (УК, 02.03.07) – злочинці з числа правоохоронців; Заручники чужої звички (ВП, 16.11.06) – пасивні курці; Куля в під’їзді. У столиці застрелили депутата селищної ради з Кіровоградщини (УМ, 10.04.07) – вбивство; Брехня без імені (ВП, 21.02.06) – хибні анонімні виклики телефоном;

15. Назви конкретних предметів, машин і механізмів: Електровоз нового покоління (ВП, 23.11.06) – новий вантажно-пасажирський електровоз змінного струму типу ДСЗ; Крилате майбутнє України (УК, 28.02.07) – реактивний літак АН-148; «Лівак» на Зарічній вулиці (ВП, 26.01.06) – неліцензійний товар;

16. Назви представників фауни та флори: Основа державності України – це наші солов’їна мова і патріотизм (ВП, 23.01.07); Кожна квітка – всесвіт запашний… (ВП, 16.11.06); Перспективна культура (ВП, 04.07.06) – ріпак; Під контролем легені області – дніпропетровські ліси (ВП, 31.01.06);

17. Назви корисних копалин, хімічних речовин, мінералів: Блакитне паливо з’явилось у домівках селян (ВП, 11.01.07) – газ; Блакитний вогонь життя (ВП, 07.09.06) – газ; Блакитний транзит України (ВП, 07.09.06) – транзит газу.

Наведені приклади, зрозуміло, не вичерпують усіх тематичних груп перифрастичних зворотів. Виділені групи достатньо чітко показують актуальні тематичні сфери, в яких відбувається перефразування. Як бачимо, найбільше перифраз виникає у соціально-політичній сфері діяльності людини, активно виникають перифрази на позначення географічних реалій та денотатів , що належать сфері флори і фауни.

Відзначаючись чіткістю і стрункістю побудови, публіцистичною загостреністю, образністю, перифрази стають не тільки другими найменуваннями предметів, але й виділяють їх певні характерні риси, необхідність у яких викликається тематичним спрямуванням того чи іншого газетного матеріалу.

За останні роки помітні такі дві тенденції: актуалізація вже наявних у словниковому фонді перифраз і новоутворення.

Значний інтерес становить лексичний склад досліджуваних одиниць. Перифрази – художньо-зображувальний засіб публіцистики; лексичний склад тих чи інших перифрастичних виразів – матеріал образних характеристик. Слова в структурі перифрази сприяють становленню живого уявлення про характер позначуваного, вони створюють експресивно-оцінний фон предметної віднесеності всього виразу. Ефективність перифрази спирається на структурно-семантичні якості слів і на способи їх застосування.

В основі перифрази лежить метафора, яка є «завершенням, підсумком художнього пізнання об’єкта на даному етапі». Наявний матеріал дає підстави стверджувати, що у складі перифрастичних зворотів найактивніше метафоризуються такі групи лексики: іменники – назви істот; іменники, що називають професію або рід занять людей; виробнича термінологія; військова термінологія. У мові газети широко використовуються перифрастичні звороти експресивно-зниженого забарвлення.

Перифраза набуває особливої виразності й образності в тих випадках, коли до її складу вводяться слова-компоненти, що мають різне стильове забарвлення і належать до різних сфер спілкування людей. Чим більш віддалені ці сфери, тим контрастніші ці стилістичні колорити, тим яскравішою, вражаючою буде створена одиниця, тому що «стилістичний ефект часто досягається завдяки порушенню законів логіки». За цим принципом організовані перифрази типу: живі пам’ятники – дерева, «мисливець» за голами – Андрій Шевченко. Особливо яскраві образи створюються у перифразах-оксиморонах: Широковідомі у вузькому колі (УК, 27.02.07); Кольоровий чорно-білий екран (УК, 16.01.07); … насолода гірчить… (ВП, 14.01.06); «Новий економічний патріотизм» (ВП, 16.02.06)

Наближаючись до розгорнутих метафор або метонімій, перифраза завжди несе в собі певну оцінку явищ, допомагає яскравості, виразності зображення. Особливо багаті її контекстуально-синонімічні можливості.

Основне значення багатьох перифраз може поширюватися й поглиблюватись, варіювати досить численними відгалуженнями й відтінками. При цьому перифраза може фіксувати називання найдрібніших фактів інтелектуального й емоційного світу, їх деталей, хоч яких витончених явищ об’єктивної дійсності, але усвідомлених людиною. Хоч треба сказати, що зіставлення з художнім стилем свідчить, що у мові газети майже не вживаються перифрази, які вказують на психічний стан людини. Перифрази такого плану у газетному мовленні взагалі відсутні.

Характерна риса газетного мовлення – широке вживання перифраз. Але нас відміну від фразеологізмів, вони не піддаються трансформації. Як відомо, фразеологізм, трансформуючись, не змінює свого основного значення (здавна відомий вираз: наче аршин проковтнув у значенні струнко, рівно, витягнувшись) . Зберігаючи тотожність значення, ця фразеологічна одиниця зазнає в газетній мові контекстуальних перетворень, як-от: Приїхав генерал. Вишикувалися перед ним, наче шомпола проковтнули. Заміна компонента аршин словом шомпол увиразнює загальновідомий фразеологізм, не змінюючи його основного змісту. У перифразі ж заміна одного компонента призводить до зміни значення. Наведемо приклад: злодійка з наклейкою – алкоголь і злодійка з фільтром – цигарка.

Читач сприймає публіцистичний текст як факт, тому можливість прояву суб’єктів творчої фантазії у мові газет обмежена окремими деталями. Це обмежує діапазон стилістичних засобів журналіста.

