74. Особл компарат вивч літ

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії. Урок компаративного аналізу — це урок, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на досягненнях компаративістики. Мета такого уроку - глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літсратурне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку суспільства. Обравши форму порівняльного методу, визначаємося з елементами компаративного аналізу, що виокремлюються під час: порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження; розгляду творчих зв’язків між письменниками різних літератур тощо;аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.Компаративний аналіз проходить ряд етапів:1. Підготовчий етап: з’ясування зв’язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів.2. Реалізація: розгляд типологічних зв’язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття причинно-наслідкових зв’язків.3. Етап узагальнення: доведення спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних творів. Поема Вергілія «Енеїда» та однойменний твор І. Котляревського. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» та І. Франка «Захар Беркут». Вірш Ліни Костенко «Бузиновий цар», Гете «Вільшаний король» та музичного твору Шуберта «Лісовий цар».

86. Методика вивч читацьких інтересів.

Зараз гостро постає питання залучення дітей до книги, систематичного читання, формування культури читання. Ставлячи перед собою завдання пріоритету читацьких інтересів, із метою забезпечення запитів та інформаційних потреб користувачів проводжу їх вивчення використовуючи різні методи аналізу: анкетування, тестування, аналіз читацьких формулярі, бесіди, консультації учнів при виборі книг, спостереження. Анкетування - одна з форм роботи з читачами, яке проводжу протягом року. Анкетування дає відповіді на таки запитання: як, за якими критеріями вибирають книжки учні?, що найбільше полюбляють читати, хто допомагає в виборі книги? Результати вивчення читацьких інтересів узагальнюю, і враховую при обслуговуванні читачів. Бесіда: дозволяє з’ясувати особливості читацької ситуації в колективі та спрямованості читацьких інтересів кожного, тестування: дозволяє визначити рівень інформаційної культури читача, аналіз “Читацького щоденника”: дозволяє спланувати інформаційно-бібліотечну діяльність згідно із запитами читачів, вивчення читацьких формулярів дозволяє визначити активність читачів.