3.3. Оптимізація процесу сімейного виховання як фактору формування соціальної статі дитини

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується складністю та динамічністю усіх соціальних процесів: економічних, політичних, соціокультурних; зміною основних життєвих пріоритетів: освітніх, виховних, сімейних. Тому, одним з головних питань сьогодення є ефективне входження особистості в нове соціальне середовище, тобто соціалізація. Серед різноманітних типів останньої виділяють статево-рольову або гендерну. Специфіка вітчизняної гендерної системи полягає в тому, що, з одного боку, вона формується в умовах оновлення українського суспільства, а з іншого, ‒ зазнає значного впливу процесів глобалізації, поширення західних норм і стандартів поведінки. Іноді зіткнення цих двох тенденцій призводить до неоднозначних наслідків. У цьому контексті особливої актуальності набуває гендерна соціалізація молодого покоління. Досягти гендерної рівноваги можна не лише через захист конституційної рівності чи гендерну політику держави, а й через забезпечення належного виховання хлопчиків і дівчаток, починаючи з раннього віку, їх орієнтацію на партнерство та взаємозамінність у виконанні соціальних ролей.

На тлі зазначених вище процесів, значної трансформації зазнала традиційна українська сім’я. З’явилися не тільки нові форми шлюбу (гостьовий, цивільний та деякі інші), що значно знижують відповідальність батьків за процес виховання підростаючого покоління, але й саме ставлення подружжя до нього. Так, певна частина батьків із усіх функцій сім’ї пріоритетною вважає економічну функцію (причому звучить вона не як створення сімейного добробуту, а як заробляння грошей), тоді як функція виховання стає другорядною, перекладається на інших агентів соціалізації ‒ дошкільні заклади, школу, телебачення тощо. Отже серйозною стає проблема батьківства, їх відповідальності та освіченості у питаннях виховання. Сучасна молодь, вступаючи у шлюб і народжуючи дітей, за практику виховання бере свій власний досвід, нажаль не завжди позитивний, тому що багато хто виховувався у неповних сім’ях і не має повного уявлення про всі гендерні ролі сім’ї.

Виходячи із вище зазначеного, ми рекомендуємо:

1) Створити особливі центри освіти батьків, де компетентні спеціалісти з гендерної соціалізації розповідатимуть основи гендерно-нейтрального виховання та радитимуть як краще сформувати лінію батьківського виховання для становлення нормального гендеру дитини. Якщо на сьогодення такі центри неможливо створити з причини браку бюджету на подібні заходи, то цілком можливо впровадити спеціальні курси (або окремі лекції) для батьків паралельно з курсами «молодих батьків», які повсюдно проводять по Україні в жіночих консультаціях перед народженням дитини. Адже важливо не тільки виносити й народити здорову дитину (чим, власне, займаються такі курси), але й правильно її виховати.

2) На хвилі глобальної віртуалізації інформації ми рекомендуємо створити сайти, присвячені впливу батьківського виховання на формування соціальної статі дитини. На сайтах, крім лекцій по правильному гендерному вихованню дітей, можна також розміщати посилання на літературу, інші сайти, курси розвитку. На форумах молоді батьки зможуть обмінюватися як проблемами, що виникають з приводу гендерного виховання, так і своїми здобутками, вдалим вирішенням проблеми.

3) До гендерної освіти населення ми рекомендуємо залучити засоби масової інформації. Слід у журналах та газетах створити спеціальні колонки, де будуть висвітлюватися всі аспекти гендерної соціалізації дитини у сім’ї: як здійснюється процес гендерної соціалізації, що виступає його головними чинниками, які проблеми виникають під час гендерної соціалізації дитини та способи їх вирішення. Ці колонки повинні консультувати спеціалісти з гендерної освіти.

4) Також ми рекомендуємо створити лінію телефонного консультування батьків спеціалістами при центрах гендерної освіти або окремо, за типом телефону довіри.

