84. Формування теорет-літ понять.

Процес засвоєння учнями теоретико-літературних понять вимагає належної системності в роботі вчителя. Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури та ін.). Друга група понять стосується переважно структури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція тощо). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі та ін.). Без засвоєння цих понять не можна забезпечити потрібного літературного розвитку школярів.

Як правило, у середній школі під час вивчення елементів теорії літератури лише окремі поняття розглядаються у плані історичного розвитку (народність, романтизм, реалізм, а також окремі жанри - казки, народні пісні, історичні думи). Так, п'ятикласники, вивчаючи народні пісні, дізнаються, як виникали і розвивалися окремі види пісень, як змінювалися їх ідейно-естетичні функції у різні історичні епохи. У старших класах учні поглиблюють свої знання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Процес формування теоретико-літературних понять включає ряд етапів: спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літературних явищ, увага до них під час аналізу інших творів, знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ, теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення. За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять. У систематизації теоретико-літературних понять важлива роль належить графічним таблицям з теорії літератури, які показують взаємозв'язок між окремими поняттями, окреслюють їх місце у загальній системі понять. Наприклад, графічна таблиця про роди і жанри літературних творів дає учням чітке уявлення, у якому співвідношенні між собою є епічні, ліричні та драматичні твори, які види й підвиди художніх творів включає кожен з цих родів.

85. Факультативні заняття

Ця форма організації навчання - єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7-9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10-11) За освітніми завданнями існують такі їх види: а) з поглибленого вивчення навчальних предметів; б) з вивчення додаткових дисциплін; в) з вивчення додаткової дисципліни із здобуттям спеціальності; г) міжпредметні. Кожен вид залежно від дидактичної мети може бути теоретичним, практичним, комбінованим. Відповідно до типу факультативу формують групи, добирають форми і методи роботи. Сьогодні створ методичні посібники, в яких вміщено програми факультативних курсів, зокрема таких: укр. Фольклор (10-11), усна нар творч (7-11), основи теорії літератури ( 10-11), аналіз ліричного твору (8-9), суч укр. Літ-ра (10-11), основи віршування. Також факультативи можна влаштовувати по творчості певного письменника, яка не досить глибоко розкривається, або взагалі не вміщ в шкільну програму.

1. Зміст літературної освіти учнів, тобто система знань та вмінь, які повинні набути учні певного класу, визначається шкільними програмами і держав­ними документами, обов'язковими для виконання кожним вчителем літера­тури. Українська література вивчається в усіх школах нашої держави, хоч і в різному обсязі.Інваріантність програм зумовлена також різними типами навчальних закладів (школи-ліцеї, гімназії, профтехучилища, технікуми та ін.), диферен­ціацією навчання в загальноосвітніх школах, яка повинна задовольнити різні природні здібності учнів. Оскільки в різних програмах пропонуються для вивчення твори різних письменників, мінімальний обсяг необхідних знань регулюється стандартами літературної освіти. В них визначається також і мінімальний обсяг умінь та навичок школярів. Сучасна програма з літератури має передбачати два ступені навчання — пропедевтичний, або початковий курс літератури в п'ятих-восьмих кла­сах і систематичний курс, на основі історико-літературного процесу, у дев'я- тих-одинадцятих класах. Учні п'ятого класу починають вивчення літератури з народних казок, загадок, прислів'їв.Здебільшого, у кожному класі середньої ланки літературної освіти збере­жено лінійний принцип побудови програми.Новим етапом літературної освіти учнів є історико-літературний курс дев'ятих-одинадцятих класів. Глибини розуміння учнями окремих творів чи творчості письменника можна досягти лише тоді, коли вони розглядаються на широкому тлі літературного процесу.Основу курсу літератури дев'ятих-одинадцятих класів складають моно­графічні і оглядові теми. Центральне місце у шкільній програмі з літератури для старших класів посідає вивчення творчості окремих письменників.Курс літератури дев'ятих-одинадцятих класів, певною мірою, фрагмен­тарний. Він і не ставить за мету дати вичерпне уявлення учням про розвиток літературного процесу в той чи інший період.

29. Програма з української літератури для середньої школи — нор­мативний документ, який містить мету, завдання і зміст навчання української літератури, а також вимоги до літературної компетент­ності учня.Існують кілька типів навчальних програм: програми для загальноосвітніх шкіл, регіональні програми, програми для поглибленого вивчення предмета.Програма для основної школи, як правило, побудо­вана за концентричним принципом щодо хронології і на тематичній основі: учні щороку проходять ті самі епохи розвитку рідної літератури (давня українська літерату­ра; література XIX ст.; література XX — початку XXI ст.), розширюючи свої знання з різних тем.Щороку діти вивчають фольклор, який у програмі викладено за жанровим принципом (казки, загадки, прислів'я, пісні, думи).У програмі для старшої школи матеріал структуро- вано за лінійним принципом щодо історико-літератур­ного розвитку і на монографічній основі: опанувавши один період літературного процесу, старшокласники пізніше до нього не повертаються, а вивчають наступ­ний

Програма складається з 2-х частин:

• основна школа (5-9 класи)

• старша школа (10-12 класи)

Програма з української літератури складається з пояснювальної записки, змістової частини і додатків: № 1 рекомендована література для вчителя; № 2 додаткова література для читання.

У загальноосвітніх школах України учителям дозволено працювати за програмами, які складені:

а) співробітниками Інституту педагогіки АПН України;

б) працівниками Київського університету ім. Тараса Шевченка та Інституту українознавства;

в) викладачами Національного педагогічного університету ім. М.Дра- гоманова та Прикарпатського університету.

Є також авторські програми, за якими працюють вчителі західних регіонів.

Шкільні програми з літератури визначають чітко окреслене коло знань, умінь і навичок, які повинні набути учні кожного класу.

В усіх класах програмою передбачено вивчення відомостей з теорії літератури, виділено години на розвиток усного і писемного мовлення.