11. Види завд з літ як спосіб перевірки засв знань

Завдання виконують діагностично-контролюючу функцію. За їх допомогою перевіряється рівень засвоєння учнями знань. стан сформованості вмінь і навичок. Завдання мають бути різноманітними, оскільки одноманітність позбавляє дітей свіжості сприйняття мистець. За характером пред’явлення завд мож бути: звичайними, ігровими, тестовими. За допом тестів можна перевірити рівень засвоєння учнями фактологічних знань, але недоліком є те, що можливе вгадування. Тому застос завдання з частково сконструйованою чи несконструйов відпов. За формою організац завд був: індивід, для всіх учнів, для окремих груп учнів. Завдання мають стимулювати оцінні судження дітей, сприяти виявленню авторськ позиц,ролі окремих компон твору в реаліз задуму письм, виявляти розуміння учнями теми, проблем.

51. Основні методи

Метод навчання- спосіб дидакт взаємод вчителя й учнів, що спрям на розвяз тих навч, осв., вих. Завд, які реаліз на уроці. Методика літ розглядає методи і прийоми виклад, визначаючи їх характ особл, а також досл. Най ефект шляхи та способи їх застосування під час вивч літ Класифікація за формою (Степанишин) : 1) словесні (розповідь, лекція, бесіда) 2) практичні ( оправ худ текст, інформ джерел) 3) наочно-ілюстрат. Т.Ф.Бугайко та Ф.Ф.Бугайко у своєму курсі методики визначають як основні методики: 1. виклад учителя (лекція)2. бесіду;а також говорять як про методи: про коментоване читання; лемонстрацію з використанням екранних засобів наочності; учнівські доповіді; самостійну роботу учнів; екскурсії. Кудряшов розробляє свою систему класифікації методів, яка мала багатьох прихильників (враховує особливості вивчення літератури як предмета):метод творчого читання; репродуктивний; евристичний; дослідницький

27.Метод шкільної лекції

Шкільна лекція – це такий словесний метод, за допомогою якого можна раціонально передати велику кількість пізнавальної та узагальнюючої інформації і це "один з найекономічніших способів передачі інформації: за короткий час можна охопити значний за обсягом матеріал, викласти його послідовно, аргументовано, доказово, зробити певні висновки" (Пасічник)

Види шкільної лекції: вступна, настановча, оглядова ,лекція – розповідь, підсумкова (узагальнююча). Вимоги до шкільної лекції: зміст лекції повинен відповідати найновішим досягненням літературознавчої науки, лекція повинна стимулювати пізнавальні сили учнів, зв’язок навчального матеріалу з минулим чи уроками, лекція мусить бути емоційно насиченою, дотримуватись орієнтовної структури лекції:

13. Метод бесіди

У процесі бесіди здійсн безпосер зв'язок учителя й учнів. Бесіда може мати верист і репрод характ. У проц. репрод бесіди поповн знайомі учням факти, явища. Еврист бесіда являє собою керован вчителем сист глибоко прод. логічний взаємозв запитань, що вед учнів на основі запасу знань до сам ост пошуку. Вона вихов в учнів актив думку.

Переваги бесіди: має великі можливості для індивідуальної роботи з учнями; упродовж бесіди учитель має можливість виявити безпоседерні читацькі реакції учнів і їх рівень осягнення твору; під час бесіди здійснюється безпосередній зв’язок учителя й учнів; формує самостійність, удосконалює вміння зіставляти і узагальнювати, аргументувати власні думки; бесіда – це живе спілкування вчителя і учнів, внаслідок чого розвивається зв’язне мовленнч учнів;бесіда формує вміння слухати і полемізувати; спонукає до розмірковувань. Бесіда створює таку навчально-виховну ситуацію, за якої учень своїми словами висловлює власну думку.

42. сис письм роб на літ тему. Можливі види контрольних робіт:тест;відповіді на запитання;контрольний літературний диктант;анкета головного героя;комбінована контрольна робота тощо;письмові контрольні твори.Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:складання оповідання (казки) за прислів’ям;добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;твір-характеристика персонажа;написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;твір-опис за картиною;складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;написання реферату;ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки;інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

72,18.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Оцінювання навчальних досягнень учнів
Початко- вий	1	Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
	2	Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
	3	Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
Середній	4	Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.
	6	Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.
Достатній	7	Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
Високий	10	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.
	11	Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
	12	Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.