Гендерна соціалізація – це процес інтеріоризації дитиною соціокультурних нормативів поведінки стосовно певної статі. Через освоєння типів статево-рольової поведінки відбувається соціалізація статевої свідомості та самосвідомості особистості. Особливості психосексуального становлення людини в дитячому віці є вирішальними для формування особистості. Гендерна соціалізація дитини завжди зумовлена нормами і правилами того суспільства, тієї культури, в якій відбувається її життєдіяльність. Сюди належить, перш за все, система диференціації гендерних ролей ‒ гендерний розподіл праці, права та обов’язки чоловіків і жінок, уявлення про їхню поведінку. Ця складна система норм і відносин проходить шлях узагальнення в різних сферах діяльності. Усе це визначає тип гендерної соціалізації, об’єктом якої стає новонароджена дитина, заломлюючись крізь призму її індивідуальних особливостей та соціального середовища. Прикладом для наслідування типів статевої поведінки виступають насамперед батьки, родичі і навіть герої казок, ототожнення з якими допомагає дітям у засвоєнні статевої ролі, особливо в молодшому і середньому дошкільному віці. Якщо в цей період допускаються грубі помилки в спрямуванні статево-рольової поведінки дітей, то в подальшому виправити їх буде надзвичайно важко.

Гендерна соціалізація в період дитинства полягає в оволодінні дитиною нормами статево-рольової поведінки і культурою міжстатевих стосунків. Ми рекомендуємо дорослим, реалізуючи завдання гендерної соціалізації на етапі дитинства, враховувати, що діти накопичують власний стихійний досвід щодо своєї статевої належності. Зокрема, їм цікаво знати, чому дітей поділяють на хлопчиків і дівчаток. Деколи діти можуть відображати й негативні дії та вчинки статево-рольової поведінки, бо спостерігаючи за діями батьків та інших дорослих, намагаються в усьому наслідувати їх.

Тому ми рекомендуємо дорослим правдиво задовольняти інтерес дитини до ознак своєї статі, її відміни в хлопчика та дівчинки. Дітям, ми рекомендуємо, пояснювати, що хлопчики й дівчатка відрізняються зростом і розмірами тіла. Вони носять різний одяг та можуть виконувати різні трудові доручення. Для виховання нормального гендеру дитини слід вживати педагогічно доцільні заходи. Наприклад, ми рекомендуємо грати з дітьми в сюжетно-рольові ігри «Сім’я», «Дочки-матері» тощо, читати твори художньої літератури, де діти будуть асоціювати себе з героями казок, оповідань.

Ми рекомендуємо разом із дітьми дійти висновку, що важливо знати свою стать і з повагою ставитися до протилежної статі. На етапі дошкільного дитинства діти легко навчаються відрізняти хлопчиків від дівчаток, розуміють свою приналежність до певної статі, демонструють це зовнішністю. Відповідно до статі вміють розподіляти ролі в іграх, під час виконання трудових доручень. Гуртуються в групки і вибирають товаришів, переважно, серед своєї статі. Тому вихователям у дошкільних закладах та вчителям у середніх навчальних закладах ми рекомендуємо уважно слідкувати за поведінкою дітей, наприклад у які ігри вони грають, як спілкуються один з одним, та при наявності певних порушень у поведінці дитини слід розповісти усе батькам. Якщо дитина веде себе агресивно щодо протилежної статі, ми рекомендуємо пояснити їй, що обидві статі рівні один перед одним, мають рівні можливості, хлопчики і дівчата повинні поважати один одного та товаришувати. Також ми рекомендуємо впровадити у середніх загальноосвітніх та середніх спеціальних закладах курс гендерної освіти, де буде освітлюватися тема гендерної соціалізації, для малюків у більш спрощеній, для молоді у розгорнутій формі.

Саме дитинство особистості закладає основи моральних установок психологічних особливостей майбутньої жінки і чоловіка, створює необхідні умови для ідентифікації статевої ролі. Тому так важливо починати формування в дітей достатнього рівня статево-рольової культури ще з дитинства, що в подальшому дозволить їм успішно пристосуватися до умов соціального середовища. Розвиток психічних процесів (уяви, мислення) людини у дитячому віці ґрунтується на статево нейтральних засадах, тим часом як розвиток особистісних якостей, характерологічних властивостей здійснюється на статевотипізованих, традиційних засадах. Ми зазначаємо, що нав’язування традиційних статевих ролей заважає розвиткові андрогінних властивостей дітей, їх співдружності, формуванню позитивного образу Я.

