3.)Економічна модернізація цент.Східної європи у 19ст.

Кардинальні зміни в сусп-політ. та інтелектуальному житі європи супроводжувалися індустріальною революцією-перехід від аграрного типу суспільства до міського,промислового. Піонером індустріальної революції в останіх десетиріччях 18 ст.стала велика британія, чому сприяло ряд причин.(1769 р.-тут винайдено паровий двигун) на континенті індустріалізація розпочата після наполеонівських війн. Економічні процеси викликали глибокі демографічні та соціальні зміни. Перша половина 19 ст.-це період справжнього демографічного вибуху.соціальні барєри між окремими станами вже не були такими непроникними як раніше. Індустріальна революція покликала до життя нові соц. групи перш за все буржуазію(підприємців,торговці,банкірів)і пролетарів(найманих робітників) одночасно зростала кількість представників так званих середніх класів за рахунок дрібних підприємців, службовців,інтелігенції тощо. Економічний розвиток народів цент-східної європи політично відставав від зах. Тут економіка ще довго зберігала аграрний характер. Абсолютну більшість населення(бід 4/6 до 9/10)складало сел9нство,а капіталістична система виробництва не знищувала ремісничо-цехової,а співіснувала паралельно з нею. Дещо кращі умови для індустріального розвитку склалися в австрійській імперії,де у 1781 р. було скасовано особисту залежність селянства. Проте модернізація економіки в різних районах імперії відбувався у відміний спосіб. Найбільш розвиненими в економічному відношені були території власне австрії і чехії, розташовані в зх.частині імперії. Тут ще наприкінці 18 поч 19 ст.намітилися ознаки промислового перевороту,який широко розгорнувся в 30 рр. 19ст. Саме тоді розпочалось будівництво залізниць, пароплавство на дунаї. Слідом за австрійськими та чеськими землями період структурної перебудови та еконмічного піднесення переживала словенія. Помітно відставали від названо вище народи,що населяли сх.частину австрійської та зх.землі рос.імперії. На балканах які перебували під владою порти на той час ще не склалися умови для початку індустріалізації. Чому перешкоджала політична система держави,яка не гарантувала особистої безпеки та власності своїх підданих. Уряд країни ніяк не захищав свою буржуазію від іноземної конкуренції. Загалом економічні процеси в цент. Сх. Європі розпочався в тому ж напрям, що й на зх. Проте вони не мали революційного характеру, розгорталися знацно повільнішо. Індустріалізація поглиблювала нерівномірність економічного розвитку та різницю в рівні життя між окремими провінціями та народами регіонами.

3.)Економічна модернізація цент.Східної європи у 19ст. (лекція)

Якщо у політичному розумінні правителі стали більш консервативними, то в економ.. відно-ні вплив вияв-ся позитивним. Найчастіше це зумовлювалось умовами військового часу. Характерною рисою економічної конюктури того часу стала вирішальна роль держави. Це була консервативна революція. Дрезден- Трієст (1841) і Варшава – Відень були єдиними залізничними магістралями. Ще однією сферою діяльності стало створення державних банків. У 1816 р. був створ. Держ. банк Відня, а в 1828 р. держ. банк у Варшаві. Усі перші підприємства були створені на зах. капітали .Англійці збудували перший локомотив, а також налагодили освітлення у столиці Австрії. Австрійський барон Соломон Ротшильд заробив свій перший капітал на державному будівництві залізниць. У 1811 р. втратили свої привілеї австр. гільдії. Поступово держава почала прибирати економічні привілеї, впроваджуючи принцип загального оподаткування. У Чехії в 1830-х роках пролетаріат нараховував бл.50 тис осіб. Виділяють Родзинський економічн. район і Добровський. Останній мав значні поклади залізної руди і вугілля. Міністр економіки польського королівства Друцький-Любецький посприяв розвитку регіону. Цей період отримав назву протоіндустріалізації. В сер. 19 ст. Франція видобувала у 4 рази більше вугілля, ніж Австрія, а машин було у 8 разів більше. Під впливом економ. змін нас-ня Австрії за першу пол..19ст зросло на 50%, а Польщі і Дунайських країн на 70%. Активно відбув. процеси урбанізації. Якщо у 1818 р. у Відні мешкало 240 тис. осіб, то у 1848 – 408 тис. наступним за чисельністю містом регіону став Будапешт, нас-ня якого зросло із 60 тис. до 140. Нас-ня Праги – із 70тис. до 115 тис., а Варшави і Бухареста – із 80 тис. до 130 тис. зростає к-сть інтелігенції та представників вільних професій. У королівстві Польському за період 1830-1863 рр. к-сть інтелігенції зросла з 7500 осіб до 11-12 тис. Почали відкриватись ВУЗи у Празі, Відні, Варшаві та Львові. Зростала роль технічної інтелігенції.