130. Соціально-трудолві процеси на підприємствах як складова моніторингу соціально-трудової сфери.

Моніторинг соціально-трудової сфери являє собою систему безупинного спостереження за фактичним положенням справ у соціально-трудовій сфері для своєчасного виявлення і системного аналізу змін, що відбуваються в ній, попередження негативних тенденцій, що ведуть до формування і розвитку вогнищ соціальної напруженості, а також для короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у цій сфері. Моніторинг є одним з інструментів розробки державної соціальної політики.

Об'єктами моніторингу є спеціально відібрані (базові) підприємства, установи й інші організації різних форм власності і галузей економіки, регіони, а також відібрані по соціально-демографічних і професійних ознаках групи населення.

Основні напрямки моніторингу:

1)доходи і рівень життя населення;

2)ринок робочої сили, зайнятість і безробіття;

3)соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах і інших організаціях;

4)умови й охорона праці;

5)соціально-демографічні і міграційні процеси.

Інформаційною базою моніторингу є:

1)дані державної централізованої статистичної звітності і галузевій статистичній звітності, надані учасникам моніторингу на безоплатній основі;

2)дані базових підприємств, установ і інших організацій, не враховувані державною статистикою і надані учасникам моніторингу на договірній основі;

3)дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, установ, інших організацій, регіонів, окремих груп населення, домашніх господарств;

4)дані спеціальних соціологічних опитувань населення.

Моніторинг проводиться по єдиній системі показників і на основі методичних рекомендацій, що затверджуються Міністерством праці.

132. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соц.-трудової сфери.

Доходи населення — це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

Розрізняють грошові і натуральні доходи. Формування грошових доходів здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів (соціальних трансфертів), підприємницьких доходів, доходів від власності, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної допомоги тощо)

У сучасних умовах в нашій країні виникає додаткове джерело доходів працівників, зайнятих у суспільному виробництві, це прибуток. За рахунок чистого прибутку здійснюються такі види доходів, як доходи від інвестицій, інновацій, дивіденди, доходи монополій, соціальні виплати і пільги тощо.

Натуральні доходи включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на особисте споживання, а також трансферти в натуральній формі.

Відповідно до конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) кожна людина має право на такий життєвий рівень (включаючи їжу. одяг, житло, медичний догляд, соціальне обслуговування), який необхідний для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, а також право на забезпечення у разі безробіття, інвалідності тощо.

Підвищення рівня життя сприяє поліпшенню якості життя, тобто умов існування людини.