
- •Екзаменаційні питання з політології
- •1. Предмет і об’єкт політології, її структура.
- •2 . Основні поняття політології, їх зміст.
- •3. Історія виникнення політичної думки в різних цивілізаціях
- •4. Політичні вчення у стародавньому світі.
- •5 Еволюція політичної думки в епоху Середньовіччя та Відродження
- •6. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу
- •7. Політичні теорії хх1 століття в світі.
- •8. Розвиток політичної думки в Україні: з прадавніх часів до хіх століття.
- •9. Політичні концепції українських мислителів хх століття.
- •10. Світові політико-ідеологічні доктрини сучасності
- •11. Об’єктивні та суб’єктивні фактори розвитку ідейно – політичних теорій в сучасній Україні.
- •12. Основні поняття науки про політику, їх зміст
- •13. Сутність політики як соціального явища
- •14. Структура політики, її форми та зміст
- •15. Державна політика, її різновиди та функції
- •16. Політична влада: сутність, форми, суб’єкти та об’єкти
- •17. Державна влада, її різновиди та функції
- •18. Організація та управління державною владою, їх принципи і механізми
- •19. Політичний процес, його зміст та структура
- •20. Суб’єкти та об’єкти політичного процесу, їх політична поведінка
- •21. Політична система суспільства: поняття, сутність, структура, функції
- •22. Моделі функціонування політичних систем у світі та їх типологія
- •23. Політична система сучасної України та проблеми її розвитку.
- •24. Конституційні та нормативно – правові засади розвитку політичної системи сучасної України.
- •25. Сутність політичного режиму та його ознаки.
- •26. Типи політичних режимів, їх риси.
- •27. Політичний режим демократії, його риси, властивості та ознаки.
- •28. Форми демократії в демократичному режимі, основні вимоги та властивості.
- •29. Напрями формування політичного режиму демократії в Україні та його суперечності.
- •30. Походження, сутність, формотворчі ознаки та функції держави.
- •31. Держава як організація публічної політичної влади.
- •32. Структура держави та її органів влади, їх функції.
- •33. Громадське самоврядування: історія та сучасність.
- •34.Форма правління держави, та її ознаки
- •35. Республіка як форма правління та її ознаки.
- •36. Демократична модель державної влади і умови її формування в Україні.
- •37. Правова держава та її ознаки і функції.
- •38. Громадянське суспільство, його риси і функції.
- •39. Роль засобів масової інформації в українському суспільстві і державі.
- •40. Зовнішня політика держави: зміст, структура, цілі та функції.
- •41. Зовнішньо - політична доктрина України та засоби її реалізації.
- •42.Внутрішня політика української держави: зміст, структура, цілі та функції.
- •43. Соціальна політика української держави в сфері освіти і науки та напрями її здійснення.
- •44. Політична еліта: поняття, структура, шляхи поповнення, функції.
- •45. Політичне лідерство: поняття, типи, стилі, рівні, функції.
- •46. Політична еліта та лідери : стан формування та публічної діяльності у різних країнах.
- •47. Об’єктивні і суб’єктивні умови розвитку політичного лідерства в Україні.
- •48. Походження, сутність та функції політичних партій і громадських рухів в Україні.
- •49. Партійна система України: сутність,типологія та функції.
- •50. Місце та роль громадських організацій в суспільстві.
- •51. Громадянин як суб’єкт та об’єкт політичного життя країни, його статуси та ролі.
- •52. Історія проголошення політичних прав і свобод людини і громадянина в світі і їх застосування в Україні.
- •53. Зміст політичних прав і свобод людини і громадянина, механізми їх захисту в Україні.
- •54. Міжнародні документи про стандарти прав людини та громадянина, їх зміст.
- •55. Виборча система: сутність, типологія та функції.
- •56. Виборчі права громадян в Україні та механізми їх здійснення
- •57. Політична культура: сутність, типологія, функції
- •58. Політична свідомість: сутність, типологія, функції
- •59. Особливості формування політичної культури громадян України
- •60. Світова політика та система міжнародних відносин
- •61. Зовнішньополітичні пріоритети сучасної України
- •62. Україна в сучасному геополітичному просторі
- •63. Національна безпека і національні інтереси України
- •64. Україна в загальноєвропейському політичному процесі
- •65. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •66. Кризові процеси міжнародного політичного розвитку: сутність, типи, різновиди, шляхи подолання
33. Громадське самоврядування: історія та сучасність.
ГРОМАДСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ - передбачена законом самоорганізація громадян за місцем проживання, роботи, навчання або за іншими ознаками. В Україні найпоширенішим видом ГС є територіальна самоорганізація населення. Відповідно до Конституції (ст. 140) і Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) сільські, селищні, міські, районні у містах ради можуть дозволити за ініціативою мешканців створювати будинкові, вуличні, квартальні та ін. органи самоорганізації громадян і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації і діяльності органів самоорганізації населення визначаються законом. Згідно з ним органи самоорганізації громадян є складовою частиною системи місцевого самоврядування.
У 80-ті роки почалася реформа політичною системою суспільства, у якій одна з важливих місць займала ідея відновлення місцевого самоврядування організацію нижчої ланки влади. Її єдиною метою було надання населенню можливості самостійно розв'язувати питання свого повсякденного життя. Було взято курс - на посилення самостійності активності місцевих органів влади у розв'язанні тих завдань місцевого значення. Однак цьому підкреслювалася провідна роль партії як головного гаранта розвитку соціалістичного самоврядування. У розглянутий період всі Ради, зокрема й місцеві, становили єдину систему органів структури державної влади, вищим організаційним принципом якого був демократичний централізм. Формально він допускав самостійність на місцях, але насправді проявлявся в централізації і концентрації структури державної влади в найвищих шарах системи державних органів.
У СРСР ради не були органами місцевого самоврядування, а були органами структури державної влади, так як виконували функції місцевих органів управління. У основу організації роботи влади на місцях було покладено принцип єдності системи Рад як органів структури державної влади з жорсткою підпорядкованістю нижчих органів вищим. Така система сприяла швидкості і узгодженості дій всіх його ланок, але істотно обмежувала самостійність місцевих органів. Система управління на місцях не мала достатніх для саморозвитку правової, фінансової, економічної та соціальної основ.
34.Форма правління держави, та її ознаки
Розрізняють дві форми правління - монархію і республіку.
Монархія - це форма державного правління, при якій систему вищих органів влади очолює одна особа - монарх. Державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи - монарха і передається у спадок представникам правлячої династії. Загальні ознаки цієї форми державного правління:
безстроковість влади монарха;
посідання влади за правом крові (спорідненості) й отримання її у спадок;
монарх є головою держави і здійснює від її імені представництво;
офіційна непідлеглість влади монарха будь-яким іншим суб'єктам.
Залежно від обсягу і характеру повноважень монарха, підстав їх виникнення і взаємовідносин монарха з населенням усі монархії поділяються на необмежені і обмежені.
Необмежена монархія - така форма правління, де влада монарха не обмежується якимись органами чи законом, монарх відіграє роль єдиного державного правителя. Обмежена монархія - влада монарха обмежена повноваженнями інших державних органів.
Республіка - форма правління, при якій вищі органи державної влади обираються громадянами або формуються загально національними представницькими (виборними) установами. Основні ознаки республіки:
влада вищих органів обмежена строком, закріпленим у конституційних законах;
виборність і періодична змінюваність складу вищого органу законодавчої влади та глави держави (президента);
відповідальність глави держави;
верховенство актів, які видаються вищим представницьким органом країни.
Республіканське правління в сучасному світі поділяється на парламентські, президентські та змішані республіки.