
- •1.Система стадій кримінального провадження.
- •2.Система засад кримінального провадження.
- •3.Суд як орган правосуддя. Склад суду при здійсненні правосуддя за чинним кримінальним процесуальним|кримінально-процесуальним| законодавством.
- •4.Слідчий суддя як суб'єкт кримінального провадження.
- •5.Прокурор в кримінальному|карному| провадженні, його завдання|задачі| і повноваження.
- •6.Орган досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування, його завдання|задачі| і повноваження. Керівник органу досудового розслідування, його повноваження.
- •7.Кримінально-процесуальний статус підозрюваного та обвинуваченого. Кримінально-процесуальний статус виправданого, засудженого.
- •8.Захисник як учасник кримінального провадження. Особи, які можуть бути захисниками.
- •9.Права та обов'язки захисника. Залучення захисника. Обов'язкова участь захисника. Відмова від захисника або його заміна.
- •10.Потерпілий, його права та обов'язки. Представник потерпілого. Законний представник потерпілого.
- •Експерт, його кримінально-процесуальний статус. Спеціаліст, його кримінально-процесуальний статус.
- •Загальна|спільна| характеристика провадження за цивільним|громадянському| позовом. Цивільний позивач та цивільний відповідач.
- •Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •Поняття доказів в кримінальному|карному| процесі. Властивості доказів.
- •Допустимість доказу
- •Належність доказів
- •Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
- •Визнання доказів недопустимими
- •Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушений прав та свобод людини
- •Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
- •Джерела доказів, їх характеристика.
- •Показання |показники,показання| як джерело доказів. Показання з чужих слів.
- •Стаття 95. Показання
- •Показання з чужих слів
- •Документи як джерела доказів. Стаття 99. Документи
- •Речові докази. Речові докази
- •Висновок експерта як джерело доказів. Підстави для залучення експерта. Обов'язкове залучення експерта. Види експертиз. Висновок експерта
- •Підстави проведення експертизи
- •Порядок залучення експерта
- •21.Способи збирання і перевірки доказів. Використання даних, одержаних|отриманих| оперативним шляхом|колією,дорогою|, в доказуванні.
- •22.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
- •23.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик. Привід.
- •24.Накладення грошового стягнення. Клопотання про накладення грошового стягнення, його розгляд. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення.
- •25.Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •26.Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •27.Тимчасове вилучення майна.
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •28.Відсторонення від посади.
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •29.Арешт майна.
- •30.Система та види запобіжних заходів. Підстави застосування|вживання| запобіжних заходів і обставини, що враховуються при обранні запобіжних заходів. Застосування електронних засобів контролю.
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи Ст. 176. Загальні положення про запобіжні заходи
- •31.Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу. Ухвала про застосування запобіжних заходів. Зміна запобіжного заходу.
- •32.Особисте зобов’язання. Особиста порука. Застава.
- •33.Домашній арешт.
- •34.Затримання особи, його види. Момент затримання. Строки затримання особи. Гарантії прав затриманої особи.
- •2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •35.Тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Порядок продовження строку тримання під вартою.
- •36.Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розслідувань.
- •37.Підслідність, її види. Місце проведення досудового розслідування.
- •38.Строки досудового розслідування, їх продовження.
- •39.Забезпечення прав учасників досудового розслідування. Розгляд клопотань під час досудового розслідування. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення.
- •43.Пред'явлення для впізнання, поняття, види, порядок провадження. Особи, що беруть участь в впізнанні. Проведення впізнання у режимі відеоконференції. Протокол пред'явлення для впізнання.
- •44.Поняття і види огляду. Підстави і порядок проведення огляду. Огляд в житлі або іншому володінні особи. Протокол огляду. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією.
- •45.Поняття, підстави, порядок проведення освідування.
- •46.Поняття обшуку, підстави і умови проведення. Порядок провадження і оформлення обшуку.
- •47.Поняття, підстави, порядок проведення слідчого експерименту. Гарантії прав особи при проведенні слідчого експерименту. Протокол слідчого експерименту.
- •49.Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій.
- •50.Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єкти прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •Ст.268. Установлений місцезнаходження радіоелектронного засобу
- •Ст.269. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •Ст. 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
- •Ст.273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Ст. 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Ст. 275. Використання конфіденційного співробітництва
- •56.Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •57.Зупинення досудового розслідування: підстави та порядок. Розшук підозрюваного. Відновлення досудового розслідування.
- •58.Обвинувальний акт, його структура та зміст. Реєстр матеріалів досудового розслідування.
