49. Партійна система України: сутність,типологія та функції.

У Конституції України (ст. 36) зазначено, що громадяни України мають право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Аналізуючи сучасні політичні партії, можна визначити 4 спрямування:

1. Національно-радикальне — Всеукраїнське політичне об’єднання «Державна самостійність України», Конгрес українських націоналістів, Українські консервативні республіканська і національна партії, Організація Українських націоналістів, — яке обстоює пріоритет прав інтересів нації.

2. Національно-демократичне — Народний Рух України, Українська Республіканська партія, Демократична партія України, Партія зелених України, Соціал-демократична партія України (об’єднана), — в основу якого покладено принцип єдності національних і особистих інтересів.

3. Центристське Ліберальна партія України, Народно-демократична партія, Аграрна партія України, — яке зосереджує увагу на проблемах соціально-економічного розвитку.

4. Соціал-комуністичне — Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія України, — пріоритетом для якого є колективні форми власності та господарювання.

Партійна система України автомізована. Серед головних причин цього явища слід назвати:

1. Наявність старої соціальної структури, яка все ще перебуває в стані незавершеного розпаду, коли нові соціальні прошарки ще остаточно не викристалізувалися через недостатні економічні мотиви і стимули їх консолідації.

2. Повна зневіра багатьох громадян у демократичних інститутах як наслідок стрімкого зниження рівня життя і зумовленого цим зубожіння більшості населення.

3. Відсутність у суспільстві сталих політичних традицій функціонування механізмів плюралістичної демократії.

Взаємини між партіями характеризуються нетерпимістю, непримиренністю, ворожнечею партій навіть одного табору. Поза тим жодна з партій не може реалізувати себе без союзу з іншими партіями.

Україна, мабуть, не зможе минути загальної тенденції поступового «угруповання» партій. Це триватиме до того часу, поки не сформується зріле громадянське суспільство, в якому домінуватимуть дві основні партії або два блоки партій. Іншими словами, поки не складеться могутній середній клас, а місце нинішньої конфронтаційної свідомості не займе консенсусна свідомість.

50. Місце та роль громадських організацій в суспільстві.

Найголовнішим завданням правозахисних громадських організацій є виховання громадянської самосвідомості, поваги до права й підвищення інформованості громадян про права людини. Патерналістського менталітету, властивого нашим людям, коли вірять не в силу закону, а в сакральну особу (царя, Генерального секретаря ЦК КПРС, президента тощо), яка вирішить усі проблеми, необхідно позбуватися. Необхідно також здолати дивовижну неусвідомленість громадян, державних службовців, депутатів та пересічних громадян у галузі прав людини і, насамперед, тих, хто має відношення до права. Громадські організації слугують третім сектором впливу на суспільство, підвищуючи його правову культуру. Активно функціонуючи, громадські організації перетворюють пасивних членів суспільства на активних діячів, і творців власного життя і майбутнього своєї країни, що відбувається за допомогою засвоєння і відтворення соціальних та правових норм у практичному житті.

Згідно законів України, громадяни мають право брати активну участь в суспільному житті, проявляти себе, захищати права і свободи. Участь у громадських організаціях є гарним кроком для того, щоб кожен член суспільства зрозумів модель функціонування суспільства, віднайшов своє місце в ньому та заявив про себе. А разом з тим активна залученість до громадського сектору сприяє розвитку демократизації суспільства. Роль громадського сектору полягає у тому, щоб прокласти міст через прірву між бажанням людей брати участь в громадському житті, щоб висловити свої думки, прислухатися до поглядів інших, підвищити власну правову культуру.

Сьогодні існує багато громадських організацій, але також великий відсоток із них є формальними. На даному етапі розвитку держави в Україні найбільш активними і прогресивними є «Студентська платформа» та «Демократична спілка студентів», метою діяльності яких є здійснення діяльності, спрямованої на захист прав і законних інтересів молоді та студентства, сприяння розвитку їх наукового, творчого, політичного, організаційного потенціалу, задоволення та захист законних інтересів своїх членів. Серед завдань іншої всеукраїнської громадської організації – «Громадська Рада освітян і науковців України» - передбачено сприяння соціальному, правовому захисту освітян, науковців, учнів, студентів, аспірантів, оновленого змісту, зростання якості освіти, впровадження в навчально-виховний процес ефективних методів, вітчизняного і зарубіжного інноваційного досвіду. А тоді коли громадські організації буде здійснювати покладені на них завдання і їх діяльність буде спрямована на досягнення їх головної мети, то пріоритетне завдання: формування правової культури в суспільстві буде виконане.