Реалізуючи завдання гендерної соціалізації дітей, ми рекомендуємо батькам особливу увагу звернути на засвоєння дітьми знань про соціальні особливості буття статей. Тобто, батькам слід надавати дітям допомогу в усвідомленні та прийнятті своєї статевої належності, опануванні й реалізації відповідних соціальних ролей, а також в освоєнні багатьох інших соціальних ролей, що не зумовлюються статтю. Від того, як батьки зуміють дохідливо й зрозуміло пояснити дітям (сину чи доньці) різні життєві явища у взаєминах статей, залежатиме й формування статевих установок у дитинстві, розуміння ними своїх обов’язків, необхідності управління собою, своїми бажаннями і поведінкою. Взагалі, щоб зробити виховання дітей гендерно-нейтральним ми рекомендуємо користуватися наступними принципами: виховання дитини у повазі до іншої статі; прищеплення їй думки, обидві статі відіграють вагому роль у сім’ї та вихованні дитини, обидві статі мають рівні можливості для кар’єрного зростання, а також для оволодіння трудовими вміннями та навичками; важливо розвивати вміння дітей протистояти стереотипам, усвідомлювати, що їх прийняття може стати перепоною на шляху до самоздійснення.

Таким чином, на сьогодні особливої актуальності набуває гендерна соціалізація молодого покоління. Особливості становлення гендеру людини в дитячому віці є вирішальними для формування особистості. Прикладом для наслідування типів статевої поведінки виступають насамперед батьки. Тому ми рекомендуємо створити особливі центри або курси освіти батьків, де компетентні спеціалісти з гендерної соціалізації розповідатимуть основи гендерно-нейтрального виховання та радитимуть як краще сформувати лінію батьківського виховання для становлення нормального гендеру дитини. На хвилі глобальної віртуалізації інформації можливо створення сайтів, присвячених впливу батьківського виховання на формування соціальної статі дитини. На сайтах, крім лекцій по правильному гендерному вихованню дітей, можна також розміщати посилання на літературу, інші сайти, курси розвитку. До гендерної освіти населення ми рекомендуємо залучити засоби масової інформації. Слід у журналах та газетах створити спеціально колонки, де буде освітлюватися всі аспекти гендерної соціалізації дитини у сім’ї. Ці колонки повинні консультувати спеціалісти з гендерної освіти. Також ми рекомендуємо створити певну лінію телефонного консультування батьків спеціалістами при центрах гендерної освіти або окремо, за типом телефону довіри.

Гендерна соціалізація в період дитинства полягає в оволодінні хлопчиком чи дівчинкою нормами статево-рольової поведінки і культурою міжстатевих стосунків. Тому ми рекомендуємо дорослим правдиво задовольняти інтерес дитини до ознак своєї статі, її відміни в хлопчика та дівчинки, разом із дітьми слід дійти висновку, що важливо знати свою стать і з повагою ставитися до протилежної статі. Щодо дитячих освітніх закладів, то вихователям у дошкільних закладах та вчителям у середніх навчальних закладах ми рекомендуємо уважно слідкувати за поведінкою дітей та при наявності певних порушень у поведінці дитини слід розповісти усе батькам. Якщо дитина веде себе агресивно щодо протилежної статі, ми рекомендуємо пояснити їй, що обидві статі є рівними та повинні поважати один одного. Також ми рекомендуємо впровадити у середніх загальноосвітніх та середніх спеціальних закладах курс гендерної освіти, де буде освітлюватися тема гендерної соціалізації.

Дуже важливо починати формування в дітей достатнього рівня статево-рольової культури ще з дитинства, що в подальшому дозволить їм успішно пристосуватися до умов соціального середовища. Ми рекомендуємо основоположні принципи гендерно-нейтрального виховання: виховання дитини у повазі до іншої статі; прищеплення їй думки, обидві статі відіграють вагому роль у сім’ї та вихованні дитини, обидві статі мають рівні можливості для кар’єрного зростання, а також для оволодіння трудовими вміннями та навичками; важливо розвивати вміння дітей протистояти стереотипам, усвідомлювати, що їх прийняття може стати перепоною на шляху до самоздійснення.