- •60.Закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •61. Закриття кримінального провадження: підстави та порядок.
- •63. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора.
- •64. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
- •65. Поняття і види підсудності кримінальних справ судам першої інстанції. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •66. Підготовче судове засідання. Порядок підготовчого судового засідання, суб'єкти, які беруть у ньому участь. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •Глава 27. Підготовче провадження. Стаття 314. Підготовче судове засідання
- •67. Повноваження головуючого в судовому засіданні. Права і обов'язки членів суду. Запасний суддя.
- •68. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.
- •69. Розпорядок судового засідання. Заходи, що приймаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •71 Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Підстави і умови відмови суду від дослідження доказів за неоспорюваними сторонами обставинами
- •72.Порядок проведення допитів в судовому засіданні.
- •73. Дослідження речових доказів. Дослідження документів. Дослідження звуко- і відеозаписів у судовому розгляді.
- •74. Проведення експертизи за ухвалою суду. Допит експерта в суді.
- •75. Поняття, значення, види вироків суду. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку. Зміст вироку суду.
- •77. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Суб'єкти права на подання апеляційних скарг.
- •78. Строки апеляційного оскарження. Вимоги до апеляційної скарги. Порядок апеляційного оскарження.
- •79. Підготовка до апеляційного розгляду. Апеляційний розгляд. Письмове апеляційне провадження.
- •81. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.
- •82. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •83. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Суб'єкти права на подання касаційних скарг.
- •84. Суб'єкти та строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги.
- •85. Підготовка до касаційного розгляду. Касаційний розгляд. Письмове касаційне провадження.
- •86. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
- •87. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •88. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
- •89. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •90.Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •92. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •93. Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб.
- •94. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •95. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •96. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •99. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
Ст. 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.
2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246,248,249 цього Кодексу.
3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого сущі додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.
4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об'єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокремлення частини предмета тощо.
Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об'єкти, надані спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностованими об'єктами, зокрема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною особливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнівність їх походження від конкретного досліджуваного об'єкта. Зразки повинні відображати ознаки цього об'єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потожирові сліди та ін.
Відбір зразків для порівняльного дослідження може здійснюватись слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу, у необхідних випадках для участі у цій негласній слідчій (розшуковій) дії може бути залучений спеціаліст.
За формою проведення збір зразків для порівняльного дослідження є тільки негласним, без розголошення самого факту відбору зразка або мети проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Ст. 275. Використання конфіденційного співробітництва
1. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.
Особи, що підтримують відносини із зазначеними органами, можуть надавати допомогу і сприяння, забезпечувати умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати особисту участь у їх здійсненні. Правові засади відносин конфіденційного співробітництва визначаються законодавством України.
54.Контроль за вчиненням злочину (1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину).
Ст. 271. Контроль за вчиненням злочину
Контроль за вчиненням злочину полягає у перевірці за рішенням прокурора за наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, та може здійснюватися у визначених ч. і цієї статті формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину.Контроль за вчиненням злочину є допустимим за умов, що встановленими або невстановленими особами вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин; цей злочин є незакінченим; розкриття та розслідування підготовлюваного або вчинюваного злочину шляхом провадження інших гласних та негласних дій неможливі; є можливість припинення злочинної діяльності на ранніх стадіях її вчинення.Встановлюючи контроль за злочинними діями окремої особи (осіб), орган досудового розслідування має на меті розкриття всіх можливих спільників, місць зберігання об'єктів матеріального світу, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, і, як наслідок, їх усунення.
Контрольована поставка - це комплекс організаційних гласних і негласних заходів, які проводяться уповноваженими підрозділами державних органів, у тому числі у взаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою забезпечення безпеки такого переміщення; виявлення причетних до підготовки та вчинення злочину фізичних та юридичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщення товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, особистих речах, поштових відправленнях тощо.
Контрольована закупка полягає в укладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним придбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, що встановлює правила торгівлі останніми та їх обігу, а також викриття й документування пов'язаних із цим злочинів. Спочатку ця негласна слідча (розшукова) дія проводиться як звичайна закупка. Після завершення цієї негласної слідчої (розшукової) дії уповноважена особа, що її проводить, оголошує про дійсний характер останньої і складає відповідний протокол, до якого додаються предмети, придбані у ході проведення контрольованої закупки, документи, що відносяться до них, а також підтверджують саму закупку. Проведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо -, відеозаписом, фотографуванням, що також указується в протоколі з додаванням до нього відповідних технічних носіїв інформації. Протоколи, складені за результатами проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовому слідстві та в суді.
