- •5. Урок літератури
- •6. Ідіостиль
- •7. Типологія уроків за хар дид завд.
- •10. Урок позакл чит
- •11. Види завд з літ як спосіб перевірки засв знань
- •51. Основні методи
- •27.Метод шкільної лекції
- •13. Метод бесіди
- •59. Особл уроків рідного краю.
- •74. Особл компарат вивч літ
- •86. Методика вивч читацьких інтересів.
- •84. Формування теорет-літ понять.
- •85. Факультативні заняття
10. Урок позакл чит
У кожному віці виявляються свої особливості, що зумовлюють потяг до читання. Для того, щоб спрямувати читацькі інтереси учнів, у кожному класі передбачені уроки з позакласного читання. Основна їх мета –активізувати читацький досвід учнів, розвивати інтерес до самостійного спілкування з книжкою, а також створення атмосфери довіри в обміні думками. На матеріалі сам ост прочит книжок учні пиш письмові роботи ( твори-роздуми, анотації, письмові перекази окрем епізод,реферати). Також широко використав уроки рекомендації книг. Степанишин сформулював основне завдання вчителя на уроці позакласного читання – плекати читача.
14.історико-функціональний підхід до вивч твору
Мета підходу – показати як вписується твір чи творчість письменника в нові епохи. Сприйняття творів минулого – динамічний процес, і кожна епоха вносить щось нове у їхнє розуміння. Історико-функц вивч літ-и не суперечить принципу історизму. Тим більше історизм стосовно явищ мистецтва зобовяз уважно враховувати їх специфіку, їх синтезуюче, узагальнююче значення. Художня літ не лише відтвор життя конкр істор епохи, вона здатна заглянути у майб, вловити найважлив тенденц історичн розвитку.
25. профес якості вчителя
Одним з перших, хто намагався сформулювати основні вимоги до вчит-слов був методист В. Острогорський у книзі «Бесіди про викладання словесності». Важливе значення він надавав спеціальній теорем підгот, яка включ глиб знання не тільки худ літ, а й логіки, психолог, естет, історфілософ, грам. Т. Бугайко та Ф. Бугайко конкретизують ці вимоги і додають свої, на їхню думку суч вчит повинен доскоч волод навч преді не тільки в межах шкільної програми,а в усіх розгал, у зв’язках з споріднен галуз знань: 1) грунт підгот з теор літ, уміння корист цими знаннями 2) докл знання істор літер та нар поез, взаємозв’язку літератур 3) знайомство з найважлив творами світ літерат 4) лінгвіст озброєність 5)знання історії 6) естетичну підготовку (мистецтво) 7) обізнаність з сучасним дос науки і техніки. Для вчителя-словесника важливо оволодіти педагогічною майстерністю, яка включає в себе за Кузьміною такі здібності: 1) перцептивно- рефлексивні – специфічна чутливість, здатність проникати у внутрішній світ людини, розуміти мотиви їх поведінки. Все це вимагає високого розвитку емпатії, педагогічної інтуїції, почуття такту. 2) гностичні – саморозвиток учня 3) конструкторські - розробка уроку.4)комунікативні 5)організаторські
9. викор конк, диспутів, диск на уроках.
Уроки-конкурси – учні змагаються на краще виконання віршів. Байок, колективних декламацій, практикується і огляд ілюстрацій до творів, демонструються вироби з дерева на літературні теми. Ці уроки можуть проводитися як КВК. Цінними є також уроки-диспути на основі окремих творів письм. Інколи вони проводяться за завчасно запропонованим учителем планом
19. Особлив сприйм літ-и молодшими підлітками
Сприйм худ літ – це складний інтелект і емоц процес, крім аг усвід змісту прочитаного сприйм включ в себе проникн чит-учня у внутр. Світ героїв твору, в обставини їх життя, в сферу їх стосунків. Воно визначається не тільки об’єктивними даними конкретного твору (зміст, ідея, система образів, композиція), а і субєктивн, тобто психолог складом, життєвим досвідом, переконаннями. , тому вчитель повинен досконало знати не тільки худ особливості аналізованого твору, а й вікові та індивідуальні особливості. Велику роль у сприйнятті відіграє репродуктивна уява . Учень повинен усвідомл не тільки зміст окрем част твору, а й усього твору. Худ твір – це продукт уяви письменника, яка виявл за допом худ образів. За характ сприйм худ твор учнів можна поділити на 4 групи: 1) найнижчий якісний рівень сприйн – зосер увагу перев. На сюжеті, не бачать авт. Підтексту, не срийм худ твір у єдності форми і змісту 2) глибше усвідомлення худ твору, визнач роль структ компон, але не сприймається ним в єдності і взаємозв. 3) виник неадекв худ тексту уявл, але вони намаг контролюв їх текстом 4) Найбільш чутливі до худ слова дітей, у яких добре розвин відтвор і творча уява, які сприйм худ обр з дост повнотою. Молодший підлітков вік (5-7 класи) читацька культура учнів невисока, адже повноц сприйн вимаг певних умінь і навичок. Полюбляючи читати про пригоди, ровесників вони рідко беруть до рук вірші. Бо відсутній інтерес до ліричних творів, характерний фрагментарний рівень сприймання. Виявляють інтерес до розвитку дії, сюжету.