??? Пролунали дзвони єднання (ВП, 23.01.07) – День Соборності України; «Пробка» на Новому мосту (ВП, 02.11.06) – кількагодинна зупинка автотранспорту; Як боротися з «конвертованими» зарплатами (УК, 13.02.07) – заробітна плата у конверті, з якої не сплачують податків; Костюм Єви не пропонувати. Скарлетт Йоханссон відмовляється зніматись оголеною (УМ, 01.04.07); Жінка за кермом – не «мавпа з гранатою» (УМ, 28.02.07); «Вишка» для майора. У Донецьку дали довічне ув’язнення міліціянту, що наважився назвати Ахметова бандитським «бригадиром» (УМ, 26.02.07) – довічне ув’язнення; Під ширмою «Запорозької Січі» відбулося третє збіговисько «міжнародних козаків» (УМ, 26.04.07) – під прикриттям; Найдзвінкіший місяць року (ВП, 08.05.07) – травень; Золота пора року (ВП, 05.09.06) – осінь; Онук липня і дід листопада. Ось так несподівано підкрався перший місяць осені (ВП, 05.09.06) – вересень; Останній день зими. І нова весна (ВП, 28.02.07) – 28 лютого; Листопад – не зима, а тільки зазимок (ВП, 31.10.06); Масляна – весни початок (ВП, 20.02.07); Вода – джерело життя на Землі (ВП, 21.03.06); Весна – жіноча пора року (ВП, 06.03.07); Хранителькам життя й домашнього вогнища (ВП, 13.05.06) – матерям; Мати – берегиня домашнього вогнища (ВП, 13.05.06); Паростки наших надій (ВП, 22.06.06) – діти; Рукотворна пам'ять завжди волатиме до нас (ВП, 17.04.06) – пам’ятники; Інтерв’ю із «смертником» (ВП, 30.03.06) – онкохворий; «Кареніна» з дитиною (УМ, 02.04.07) – жінка, яка вирішила покінчити життя самогубством, не пожаліла і дворічного сина; Гірничо-збагачувальний комплекс – фундамент економіки України (ВП, 17.10.06); Ющенко закликав НСНУ очиститись від «мертвих душ» (ВП, 24.10.06) – фіктивні члени партії;

Автори Є. С. Регушевський та ін. в енциклопедії «Українська мова» [ , 471] дають таке визначення перифрази (від грец. описовий вислів, зворот): « 2. У стилістиці – слова, усталені словосполучення (зрідка – речення), що є образно-переносними і описовими найменуваннями предметів, явищ, істот, осіб тощо; один з видів тропів. Напр.: «чорне золото» – вугілля, корабель пустелі – верблюд, Великий Каменяр – І. Франко, Лесин край – Волинь, другий хліб – картопля. Перифрази мають метафоричний, рідше – метонімічний характер і мають у собі певну оцінку, зокрема емоційну (зоряні брати – космонавти, коричнева чума – фашизм), викликану евфемістичними причинами (вічна хата – могила, хвороба століття – рак), необхідністю уникнути тавтології (геніальний Кобзар, народний поет України, основоположник нової української літератури – Т. Шевченко; головне джерело кисню, зелене багатство планети, зелений одяг землі, легені планети – ліс). Перифрази не слід ототожнювати з синонімами. Перифрази бувають загальномовними, які функціонують у різних стилях мовлення і авторство яких утра­тилося, та індивідуально-авторськими. Індивідуальні перифрази можуть згодом ставати загальновживаними, крилатими словами, напр.: «найменший брат» (трудовий народ) – Т. Шевченко, «досвітні огні» (рев. ідеї) – Леся Українка, «голос духу» (революційні заклики) – І. Франко. Окремі перифрази – полісемічні («чорне золото» – вугілля, нафта; «хліб промисловості» – метал, кам'яне вугілля) або ж вступають у синонімічні відношення («блакитне паливо», «голубе паливо», «голубе золото», «дешеве паливо» – газ, «горючий камінь», «сонячний камінь», «чорне золото», «хліб промисловості» – кам'яне вугілля). Частина загальновживаних (традиційних) перифраз втратила свій зв'язок з конкретним ситуативним чи контекстуальним уживанням і перетворилась у фразеологізми («головою накласти» – загинути, «пустити червоного півня» – спалити, «слізьми вмиватися» – плакати). Перифрази активно вживаються у всіх функціональних стилях мови. Найчастіше вони поширені у художніх і публіцистичних текстах, хоча в останньому деякі з них через надмірність уживання перетворюються на мовні штампи. Засідання Конституційного Суду не покажуть у прямому ефірі (ВП, 17.04.07).

Перифрази належать до постійно діючих і невичерпних засобів оновлення лексичного складу газети, освіження і збагачення її зображальних ресурсів. Як зазначають дослідники, «окрім основної образно-характеризуючої функції, перифраза виконує у газеті ще три важливі функції: стильоутворюючу, нормативно-стилістичну та економічну» [Вовчок Д. П. «Экономическая» функция перифраз]. Перша функція полягає в тому, що перифрази – це будівельний матеріал для створення протиставлення «стандарт – експресія». Друга – нормативно-стилістична – у можливості заміни номінативів перифразою, це один із надійних шляхів уникнути повторення якоїсь номінації. І, нарешті, третя – експресивна – сприяє уникненню багатослівних описів там, де можна обійтись точним, влучним, семантично вагомим і стилістично привабливим визначенням. Отже, перифрази є одним із активних складників мови газети. Від слова, що функціонує на сторінках газети, залежить, чи буде газетна мова сприяти розбудові людського мислення, увиразнювати суспільне сприйняття світу, підвищувати рівень культури народу. Тому дослідження мови газети і перифрастичних зворотів, як елемента цієї складної системи є одним із актуальних питань сучасного мовознавства.