1. Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії

Філософія – теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути все-загальне у світі, в людині і суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтовувань, доведень, живе у вільних дискусіях, а тому по-справжньому можлива лише в демократичному суспільстві. Філософськими дисципліна­ми є метафізика, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, логіка, етика, естетика та ін. Ф. вивчає всі феномени культури під кутом зору всеза­гальності. тобто їх суті, місця та функції в культурі.

Світогляд – система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу.

Онтологія – вчення про першооснови буття.

Філософія – це найдавніша галузь знань. Вона виникла в середині першого тисячоліття до нашої ери практично одночасно в трьох районах світу – в Китаї, Індії та Греції. Сам термін "філософія" давньогрецького походження: "філо" – люблю, "софія" – мудрість. Можна сказати, що філософія – це сукупність ключових висновків з основного змісту культури певної епохи, її квінтесенція. У цьому її сенс і значення. Філософія виступає як особливий, теоретичний рівень світогляду, розглядає світ у його відношенні до людини і людини в його відношенні до світу.

Термін філософія вперше народився в Греції, автором є Піфагор. Саме він вперше назвав філософію філософією. Філософія (з грец.) – Любов до мудрості. Піфагор мав на увазі, що філософія – це мудрість, і людина любить її, тягнеться до неї. Однак через це поняття зміст не розкривається. Виходячи за рамки терміну, філософія – це різноманітна, складна форма людської духовності. Її можна розглядати в різних аспектах. Філософія в ряді випадків може виступати як релігія. Багато питань дуже близькі в цих поняттях, але відповіді різні. Вічний чи світ, має він кінець або початок? Філософію можна розглядати, як елемент духовної культури. Вона завжди входила і займала особливе місце там. Будь-яка філософія може розглядатися, як форма світогляду. Попередньо з'ясуємо, що таке світогляд. Людина в своєму життєвому потоці освоює реальність, в якій він знаходиться. Основні зусилля усвідомила себе філософії, святих до того, щоб знайти вища початок і сенс буття. Унікальність і сенс буття людини в світі, відношення людини до Бога, проблеми свідомості, ідея душі, її смерть і безсмертя, ідея пізнання, проблеми моральності та естетики, соціальна філософія і філософія історії, а так само історія самої філософії – такі основні проблеми у філософській думці.

Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуаль­ний світогляд змінюється протягом життя окремої людини, а су­спільний світогляд еволюціонує з розвитком спільноти, людства. Таке розуміння світогляду породжує необхідність виділення його історичних типів.

Протягом історії людської цивілізації сформувалися такі типи світогляду: міфологічний, релігійний та філософський. Звичайно ці типи світогляду не відокремлені один від одного якоюсь чіткою ме­жею або історичною датою. В реальному, особливо сучасному, світо­гляді завжди можна відшукати елементи всіх його історичних форм. Проте така класифікація дає змогу виявити певну закономірність соціального функціонування та розвитку світогляду як певної реаль­ності.

Отже, виникненню філософії як нового типу світогляду передували, по-перше, суспільство общинно-родового типу, по-друге, міф як світогляд та спосіб мислення, притаманний цьому суспільству. В середині І тис. до н. е. в суспільствах Індії, Китаю, Греції відбуваються кардинальні зміни, які супроводжувались змінами світогляду і, зрештою, привели до трансформації міфу в філософію.