Оперативна закупка - негласна слідча (розшукова) дія, пов'язана з негласним придбанням у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товарів, предметів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину, з метою виявлення та документування фактів злочинних діянь.
Постановою ВР України від 17 червня 1992 р. № 2741-ХП встановлено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Цей перелік включає: зброю, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї), бойову та спеціальну військову техніку, ракетно-космічні комплекси; вибухові речовини та засоби вибуху, бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря); протиградові установки; державні еталони одиниць фізичних величин; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Зазначені предмети та об'єкти не можуть перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності (перелік доповнено п. 7 та приміткою до нього згідно з постановою ВР від 15.07.1994 р. № 121/94-ВР). До видів майна, що вилучене з вільного обігу, належать електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії (ц. 8 згідно з постановою ВР від 24.01.1995 р. № 19/95-ВР).
Спеціальний слідчий експеримент - дія, яка полягає у штучному створенні умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, у діях якої наявні окремі ознаки вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та спостереженні за її поведінкою. Спеціальний слідчий експеримент застосовується для перевірки достовірності фактів, що можуть свідчити про ведення злочинної діяльності і причетності до неї конкретних осіб. За допомогою створених у ході спеціального слідчого експерименту умов можна зробити доступними для об'єктивного сприйняття зовнішні прояви тих чи інших злочинних діянь та наміри осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Зміст спеціального слідчого експерименту, проведеного з мстою попередження та розкриття тяжкого чи особливо тяжкого злочину, полягає в тому, що уповноважена особа, яка його здійснює, вносить необхідні і достатні зміни в обстановку, у якій діє підозрюваний. Така особа, сприймаючи ці зміни обстановки як необхідні йому для досягнення мети, реагує на них відповідно до своїх задумів і планів. Уповноважена особа, у свою чергу, спостерігає за реакцією підозрюваного й одержує інформацію про його дії (тобто ті дані, що могли б бути отримані ним і без експерименту, якби такі ж умови склалися об'єктивно).
Імітування обстановки злочину - це різновид контролю за вчиненням злочину, що полягає у сукупності підпорядкованих єдиному плану заходів, що відбувається з використанням спеціальних засобів, які відтворюють ситуацію вчинення злочину, з метою створення відповідних умов для спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави
Термін "імітувати" (від лат. - наслідувати) має кілька тлумачень: 1) точно наслідувати кого-небудь, відтворювати що-небудь; 2) підробляти під що-небудь. Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямованих на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення намірів невстановлених осіб, які вчинили такі злочини. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) та ідентифіковані (помічені) засоби. Перебіг подій у ході проведення контролю за вчиненням злочину може фіксуватися за допомогою технічних засобів (аудіо -, відеозапис, фотографування тощо).
2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо неможливо повністю запобігти:1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень,2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;4) екологічній або техногенній катастрофі.3. Особливими умовами провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії за змістом ч. 3 коментованої статті є те, що під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем . Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
4. За результатами контролю за вчиненням злочину складається протокол, додатками до якого можуть бути речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується затриманням підозрюваного та відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.5. Порядок і тактика проведення передбачених цією статтею різних форм контролю за вчиненням злочину визначається законодавством України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано ВР України.6. На основі тлумачення положень ч. 6 коментованої статті можна дійти висновку про існування двох видів контролю за вчиненням злочину: контроль за вчиненням злочину може бути внутрішньодержавним, тобто за злочинами, що підготовлюються або вчиняються на території України, а також транзитним, яким є контроль за підготовкою та вчиненням злочинів, що пов'язані із перетином державного кордону України, а саме незаконним переміщенням через територію України транзитом, ввезенням до України або вивезенням за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів, що здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.
7. Згідно зі змістом ч. 7 коментованої статті рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину оформлюється постановою, у якій крім відомостей, передбачених ст. 251 КПК, викладаються обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а також зазначається про застосування спеціальних імітаційних засобів.
8. У разі коли при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи (наприклад, права на недоторканність житла, особисте і сімейне життя), він має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді за клопотанням прокурора згідно з вимогами статей 246-249 КПК. В ухвалі слідчого судді також повинно бути вказано конкретного виконавця проведення контролю за вчиненням злочину. Відповідно до вимог статей 104,106,252 КПК про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).
55.Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації.
Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх про-ведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
3. Уразі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
1. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.
2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (роз-шукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.