13) Відновленя Болгарської держави та її внутрішньополітичний розвиток 19-20ст.

Стрімко розвиваюча внутрішньополітична криза досягла в 1886р маштабів "холодної" громадянської війни не обійшлася без жертв. Особливо він проявився під час виборів до Народних зборів депутатів від Східної Румелії коли недивлячись на підприняті міри безпеки відбувся ряд прямих сутичок між воюючими сторонами. Напруга не спадала і після відкритя 14 червня 1886р позачергової сесії 4-го Народного зібраня. В своїй промові Олександр І Батенберг довів до відома депутатів рішеня уряду розглядати особисту унію в якості союза не допускаючого розподілу в майбутньому Східної Румелії і Князівства. Невиконаня Болгарією недавно досягнутих домовленостей з Османською імперією не тільки ускладнило її положеня на Балканах, поставивши її перед загрозою окупації,але й викликало протест зі сторони великих держав. Щоб вийти з цієї ситуації примєр міністр Каравелов і голова Народного зібраня Стамболов виразили готовність розпустити Народне зібраня,яке почало свою роботу 14 червня 1886р а також створити вигідний Росії уряд. Але по питані відстороненя Олександра І Батенберга від влади , на якому настоювала російська дипломатія, вони зайняли протилежну позицію мотивуючись тим що князь з одної сторони знайшов після обєднаня Князівства і Сх. Умелії "значеня захисника народної справи", а з другої- будучи обмеженим конституцією ндможе відіграти важливу роль в майбутньому Болгарії. Відповідь на пропозицію Каравелова і Стамболова була катигоричною: зближеня між Росією і Болгарією неможливе доки на пристолі Олександр І Батенберг. Роль "рятівників" Болгарії взяли на себе військові. Вирішальну роль армії в подіях 1885р допомогла їй стати активним політичним фактором. Думаючи що відсторонивши князя від влади вдастся ліквідувати всі проблеми в ніч з 20-21 серпня 1886р силами Стумського полка і юнкерів військового училища був здійснений переворот. Олександр І Б.по вимогам повстанців зрікся влади. Проти перевороту виступив голова Народного зібраня Стамболов. Опираючись на сили Пловдівського гарнізону а також Софійського піхотного полка 23 серпня 1886р Стамболов предявив створеному після перевороту уряду митрополита Клімента ультиматум. Сформований новий кабінет міністрів на чолі з Каравеловим звернувся з проханям до Стмболова не прймати нічього що могло призвести до хаосу громадянської війни і окупації зісторони інших держав. Переговори між Стамболовим і Каравеловим про можливість створеня єдиного кабінету міністрів були зірвані. Після присяги князь Фердинанд назначив примєр міністром і міністром іноземних справ Стамболова. В сер.1887р відбулись вибори в 5-те в Народне зібраня і місцеві общині ради. На них одержала перемогу фракція Стамболова ліберальні партії. Стамболов сконцентрувавши владу в своїх руках почав діяльність по виводу країни з стану економічного застою політичної кризи і дипломатичної ізоляції. В 1887р уряд виніс на розгляд Народного зібраня (законопроект про заключеня торгових договорів князівства зі всіма державами які цього бажають). Цей законопроект був прийнятий депутатами. В грудні 1887р були встановлені таможені пошлини на сіль тютюнові вироби предмети розкоші. В 1888р народне зібраня одобрило плани примєр міністра відносно створеня сеті шосейних і жилізних доріг. Стабілізація внутрішньо і зовнішньо політичного положеня Болгарії була неможлива без признаня великими державами законості вибраня на княжий престол Фердинанда. На поч 1891р представник Османської імперії в Болгарії вперше звернувся з офіційним проханям аудієнції у князя сам князь був прийнятий імператором Австо-Угорщини Францом Йосипом. А в 1892р королевою Вікторією. Друґе направленя діяльності уряду Стамболова склало створеням основ для реалізації визначених зібранями в 1879р Національно державних інтересів Болгарії по відношеню до Македонії. В боротьбі проти Стамбова обєднались прибічники Цанкова Каравелова до яких приєднався Радославов. Головою уряду замість Стамболова князьназначив Стоілова. Сформований Стоіловим кабінет був складений із представників різних угруповувань. Однак вже на поч.червня 1894р Стойлов і його однодумців заклали основи нової партії-Народної. До неї увійшли консерватори а також Цанков Каравелов Радославов. Уряд Стойлова почало свою діяльність з "чистки"адміністративного апарата із котрого були усунені прибічники Стамболова. Економічну політику уряд Народної партії відмінялася повним прийнятям по відношеню до створеної Стамболовим системи державного протекціонізма. В січні 1895р був прийнятий закон про підтримку місцебої промисловості. В 1896р Народне зібраня винесло рішеня відносно заключеня торгових договоров на основі підвищені таможених плат. Саме основне -уряду Стоілова вдалось вийти з Болгарської кризи. В 1903р був прийнятий спеціальний закон про механізм армії. Кадровий склад останів підріс з 25тис-60тис. Дії кабінету Народно- ліберальної партії в області внутрішньої політики були направлені на досягненя самостійності князівства. Після смерті Петкова наступний кабінет міністрів очолив Малінов. Йому вдалося зняти на деякий час політичну і соціальну напругу в країні. 4 жовтня 1908р Фердинанд І проголосив незалежність Болгарії.