Таким чином, очевидно, що майбутня соціальна стать дитини значною мірою визначається родинними моделями поведінки, очікуваннями батьків, суспільними установками та структурою батьківської сім’ї. Тому до методу опитування ми вдаємося, бо єдиним джерелом необхідної для нас інформації є батьки ‒ безпосередні учасники, представники, носії досліджуваного процесу. Інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша та легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу. Опитування як соціологічний метод дослідження є необхідним для вивчення такої проблеми, як вплив сімейного виховання на формування соціальної статі дитини, бо його перевагою є також реєстрування не тільки мотивів діяльності індивідів, але і результатів їх діяльності. Ми будемо використовувати роздаткове анкетування, бо воно гарантує добросовісне заповнення анкет і майже стовідсоткове їх повернення.

Проаналізував результати емпіричного дослідження, слід зробити висновки. В повних сім’ях, головним чином, притримуються традиційного гендерного виховання. В сім’ях з одними матерями дітей, особливо дівчаток, виховують згідно з андрогінними ролями. На сьогодні більшість батьків, незалежно від типу сім’ї, у виборі ігор та іграшок, одягу користуються усталеними у суспільстві стереотипами, особливо це торкається хлопчиків. Щодо виховання рис характеру у дітей з різних типів сім’ї ‒ тут є розбіжності: у неповних сім’ях дівчат виховують більш активними, амбітними, напористими. Щодо хлопчиків, які виросли у неповних сім’ях, вони мають більш поступливий і інфантильний характер, бо з дитинства у них не було зразку чоловічої поведінки. Такі діти повинні багато працювати над собою, щоб досягти успіху у житті і побудувати власну благополучну сім’ю.

Особливості становлення гендеру людини в дитячому віці є вирішальними для формування особистості. Прикладом для наслідування типів статевої поведінки виступають насамперед батьки. Тому ми рекомендуємо створити особливі центри або курси освіти батьків, де компетентні спеціалісти з гендерної соціалізації розповідатимуть основи гендерно-нейтрального виховання та радитимуть як краще сформувати лінію батьківського виховання для становлення нормального гендеру дитини. На хвилі глобальної віртуалізації інформації можливо створення сайтів, присвячених впливу батьківського виховання на формування соціальної статі дитини. На сайтах, крім лекцій по правильному гендерному вихованню дітей, можна також розміщати посилання на літературу, інші сайти, курси розвитку. До гендерної освіти населення ми рекомендуємо залучити засоби масової інформації. Слід у журналах та газетах створити спеціально колонки, де буде освітлюватися всі аспекти гендерної соціалізації дитини у сім’ї. Ці колонки повинні консультувати спеціалісти з гендерної освіти. Також ми рекомендуємо створити певну лінію телефонного консультування батьків спеціалістами при центрах гендерної освіти або окремо, за типом телефону довіри.

Гендерна соціалізація в період дитинства полягає в оволодінні хлопчиком чи дівчинкою нормами статево-рольової поведінки і культурою міжстатевих стосунків. Тому ми рекомендуємо дорослим правдиво задовольняти інтерес дитини до ознак своєї статі, її відміни в хлопчика та дівчинки, разом із дітьми слід дійти висновку, що важливо знати свою стать і з повагою ставитися до протилежної статі.

Дуже важливо починати формування в дітей достатнього рівня статево-рольової культури ще з дитинства, що в подальшому дозволить їм успішно пристосуватися до умов соціального середовища. Ми рекомендуємо основоположні принципи гендерно-нейтрального виховання: виховання дитини у повазі до іншої статі; прищеплення їй думки, обидві статі відіграють вагому роль у сім’ї та вихованні дитини, обидві статі мають рівні можливості для кар’єрного зростання, а також для оволодіння трудовими вміннями та навичками; важливо розвивати вміння дітей протистояти стереотипам, усвідомлювати, що їх прийняття може стати перепоною на шляху до самоздійснення.